Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні
Цього тижня в Світі з "явились додаткові дві гарячі точки, які додають загальної напруженості: Індія-Пакистан, Китай-Філіппіни.
Цього тижня у Світі з'явились додаткові дві гарячі точки, які додають загальної напруженості: Індія-Пакистан, Китай-Філіппіни.
Індія - Пакистан

Дві ядерні держави, які, з моменту проголошення незалежності, мають дуже складні стосунки. Причиною є провінція Кашмір. Після повалу Британської імперії, 55% провінції контролює Індія, 35% - Пакистан та 10% - Китай. Населення сповідує Іслам. Саме через це, Пакистан вважає що Індія має передати Пакистану свою частку Кашміру.
Цієї середи, 23 квітня, в індійській частині регіону Кашмір бойовики розстріляли групу туристів. Напад став найкривавішим за останні роки, адже від рук бойовиків загинуло понад 20 людей. Відповідальність за атаку взяло на себе маловідоме бойове угруповання "Кашмірський опір", яке було невдоволене розселенням в регіоні "чужинців", що спричинило "демографічні зміни". За останні два роки майже 84 000 немісцевих мешканців Індії отримали право на проживання в Кашмірі. Бойовики на своїх сторінках у соцмережах також погрожували насильством тим, хто буде намагатися "незаконно оселитися" в регіоні.
Індійська влада звинуватила в нападі "пакистанських бойовиків", які, за їхніми словами, діють під прикриттям Ісламабада. Пакистан заперечив причетність до теракту та назвав інцидент "повстанням місцевих". У відповідь Індія вжила низку заходів: вислала пакистанських дипломатів, закрила КПП в тому регіоні. Головне - Індія перекрила шлюзи на греблі, яка побудована на річці Інд. Близько 60 років існувала Угода про спільне користування водами річок Інд, Джелам та Чинаб. Індія ж, в односторонньому порядку вийшла з цієї Угоди та перекрила воду. Взагалі, такий крок розцінюється Пакистаном як оголошення війни. Вже зафіксовані кілька випадків взаємних обстрілів між військовими обох країн.
Міністр оборони Пакистану Хаваджа Асіф в інтерв'ю Sky News заявив, останні події можуть призвести до "тотальної війни" між Пакистаном та Індією.
Китай-Філіппіни
ЗМІ постійно згадують Тайвань як можливу ціль для китайської агресії. Проте зростають ризики довкола більш вразливих Філіппін, чиї острови та акваторії КНР вважає "історично своїми". Ще й ставить ультиматуми та вимагає демілітаризації. Це майже калька дій РФ проти України та НАТО.
20 грудня міністр закордонних справ Китаю Ван Ї попередив Філіппіни, що КНР буде "захищати свої права" на спірні острови і "рішуче відповість" за "будь-який прорахунок" філіппінців у спробах цьому протистояти. Крім того, у телефонній розмові з філіппінським колегою він закликав "не вступати у змову" з "зовнішніми силами", що "мають злі наміри" щодо Китаю. Раніше Китай закликав зменшити присутність військ США та їх союзників у регіоні. Після погроз китайський дипломат запросив філіппінців "до діалогу" для вирішення "серйозних труднощів" між сусідами, але, фактично, Пекін виставив Манілі та Вашингтону ультиматум з досить слабко завуальованою загрозою військового нападу. Прямо у стилі Путіна зразка 2021 року.Вимоги,
Вимоги, які Пекін висунув Манілі:
- віддати "історично китайські" острови та всю акваторію Підвенно-Китайського моря (майже як з Донбасом та Кримом і з Азовським морем, яке Кремль вважає "внутрішнім озером");
- відмовитись від військової співпраці зі США, Японії та НАТО (повне копіювання погроз Путіна до НАТО перед 24 лютого 2022 року);
- повернутись до ініціативи "Один пояс – один шлях" (тобто повернутись до китайської зони впливу);
- зменшити кількість військ у регіоні (демілітаризація) та інше. Вам це нічого не нагадує?..
17 грудня президент Філіппін повідомив, що країна планує зробити розвідку нафти і газу довкола островів, які Китай вважає своїми. Всі міжнародні організації, зокрема й Гаазький трибунал рішенням від 2016 року, визнали претензії китайців "безпідставними", але це Пекін не зупинило. Регіон насправді дуже цінний. Там проходить близько третини всіх шляхів морської торгівлі у світі, від чого Китай дуже залежить.
Намагаючись посилити свій контроль в цьому регіоні, Китай намиває штучні острови та розміщує на них своїх військових. Після чого оголошує про "зміну акваторії". Ультиматум з боку Пекіну пролунав після того, як японці заявили про готовність розмістити військовий контингент на Філіппінах як відповідь на агресивні дії китайців – вперше після 1945 року, до речі. Цікаво, що саме японці зараз виходять на перші ролі у регіоні, заміщуючи США, в яких тривають "трампівські канікули". Для цього Токіо змінив навіть "пацифістичне" законодавство та дозволив експорт зброї.
З погляду США, ситуація дійсно виглядає як "український сценарій", бо Філіппіни не є членом глобальних військових блоків, а місцева армія, флот та економіка утримуються за підтримки американців ще з 1951 року, коли було підписано договір про взаємну оборону. Але це водночас є ключовою відмінністю острівної країни від України – Філіппіни є офіційним "союзником США поза НАТО".
Вчора надійшло повідомлення про те, що китайці захопили безлюдний острів Сенд-Кей, який належить В'єтнаму. На ньому розташовані військові та рибацькі об'єкти В'єтнаму. Цей острів (200 кв км) розташований лише за кілька кілометри від Філіппінського острова Тіту, на якому розташована одна з головних воєнних баз Філіппін. Цікаво, що шукаючи союзників в протистоянні тарифам з боку США, Китай закликав долучитись до спільної боротьби саме В'єтнам. Обидві країни уклали понад 45 Угод про співпрацю!
Очікуємо на реакцію Ханою на Пекінську експансію.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1637
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 494
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 449
- Реформа "турботи" 152
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 101
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
30792
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
20002
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19335
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 13080
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 11421