В даній статті з’ясовується тривалість роботи, виконуваної в нічний час на безперервних виробництвах.
У випадках, вичерпний перелік, яких передбачено чинним законодавством,тривалість роботи в нічний час є рівнозначна тривалості роботи в денний час. Виникаєприродне запитання: чи може поширюватися вищевказане правило на виробництва,які в свою чергу є безперервними?
Правове регулювання вищевказаного питання відбуваєтьсяза допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудовихвідносин, функціонуючих з приводу відповідних робіт, які виконуються в нічний час,здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) тазвичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпПУкраїни)).
Одними з основних учасників трудовихвідносин є наймані працівники. Сумлінна праця вищевказаних осіб, будучивиконана за трудовим договором, водночас створює майнові або немайнові блага,які в свою чергу приносять значиму вигоду незалежній Україні, яка трансформуєтьсяв правову державу, та її згуртованому народу, що перетворюється в громадянське суспільство.
Трудове законодавство гарантує найманимпрацівникам правовий статус, що, будучи вельми багатоаспектним, водночас охоплюєструктурні елементи, одними з яких є різні за своїм юридичною суттюсоціально-економічні права. Кожна зі вказаних можливостей, будучи закріпленоювідповідним законом, водночасповинна забезпечити повну економічну свободу даних трудівників, а також їх високоякіснийрозвиток, як доброчесних людей.
Право на працю визнано одним з головнихсоціально-економічних прав, реалізовуючи яке, найманий працівник можезабезпечити пристойний рівень матеріального й духовного благополуччя своєїдружньої та порядної родини. Згадану можливість вітчизняний законодавецьзакріпив в юридичнёих нормах, охоплених ч. 1 ст. 43 Конституції України та ч. 1ст. 2 КЗпП України.
Наймані працівники реалізовують зазначенеправо в ті або інші проміжки календарного часу. Зокрема у випадках, закріпленихчинним законодавством, згадані особи працюють з 10-ої години вечора до 6-оїгодини ранку.
Праці, яка виконується у даний проміжокчасу, властиві відповідні ознаки. Зокрема ч. 1 ст. 54 КЗпП України передбачено безпосереднювказівку про те, щопри роботі, здійснюваній в нічний час, встановлена відповідним закономтривалість роботи (зміни) скорочується на 1-ну астрономічну годину.
Але за жодних обставин не потрібно забуватипро те, що даному правилу притаманні істотні винятки, вичерпний перелік яких всвою чергу охоплено окремими нормативно-правовими актами, що утворюють важливучастину національної системи приватного права. Що це означає?
Чинне законодавство передбачає, щотривалість нічної роботи урівнюється з тривалістю денної роботи у випадках,коли це треба за певними умовами. Зокрема згідно з ч. 2 ст. 54 КЗпП Українивищевказане правило поширюється навиробництва, які за своєю робочою суттю є безперервними.
