Війна в Україні підвищила важливість сільської місцевості
Деурбанізація, яка почалася з моменту повномасштабної війни, значною мірою вплинула на збільшення населення у селах України.
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну та постійних обстрілів великих міст, мільйони людей почали мігрувати з України, або ж з міст-мільйонників, особливо з окупованих та тих, де ведуться бойові дії. Значна частина українців масово почала переїжджати зі східної до центральної та західної України. Однак після того, як почалося перенаселення великих міст, а це своєю чергою вплинуло на збільшення вартості житла та й життя в цілому, то пріоритет почали віддавати невеликим населеним пунктам. На ситуацію ще й вплинуло те, що ворог частіше за все б’є по великих містах, аби завдавати більших втрат нашій країні, як з точки зору кількості людей, так і інфраструктурі.
Якщо ж говорити про села та невеличкі міста, то у них є деякі переваги. По-перше, вартість житла значно дешевша. А в більшості випадків, власники будиночків у віддалених населених пунктах взагалі можуть віддавати у користування свої дачі безплатно. Від гостей (переселенців) можуть запросити тільки оплату комунальних послуг. По-друге, на відміну від великих міст, в селах є можливість займатися городництвом. Часто можна бути свідком того, як багато людей, від’їжджаючи до родичів за кордон, чи в інші міста, залишали для внутрішньо переміщених осіб свої городи, заохочуючи їх робити собі запаси їжі на зиму, аби боротися із можливим дефіцитом продовольства у найближчому майбутньому, що пов’язано із воєнними діями. Адже всі ми були свідками та бачили як багато в Україні палало зернових полів, які були навмисно обстріляні та підпалені російськими військами.
Звичайно у містах обласного значення набагато більше можливостей забезпечувати гуманітарною допомогою переселенців. Однак щиросердечність українців, особливо які живуть у маленьких селах, значною мірою просто врятувала мільйони біженців із зон бойових дій. Адже людей селили до себе додому, годували й одягали їх. Всім селом зносили одяг та їжу. Крім того, саме від активності різноманітних громадських організацій та від органів місцевого самоврядування залежить рівень забезпечення ВПО. Якщо на постійній основі працювати над пошуком донорів та благодійників, то результат не заставить на себе чекати та люди будуть забезпечені хоч мінімально необхідним.
За час війни села значною мірою наповнилися новими мешканцями. Багато з них навіть не планують від’їжджати, адже й гадки не мають де їм жити. Сотні й тисячі будинків та об’єктів інфраструктури розбомбили та розграбували російські війська. Сотні тисяч українців залишилися без власного дому. І гадки не мають, коли у них буде можливість повернутися додому. Вони тільки вірять і сподіваються, що скоро це все закінчиться.
Проблемним моментом є також те, що у маленьких містах слабо розвинена інфраструктура. Українські села потребують значних інвестицій для нормального життєзабезпечення. Закордонні та державні інвестиції переважною мірою йшли у великі міста, а села залишалися без необхідних капіталовкладень в енергоощадження, водопостачання, інфраструктуру тощо. І це можливо було раніше зрозуміти, адже перед тим, як інвестувати мільйони у населений пункт, потрібно було зрозуміти скільки кінцевих бенефіціарів буде від створення певної цінності. Наприклад, скільки мешканців буде їздити по дорозі в селі, на ремонт якої виділять десятки й сотні мільйонів гривень. Така ж ситуація із водогонами, школами, дитячими садочками, лікарнями тощо.
Найголовніша цінність в Україні – це її люди. А разом зі збільшенням жителів сіл, збільшилася й цінність таких населених пунктів, в яких умови життя можливо покращити тільки завдяки залученню інвестицій від міжнародних донорів.
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? Сергій Лабазюк 11:43
- Розпорядження майном "цивільного подружжя" при поділі спільного сумісного майна Євген Морозов вчора о 20:34
- JIT – концепція, час якої настав Наталія Качан вчора о 19:43
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 Анастасія Полтавцева 21.12.2024 18:47
- Податкова біполярність або коли виграв справу, але неправильно Євген Власов 21.12.2024 16:35
- Встановлення факту спільного проживання «цивільного подружжя» при поділі майна Євген Морозов 21.12.2024 10:52
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду Лариса Гольник 21.12.2024 09:26
- Топ-3 проєктів протидії фінансовому шахрайству у 2024 році Артем Ковбель 20.12.2024 23:10
- Как снять арест с карты: советы для должников ЖКХ Віра Тарасенко 20.12.2024 21:40
- Кейс нотаріальної фальсифікації в Україні: кримінал, зловживання довірою й порушення етики Світлана Приймак 20.12.2024 16:40
- Валюта боргу та валюта платежу в договірних відносинах Євген Морозов 20.12.2024 09:50
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? Дмитро Зенкін 19.12.2024 16:55
- Посилено відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство Світлана Приймак 19.12.2024 16:44
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом Інна Бєлянська 19.12.2024 16:11
- Гендерний розрив на ринку праці України: дослідження Міжнародної організації з міграції Юлія Маліч 19.12.2024 13:36
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1335
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 636
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді 563
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 249
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? 135
-
Для мешканців багатоквартирних будинків встановили фіксовані ціни за електроенергію
Бізнес 13499
-
В Україні рекордно подорожчав часник
Бізнес 7520
-
Глиняний посуд на Святвечір: традиції, символіка та як обрати для святкового столу
Життя 4498
-
Орбан: Угорщина веде переговори щодо транзиту російського газу через Україну
Бізнес 3352
-
Королі савани, небезпечний Крейвен і поїздка, з якої немає вороття: три кіноновинки тижня
Життя 2030