Зміни до законодавства щодо Реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів
Які зміни чекають призовників та військовозобов'язаних у найближчому майбутньому або перші реальні кроки держави на шляху цифровізації мобілізації в Україні
Останнім часом, враховуючи реалії життя в Україні, топ темами для обговорення у суспільстві є мобілізація та діджиталізація цього процесу з боку держави. Саме з такою метою 16 січня цього року Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану" (законопроєкт № 10062)
Відповідно до картки цього законопроєкту, розміщеній на сайті Верховної Ради України, станом на 18.01.2024 його прийнято та готується на підпис. Отже, незабаром Міноборони України матиме серйозний інструмент, який має полегшити процеси мобілізації в Україні.
Наразі з метою аналізу окремих норм, прийнятих законодавцями, варто звернутись знову ж таки до сайту Верховної Ради України, де розміщено текст законопроєкту у редакції до другого читання.
Насамперед треба зауважити, що Головним юридичним управлінням найвищого законодавчого органу висловлено суттєві зауваження до тексту законопроєкту та до другого читання депутатами запропоновано 415 поправок, 135 з яких були враховані профільним комітетом до другого читання. Остаточну редакцію самого Закону матимемо змогу бачити та аналізувати лише після підписання та опублікування на офіційних державних ресурсах.
У цьому матеріалі пропоную зупинитись на окремому блоці змін, враховуючи, що найбільший інтерес викликають нові норми, внесені до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», які тепер стосуватимуться фактично кожного громадянина України, якщо він підпадає під одну з категорій: призовник, військовозобов’язаний або резервіст.
Зокрема, статтю 3 цього Закону доповнено частиною другою такого змісту «оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється із використанням засобів Реєстру». Отже, найцікавішими є норми, які визначають обсяг та джерела наповнюваності цього Реєстру.
Законом передбачено, що Реєстр отримуватиме інформацію з інших реєстрів (в тому числі публічних), баз (банків) щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України «Про публічні електронні реєстри».
У статті 6 зазначено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні та службові дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
З чого формуватиме Реєстр персональні дані стосовно осіб:
- прізвище, відомості про зміну прізвища, власне ім’я, відомості про його зміну;
- номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;
- відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження) – за згодою;
- відомості про членів сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, серія та номер паспорту, дата його видачі, РНОКПП) – за згодою;
- реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії);
- відомості про громадянство (зміну громадянства);
- відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою;
- відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності);
- відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, місце роботи, посада, стаж роботи);
- відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок);
- реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, що видав, рівень освіти, професія, галузь знань, спеціальність);
- відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, післядипломної та вищої освіти;
- відомості про досвід роботи за спеціальністю;
- відомості про встановлення, зміну групи інвалідності;
- відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов’язку;
- відомості про притягнення особи до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні правопорушення)
- відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили;
- відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості);
- відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови);
- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
- відомості про володіння іноземними мовами;
- відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї;
- відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки;
- відомості про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання або залишення на постійне проживання за кордоном чи повернення на проживання в Україну;
- реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія);
- реквізити посвідчення тракториста[1]машиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія);
- реквізити посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна або водного мотоцикла, а також іншого документа, що надає право управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація);
- реквізити свідоцтва пілота (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія);
- відомості про внутрішньо переміщену особу;
- відомості про наявність права на відстрочку від призову під час мобілізації;
До службових даних Закон відніс інформацію щодо виконання військового обов’язку та інформацію про проходження медичного огляду та військово-лікарської комісії.
Отже, незважаючи на наявність в державі значної кількості державних реєстрів, цей є абсолютно унікальним з точки зору своєї наповнюваності стосовно конкретної особи. Адже зібрати подібну інформацію стосовно особи будь-якому державному органу є просто неможливим та навіть органи досудового розслідування під час проведення слідства витрачають немало часу та зусиль на збір подібної інформації, яку не завжди вдається акумулювати у такому величезному обсязі.
У той же час з огляду на широку наповнюваність цього Реєстру слід оцінювати критичність потенційних загроз, як то несанкціонований виток інформації з нього та негативні наслідки як для окремих осіб, стосовно яких допущено виток, так і для держави в цілому.
Також можна припустити, що враховуючи алгоритм формування цього Реєстру та обмін інформацією з іншими реєстрами та базами даних відразу після набуття чинності Законом, то практично всі особи, які до цього успішно уникали взаємодії з представниками ТЦК та СП попадуть в поле зору Генштабу шляхом появи інформації про них у цьому Реєстрі, при чому зі всіма можливими даними стосовно себе, а виклик до ТЦК просто буде питанням часу.
Доцільно також сказати, що держателем цього Реєстру визначено Міноборони України, а розпорядниками Реєстру – Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України. Наявність СБУ та СЗР серед розпорядників Реєстру можна пояснити тим, що вони мають мати доступ до нього та відповідно наповнювати стосовно своїх працівників, які водночас є військовослужбовцями, але не включені до обліку, який ведеться Генштабом.
Постає цілком очевидне запитання, чи не є збір даних у такому обсязі стосовно громадян понад надмірним та таким, який є невиправданим, враховуючи те, що статтею 32 Конституції України передбачено, що "не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини". Позицію ініціаторів Закону такого змісту можна передбачити з високою долею вірогідністю, які виправдовуватимуть це інтересами національної безпеки, але до суспільства має бути донесена необхідність застосування саме таких обмежень їх прав та неможливістю досягти цілей захисту національної безпеки іншими заходами.
Більше того, наповнюваність Реєстру таким широким колом даних суперечить і статті 6 Закону України "Про захист персональних даних», якою визначено, що склад та зміст персональних даних мають бути відповідними, адекватними та ненадмірними стосовно визначеної мети їх обробки. Статтею 7 вищезазначеного закону прямо заборонено обробку персональних даних засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров’я, що явно не узгоджується з щойно прийнятими змінами до змісту Реєстру.
Таким чином, формування та функціонування такого Реєстру в Україні має з одного боку сприяти інформаційному наповненню Генштабу з метою подальшого комплектування ЗСУ особовим складом, а з іншого – потенційно обмежує права громадян країни. Отже, після підписання та публікування зазначених змін до законодавства побачимо їхнє втілення на практиці з боку Міноборони України.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 360
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 230
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12248
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10354
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6575
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4165
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3650