Необмеженість кількості додаткових відказоодержувачів

    В окремихвипадках, майнову вигоду, передбачену заповідальним відказом, у власність або вкористування можуть набути додаткові відказоодержувачі. Чи притаманні якісьліміти можливому числу згаданих осіб?

   На моє переконання, можливій кількості додатковихвідказоодержувачів не властиві будь-які обмеження. Вказану концепцію я спробуюобґрунтувати за допомогою таких доводів.

   По-перше, вітчизняним законодавством не передбаченобудь-яких лімітів, властиві можливомучислу безпосередніх суб’єктів цивільних правовідносин, які замість основнихвідказоодержувачів можуть отримати на свою користь ті або інші майнові блага, щов свою чергу охоплені заповідальним відказом. Зокрема в ЦК України відсутня юридичнанорма про ті або інші обмеження, які стосуються можливої кількості додатковихвідказоодержувачів.

   По-друге, якщо вітчизняне законодавство будепередбачати будь-які ліміти, властиві можливому числу безпосередніх суб’єктівцивільних правовідносин, які замість основних відказоодержувачів можутьотримати на свою користь ті або інші майнові блага, що в свою чергу охопленізаповідальним відказом. Зокремаякщо в ЦК України буде присутня юридична норма про обмеження,які повинні стосуватися можливої кількості додаткових відказоодержувачів, то певніюридичні наслідки. Що це означає?

   а). дія принципу свободи заповіту зазнаватимевельми істотного звуження. Тобто, заповідач буде мати юридичну можливістьзамінити в своєму заповіті  основнихвідказоодержувачів іншими учасниками цивільних правовідносин. Щоправда, в такомувипадку ймовірне число додаткових відказодержувачів, що охоплене таким правочином, характеризуватиметься строгою лімітізацією. Наприклад, замістьєдиного основного відказоодержувача, яким не прийнято у приватну власністьмайнову вигоду, що охоплена заповідальним відказом, не більше двохбезпосередніх учасників цивільних правовідносин матимуть юридичну можливість статиповноправними власниками таких благ.

    б). окремі учасники правовідносин будуть підлягатизначній дискримінації. Тобто, заповідачматиме юридичну можливість встановити в своєму заповіті додатковихвідказоодержувачів, ймовірна кількість яких буде лімітизованою. Внаслідокцього, одні учасники цивільних правовідносин зможуть отримати майнові блага, щов свою чергу охоплені заповідальним відказом, а інші - ні. Наприклад, якщо можливе число додаткових відказоодержувачів становитиме не більше двох осіб,то замість одного-єдиного основного відказоодержувача два рідних братизаповідача матимуть право на прийняття майнової вигоди, що охопленазаповідальним відказом, а дві рідні сестри заповідача – ні.

    Загальновідомо, що національнезаконодавство вміщує в собі значні вади, чимало з яких в свою чергу охопленоінститутом спадкування за заповітом. Зокрема ЦК України не закріплено юридичноїнорми про можливу кількість учасників цивільних правовідносин, які замістьосновних відказоодержувачів можуть прийняти майнову вигоду, які передбаченазаповідальним відказом. На мою думку, така проблема потребує ефективного й швидкоговирішення. Тому, враховуючи вказані доводи, рекомендую вітчизняному законодавцевізакріпити в книзі VI глави 85 ЦК України ч. 2 ст. 1237⁶ такогозмісту: