Чи є ефективним захист прав через подання петиції?
Людина може різними формами та способами захищати власні права і свободи, звернення до суду, до органів державної влади та місцевого самоврядування, тощо. Одним із способів захисту прав людини і громадянина є можливість звернення через подання електронної
Україна відносно молода держава, яка поки розвивається. З процесом європейської інтеграції доводиться імплементувати норми європейського права до українського законодавства.
Людина може різними формами та способами захищати власні права і свободи, звернення до суду, до органів державної влади та місцевого самоврядування, тощо. Одним із способів захисту прав людини і громадянина є можливість звернення через подання електронної петиції. Зовсім недавно цей інститут з ’ явився і в нашій державі. Безсумнівно усі неодноразово чули як ЗМІ зазначають про те, що кожний громадянин може подати електронну петицію Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування.
Відомо, що інститут петиції виник давно, ще в часи Славетної революції (події англійської історії 1688 року, що супроводжували скинення з престолу Якова ІІ і зведення на його місце Вільгельма Оранського з дружиною Марією ІІ (донькою Якова ІІ) як співправителів) найважливішим інструментом впливу на Парламент.
Стаття 23-1 ЗУ «Про звернення громадян» визначено порядок подання та розгляду електронної петиції. Визначено, що електронна петиція, адресована відповідно Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, розглядається у порядку, встановленому цією статтею, за умови збору на її підтримку не менш як 25 000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції. Вимоги до кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до органу місцевого самоврядування та строку збору підписів визначаються статутом територіальної громади. Наприклад, для того щоб Київська міська рада розглянула вашу петицію необхідно назбирати 10 000 підписів протягом 90 днів. Міські ради зараз активно впроваджують сервіси подання електронних петицій. Проте з моменту впровадження електронних петицій в Україні вже можна зробити певні висновки.
Звернутися до Президента України громадяни можуть електронними петиціями через спеціальний розділ веб-сайту Офіційного інтернет-представництва Президента України, доступний за адресою petition.president.gov.ua .
З того часу як запрацював сайт електронної петиції Президенту України була подана велика кількість петицій, що свідчить про те, що у людей є багато проблем, які потребують вирішення саме з боку діючої влади.
Загалом громадянами України майже 24 000 електронних петицій. Перші електронні петиції швидко дуже набирали підписи і отримали відповідь Президента України.
На сайті з моменту запуску процедури подання електронних петицій Президентом України надано відповіді на 38 електронних петицій, які назбирали необхідну кількість голосів.
Щоб визначитися чи дійсно завдяки поданим і розглянутим петиціям щось вирішилося потрібно проводити детальний аналіз кожної відповіді, а також направляти окремі звернення Президенту України.
На веб-сайту Офіційного інтернет-представництва Президента України є інформація, що остання відповідь на петицію була оприлюднена на сайті 30 травня 2016р.
Аналізуючи роботу сервісу електронних петицій на сайті Верховної Ради України, можна зробити висновок, що громадянами подано дуже малу кількість петицій. Є лише одна відповідь на петицію, а це говорить про те, що лише одна петиція назбирала необхідну кількість голосів, щоб її розглянули у відповідному комітеті парламенту. Проглянувши усі петиції щодо яких триває збір підписів, необхідно зазначити, що кожна з петицій назбирала дуже малу кількість підписів.
На сайті Кабінету Міністрів України за посиланням https://petition.kmu.gov.ua/ налічується близько 540 електронних петицій, на які триває збір підписів. Петиції з відповідями взагалі відсутні.
Станом на сьогоднішній день останні петиції набирають все меншу кількість голосів, як петиції до Президента України, так і до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України. Більше того, багато петицій дублюють одна одну, в більшості випадків самі петиції сформульовані некоректно та незрозуміло.
Історичні дані свідчать, що для англійців та європейців подання петицій було важливим інструментом впливу на владу, оскільки петиції подавалися колективно і часто збирали велику кількість підписів. Як бачимо, в Україні склалася зовсім інша практика.
Сьогодні подання електронних петицій є неефективним для захисту своїх прав, оскільки люди просто не вміють чи не знають як користуватися цим інструментом. Крім того, проблемою є також обмеженість доступу до електронних петицій усіх українців, оскільки більшість не мають комп’ютерів або доступу до мережі інтернету.
Здається, що подання петицій стало модним, але, на мою думку, це може стати головним способом громадськості достукатись до органів державної влади.
Болючі питання люди намагаються вирішити шляхом подання електронної петиції, та на жаль, вони так і не вирішуються належним чином. Це дає підстави стверджувати, що будь-який новий інструмент, який впроваджується у суспільстві не буде ефективним без належного реагування та впливу на його вирішення з боку суб’єктів владних повноважень.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1639
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 519
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 455
- Реформа "турботи" 169
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 108
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
33125
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
25296
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 13308
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 12643
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10026