Технології smart city врятують міста від локдауну
Рівень діджиталізації міст суттєво впливає на ступінь та характер дії пандемії в них, а також на рівень комфорту життя городян під час карантину
Березень і цьогоріч для нашої країни видався насиченим на ковідні події. Ще 4 березня було оголошено про початок третьої хвилі COVID-19 в Україні, а вже 17 березня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зробив заяву, що українські міста можуть самостійно вводити локдаун. Першими цим правом скористалися Львів та Київ.
Вже традиційно жорсткий карантин у містах передбачає дистанційне навчання школярів та припинення роботи усіх культурних закладів; заклади громадського харчування працюють лише «на виніс» та доставку; господарські магазини - лише на видачу за попереднім замовленням; у торгових центрах працюють лише продуктові магазини, аптеки та зоомагазини, а в салони краси та спортивні зали потрапити можна лише за індивідуальним попереднім записом.
Іншими словами, знову купа незручностей для містян.
Але, якщо бути відвертим, великі міста, влада яких все таки приймає рішення запровадити локдаун, у певній мірі до цього готові. Адже у тому ж Києві чи Львові давно працюють сучасні цифрові рішення, які значно спрощують життя їхніх мешканців у періоди посиленого карантину. Більше того, деякі з цих рішень і з’явилися саме в період локдауну та більш ніж позитивно вплинули на розвиток окремих галузей.
Так, візьмемо для прикладу найактуальніший сьогодні напрямок – медицина. Напевне вже усі оцінили, якими важливими у період карантину є сервіси онлайн-запису до лікаря, електронні черги, електронні направлення та рецепти. Так, звичайно, запуск цих сервісів почався ще до пандемії, у рамках медичної реформи. Але саме у період жорстких локдаунів громадяни змогли оцінити їх користь по-справжньому.
А ось для телемедицини саме COVID-19 став справжнім стимулом для розвитку. В умовах коронавірусу дистанційні консультації стали просто незамінними. При чому телемедичні консультації проводяться як у форматі лікар-лікар, так і у форматі лікар-пацієнт, як за допомогою медичних інформаційних систем, так і з використанням спеціальних мобільних застосунків, популярність яких сьогодні надзвичайно велика.
Що стосується звичайного життя, то у містах України вже достатньо розвинуті технології smart city, які забезпечують роботу міського господарства та вирішення життєво важливих потреб населення з мінімальною участю людського фактору і офлайн-контактів.
Це, в першу чергу, онлайн-оплата комунальних послуг та інших сервісів, е-квиток, який можна поповнити онлайн. Крім того, жителі міста можуть подати е-петиції, звернутися у контактний центр міста (у Києві) та інше.
Діє у містах і багато освітніх онлайн-платформ, починаючи від загальнодержавної «Всеукраїнська школа онлайн», на якій доступні матеріали для учнів 5-11 класів, закінчуючи онлайн-сервісами для вищої освіти, курсів, майстер-класів, інтенсивів.
У якості прикладу приведу проект Smart University, у рамках якого для університетів розробляють та впроваджують індивідуальні програми з цифровізації, які допомагають налагодити онлайн-навчання студентів.
Дуже важливою під час карантину є можливість замовляти їжу, продукти та ліки онлайн. І тут вже задіяні як приватні розробники відповідних застосунків, так і самі магазини та ресторатори, які розвивають свої сервіси замовлення та служби доставки. Наприклад, магазини крокової доступності, кафе та ресторани доставляють містянам продуктові, фруктові та овочеві корзини, готові страви та інгредієнти для них (кукінг-бокси) з уже готовими рецептами. Приємно відзначити, що багато ресторанів запустили сервіс доставки готової їжі у лікарні, у тому числі у якості благодійності.
Навчилися у розумних містах і розважатися. Наприклад, музеї та навіть окремі екскурсоводи Києва пропонують онлайн-екскурсії по Києву. Міжнародні та національні кінофестивалі також вже більше року проходять у онлайн-режимі. В такому ж режимі проходять навіть вечірки, презентації, покази мод та багато іншого. Ну і, звичайно, дуже багато людей займаються онлайн спортом.
Загалом, приведені мною приклади ще раз підтверджують, що рівень діджиталізації міст суттєво впливає на ступінь та характер дії пандемії в них, а також на рівень комфорту життя городян під час карантину. Тому, якщо в одних населених пунктах черговий карантин паралізує життя та роботу багатьох галузей, то інші, завдяки цифровим рішенням, відчувають негативний вплив локдауну не так гостро.
І ще не можу зауважити, що якщо до пандемії коронавірусу більшість прогнозів щодо розвитку розумних міст зводилась до того, що їхнє майбутнє – це, в першу чергу, зелена енергетика та екологічно чистий транспорт, то тепер стає очевидним, що COVID-19 змістив фокус дещо в іншу сторону. Пандемія викликала бурхливий розквіт цифрових напрямків, на які довгий час ніхто не звертав уваги.
Наприклад, у Сингапурі влада створила застосунок TraceTogether, який за допомогою Bluetooth оперативно знаходить містян, які контактували з хворим і відправляють їх на карантин. Подібні рішення впровадили й в Австралії, коли за допомогою спеціального застосунку відмічається день та час відвідин громадянами будь-якого публічного місця чи закладу. Це допомагає у разі виявлення у хворого COVID-19 віднайти усіх, хто був з ним нещодавно в одному просторі.
Ще один приклад – сфера доставка товарів. Під час карантину в Японії, Південній Кореї, США та Великобританії з’явилися сервіси, де кур’єрами виступають роботи: мініатюрні електромобілі чи літаючі вантажні дрони.
Як бачимо, маємо ситуацію на кшталт «не було б щастя, але нещастя допомогло». Тому, скоріше за все, у постковідну епоху ми будемо спостерігати значне прискорення у втіленні різного роду технологій у структури міського господарства, і не тільки великих міст.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух 22.01.2025 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков 22.01.2025 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов 22.01.2025 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11938
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2919
-
Барбадос і Панама позбавлять свого прапора 114 танкерів тіньового флоту Росії
Бізнес 2043
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 2020
-
"Сьогодні надійшли кошти". Співвласник АТБ Буткевич заплатив 1,9 млрд грн за Аерок
Бізнес 1980