Злочини проти довкілля
Які екологічні загрози несе російсько-українська війна та як держава фіксує злочини проти довкілля?
Систематичні бойові дії, мінування, масові обстріли, ракетні удари, радіаційне зараження, забруднення повітря, засмічення територій, незахоронені чи стихійно захороненні тіла та інші варварські дії росіян спричинили неминучі екологічні наслідки не лише для України, а й усього світу.
Військові дії ще більше прискорюють зміни клімату і ми не можемо відкидати фактор впливу на довкілля як другорядний. Практично все сьогодні несе негативні наслідки для екології – замінування, яке не тільки провокує продовольчу кризу, а й порушує агробіоценоз, обстріли очисних споруд, вибухи на нафтопереробних об’єктах, пошкодження тих чи інших промислових об’єктів, потенційні техногенні катастрофи, забруднення повітря й води, ядерна небезпека. Слід пам’ятати, що в Україні знаходяться найбільші в Європі атомні електростанції, над якими Росія пускає свої ракети.
За офіційною статистикою, близько 2,9 мільйонів гектарів лісів були охоплені війною з часу вторгнення російської федерації. Через харчові ланцюжки флора нерозривно пов’язана із фауною. Зрозуміло: якщо знищується рослинність, то знищуються і тварини, які мешкають на різних рівнях в цій рослинності. І можуть пройти століття, аби відновити такий же склад флори та фауни. Не кажучи вже про те, що зупиняються міжнародні проєкти по збереженню біорізноманіття – через замінування територій або відсутність безпечного доступу на них. Іноді ми не можемо загасити пожежу у природному парку, бо всі машини – поїхали на пожежний фронт. Враховуючи ці всі жахливі наслідки, після завершення війни ми повинні приймати природоорієнтовані рішення – екологічний компонент у відновленні повинен бути у всіх галузях, які нас оточують.
Всі дії, які прямо чи побічно впливають на стан довкілля, всі ці злочини проти довкілля фіксуються відповідними штабами при Держекоінспекції, Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів. Цей штаб функціонує з початку війни. Держінспектори намагаються зафіксувати все, наскільки це реально і можливо. Обраховуються збитки, збирається вся необхідна інформація для того, щоб у міжнародних судах отримати відповідні відшкодування.
Відбувається масштабне забруднення внаслідок вибухів. Частина хімічних речовин під час вибуху стає газоподібною, частина – осідає у вигляді сірки в ґрунт. Як тільки йдуть дощі, сірка об’єднується з водою і може сформувати окис – сірчану кислоту. Вона випалює все, коли поєднується з іншими компонентами. Велика кількість сірки потрапляє в атмосферу, випаровується або разом з ґрунтовими водами потрапляє в підземні води. Також важкі метали від розривів потрапляють в ґрунти, далі – в підземні води, які споживають люди і тварини.
Росія цілеспрямовано знищує не тільки людей, але й тварин. Ми намагалися через Міністерства та міжнародні організації достукатися до Росії щоб зорганізувати зелений коридор для тварин з притулків та зоопарків на окупованих територіях, які вмирали без кормів, води та ліків. Але Росія взагалі не знає, що таке людяність, закон і міжнародне право.
Якщо висувати експертні гіпотези можливих наслідків, то, зрозуміло, що є високі загрози. Ще до війни 13 областей України мали ознаки водного дефіциту. Вважається нормою, коли на 1 особу на рік доступно приблизно 2000 метрів кубічних води. Для України, наприклад, цей індекс коливається в межах від 1000 до 1700 метрів кубічних на рік. Тобто ще до повномасштабної війни в нас не було повного забезпечення базової реальної потреби. А в умовах війни взагалі може бути гуманітарна та екологічна катастрофа.
У тому ж Маріуполі внаслідок масового обстрілу було пошкоджено велику кількість систем водопостачання. І протягом трьох місяців блокади, окупації міста жителі ховали людей на подвір’ях поряд з комунікаціями, водовідведенням – як правило, неглибоко. Відповідно, всі ці речовини від розкладання тіл, від пошкоджених каналізаційних споруд, потрапляють у водні ресурси. Тому існує високий ризик різних захворювань. Також бомбардування «Азовсталі», мабуть, було найбільшим у світі з перерахунку на площу. І все це потрапляє у води Азовського моря. І якщо, наприклад, люди будуть купатися – то теж можуть бути отруєння.
Сьогодні всі об’єкти в Україні в небезпеці. Жодна з атомних електростанцій, які розташовані на території України, не захищена, адже будь-який уламок навіть збитої ракети, може призвести до непоправимих, дуже страшних наслідків.
Західні партнери допомагають і готові допомагати. Це, зокрема, постійна допомога окремим природоохоронним організаціям, державними інституціям і державі в цілому. Органи влади та екологічна громадськість готові відбудовувати екологічний потенціал України, зробити його більшим, ніж він був до війни. Тому ми працюємо над тим, щоб після завершення воєнних дій, відновлення було не тільки швидким, а й сталим.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Тести заходів контролю: коли і як виконувати 434
- Гра в імітацію 346
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 210
- Втрачені мільйони: як місцеві бюджети недоотримують через неефективне використання земель 112
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9306
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 8002
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6237
-
У країнах ЄС ціни на вершкове масло зросли на 40%. Україна скорочує експорт
Бізнес 4775
-
ЄС інвестує 32 млн євро у реконструкцію 375 км залізниці у Молдові
Бізнес 3443