ТОП-4 маніпуляції. Як професійні маркетологи маніпулюють поведінкою мас?
Основною метою даної статті є отримання цінності у вигляді рекомендацій для обох сторін: компаній та покупців.
З однієї сторони компанії дізнаються яким чином можна маніпулювати поведінкою мас та спонукати їх до купівлі свого продукту. А з іншої сторони, це допоможе деяким покупцям не піддаватися хитрим маркетинговим маніпуляціям зі сторони хитро-розумних маркетингових ходів.
Крім того, я не планую розписувати багато нудної теорії, яку й так можна вичитати в інтернеті. Тож перейдемо до практичних прикладів.
4 ПРИКЛАДИ МАНІПУЛЯЦІЇ КЛІЄНТАМИ:
1. «Фейкові рекомендації».
Як це працює? Для реалізації цього плану необхідно 2-5 акаунтів (облікових записів, наприклад у фейсбуці). Нехай це буде, для прикладу, сторінка Івана (який займається ремонтом холодильників у певному містечку) та інші акаунти його друзів. Отже один із друзів Івана заходить на сторінку будь-якої групи у ФБ та пише у профілі: «Друзі, підкажіть, будь ласка, хто у нашому містечку якісно та недорого може починити холодильника?!». Потім інші товариші починають активно вихваляти Івана. Говорять про те, як він круто їм починив минулого разу. Відмічають його у коментарях. А сам Іванко скромно всім дякує й залишає свій номер телефону.
Навіщо це потрібно? Дуже просто. Часто буває, що ми читаємо в соціальних мережах про якісь проблеми у людей та пригадуємо про свої, які мають такий же характер. Якщо я бачу, як вихваляють якогось Іванка, то відразу думаю: «О, в мене ж теж з холодильником не все гаразд. Треба такому майстру подзвонити. Тим паче такі круті рекомендації пишуть про нього».
2. «Нагнати паніку».
Нещодавно прочитав статтю в інтернеті: «"Ашан" и "Эпицентр" констатируют потребительский ажиотаж, связанный с коронавирусом». Пишуть, що в Україні великий дефіцит на маски. Що люди почали купувати сіль, часник, дезінфектори й таке інше. Говорять, що люди запасаються на випадок, якщо треба буде сидіти вдома та лікуватись. На випадок, якщо буде необхідність ховатися від людей, які можуть «кашлянути» на вас і ви захворієте.
Взагалі я думаю, що це повний маразм. Я особисто пам’ятаю, скільки разів у нас в Україні прогнозували кінець світу. Тоді бабусі та дідусі скуповували завжди всі свічки, сіль, макарони, цукор та консерви. Готувалися жити у підвалах. А маркетологи тихенько раділи, що всю ту маячню викуповували з блискавичною швидкістю.
Тому й зараз, коли читаєш, що всі купують маски та часник, самому хочеться швидко побігти й набрати собі на запас. Тим паче пам’ятаю й іншу статтю, де писали, що в Китаї маски вже по 400 доларів в інтернеті коштують. Проте як би смішно це не звучало, а люди йдуть та купують, набиваючи грошенятами кармани маніпуляторам.
3. Безкоштовний або недорогий товар (акційний) в Інтернеті.
Це один із чудових прикладів, коли вам можуть «впарити» якийсь неякісний крем, або настойки за величезні гроші. Як це відбувається?
Подорожуючі на просторах Інтернету, ви можете натрапити на об’яву, де буде написано: «Супер крем від болі у суглобах. Лише за 10 гривень. Супер акційна пропозиція. Для цього вам треба лише зареєструватися й наш консультант зателефонує вам.»
Ми відразу проходимо реєстрацію. Залишаємо наші контактні дані, включаючи ПІБ, номер телефону тощо. Далі, через деякий час нам телефонує консультант та говорить, що ми дійсно можемо придбати крем за 10 гривень. Проте для цього необхідно купити спочатку 2 інших тюбика на суму від 5 000 грн. І в такому разі, третій тюбик буде лише за 10 грн.
Або ж починають говорити, що крем за 10 грн можна придбати, проте він вам нічим не допоможе. Даний крем може надати реальний ефект тільки у комплексі зі спеціальною настойкою, яка являється невід’ємною складовою комплексного лікування. А без цих настойок, сам крем від суглобів може тільки нашкодити.
Як би це не було дивно, проте приблизно у 30-50% люди погоджуються й купують комплексні набори. Особливо пенсіонери, які дуже піддатливі на мотиваційні промови професійних продавців. Які, між іншим, не переживають за здоров’я клієнтів, а просто читають завчасно підготовлений текст на комп’ютері (скрипти), спілкуючись зі старими.
4. Як банки використовують пільгову програму «5-7-9» (кредит під малі відсотки) на власну користь?
Вже більше 5 банків в Україні заключили партнерські програми із державою з ціллю кредитування бізнесу під невеликий відсоток. Проте чи всі можуть отримати дешевий кредит?
Як це працює? Ви приходите в банк. Вони проводять певний аналіз вас та вашого бізнесу. Далі говорять, що ваш бізнес ризикований і вам не можуть надати пільговий кредит. Проте можуть запропонувати інший, більш дорогий та на інших умовах. І після того, як ви витратили купу часу на збір необхідної документації, то нічого іншого не залишається, як погодитися на ті умови, які вам запропонували.
Нещодавно на конференції TEDx в місті Ірпінь, під Києвом, один зі спікерів (Сергій Корсунський – директор Дипломатичної академії України, надзвичайний та повноважний посол) сказав дуже цінну річ: «В еру напівправди існує єдина істота, якій ви можете довіряти беззастережно. Дайте їй можливість допомогти вам. Ця істота - ви самі. І допомогти вам вона може тільки одним способом - мислити. Уміння мислити - це те, навіщо ми існуємо.»
*Сергій Корсунський - директор Дипломатичної академії України (перший зліва). Фото: Василь Стефурак.
Взагалі, маркетинг – це як гра в шахмати. Хто продумав більше ходів наперед, той і виграв. Тому бажаю думати всім власною головою, перш ніж робити той чи інший крок.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 10402
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9855
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6433
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 3678
-
ЄС інвестує 32 млн євро у реконструкцію 375 км залізниці у Молдові
Бізнес 3450