В даній статті з’ясовується спосіб реалізації права на працю трудівниками, які працюють у фізичної особи.
Численні працівники,скористовуючись гарантованим їм правом на працю, в той же час зобов’язуютьсяукласти трудовий договір зі своїм працедавцем. Виникає природне запитання - чипоширюється така вимога на трудівників, які в свою чергу працюють у фізичноїособи?
Правове регулювання вищенаведеного питаннявідбувається за допомогою різноманітних нормативно-правових актів. Зокремаюридична регламентація можливих способів ефективної івчасної реалізації найманими працівниками окремих можливостей, однією з яких всвою чергу визнано права на працю, здійснюється:Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. №322-VIII (надалі по тексту – КЗпПУкраїни).
Наймані працівники є одними з визначних учасниківтрудових відносин, що в посідають провідні місця в багатогранній системіюридичних стосунків. Дане судження пояснюється тим, що сумлінна праця згаданихосіб приносить істотну користь незалежній Україні, що трансформується в правовудержаву, та її волелюбному народу, що еволюціонує в законослухняну спільноту.
Чинне законодавство гарантує найманимпрацівникам різні можливості, окремим з яких в свою чергу притаманнийсоціально-економічний характер. Зокрема згідно з ч. 1 ст. 43 КонституціїУкраїни та ч. 1 ст. 2 КЗпП України вищезгадані особи володіють правом на працю.
Наймані працівники звершують вказануможливість певними способами, що названі чинним законодавством. Зокрема згідноз ч. 2 ст. 2 КЗпП України дані особиреалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу напідприємстві, установі, організації чи з фізичною особою.
В даному випадку найманим працівникам гарантовановідповідний статус. Тобто, вказані суб’єкти правових відносин трудяться уфізичної особи.
Таким чином, враховуючи вищевказані доводи,на зазначених працівників поширюються вимоги, що в свою чергу передбачені ч. 2ст. 2 КЗпП України. Зокрема кожен з трудівників, здійснюючи у фізичної особиправо на працю, водночас зобов’язанийукласти з нею трудовий договір.
