Вибір на користь сильнішого
Дайте імпульс українській енергетиці
Україна завжди була енергетично потужною державою, і саме атомна енергетика є її фундаментом. Наприклад, українська енергосистема кратно більш розвинута за електричну мережу колишньої РСФСР.
У відносно мирний час українські АЕС забезпечували 50% споживання електроенергії. Після масованих російських атак на українську енергетику її атомний компонент забезпечує близько 60% усієї електроенергії країни.
Ми всі переконані в переможному завершенні війни і успішній післявоєнній відбудові. Проте, процес відбудови вимагатиме багато енергії, тому споживання електроенергії з сьогоднішнього мінімуму має вирости швидко та якісно.
Відповідно, про перспективи стрімкого збільшення потужності енергосистеми потрібно думати уже сьогодні. Очевидний пріоритет – вуглецевонейтральна енергетика. Давайте скажемо відверто, що будувати вугільні ТЕС більше ніхто не буде. Зараз нам потрібні відновлювані джерела енергії. Однак чи здатні лише «зелені» електростанції забезпечити потребу нашої економіки – питання дискусійне.
Нам потрібно зробити вибір на користь оптимального сценарію розвитку енергетики в Україні. Ми маємо досвід Німеччини, яка закрила АЕС і перевела себе на газ і ВДЕ, і досвід Франції – де 70% електроенергії виробляють АЕС. ФРН стала залежною від російського газу – нотатка на полях.
Представники української влади уже не раз заявляли про наміри розвивати атомну енергетику. Це логічно: її потужності належать державі, і в Україні велика кількість спеціалістів, здатних будувати і обслуговувати атомні об’єкти.
Нині актуалізувалося питання про добудову двох енергоблоків Хмельницької АЕС, які почали зводити ще за СРСР. За даними Енергоатому, один блок готовий на 80%, інший на 25%.
Вони будувалися (як і всі решта наших атомних блоків) за радянською технологією ВВЕР-1000. На це були витрачені мільярди доларів, і просто так їх списувати не варто. До прикладу, новий атомний блок американського Westinghouse, якщо його зводити з нуля, обійдеться в $8-10 млрд. Відповідно, добудова одного блоку Хмельницької АЕС обійдеться в $1-1,5 млрд.
З очевидних переваг - добудова енергоблоків дозволить Україні зменшити залежність від імпорту енергоресурсів. Додаткові атомні потужності дадуть можливість не лише забезпечити внутрішній ринок, але й стати надійним експортером електроенергії до країн ЄС, якщо виникне її надлишок. Це не лише посилить нашу економіку, а й зміцнить геополітичні позиції України в регіоні.
Західні партнери в цілому підтримують плани України щодо розвитку атомної генерації. Вони готові надавати фінансову, технологічну та експертну допомогу.
З мінусів – навіть при 80%-й готовності енергоблока на Хмельницькій АЕС, мінімальний термін для завершення будівництва – 2,5-3 роки. В контексті АЕС це мізерний строк, однак не варто скидати фактор війни.
Перефразовуючи відому схему про базис та надбудову, енергетика — це основа, а сильна енергетика робить сильнішою нашу державу.
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нерозподілений прибуток КІКів: як законно уникнути податку в 23% в Україні Ростислав Никітенко 15.04.2025 10:41
- Індустріальні парки як інструмент економічного зростання регіонів та країни Дмитро Соболєв 14.04.2025 14:23
- Нація вбивць 363
- Актуальність застосування штучного інтелекту (ШІ) у сучасній юридичній практиці в Україні 311
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 163
- Професії зникають, навички – у тренді 136
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 113
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 13458
-
"Скасувати "зелений" тариф – і ціни зростуть". Що робити з відновлювальною енергетикою
Бізнес 11672
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 10834
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9255
-
"Ганебний прецедент": українська студія звукозапису продублювала "Minecraft: Фільм" російською
Життя 6409