Штучний інтелект, перехід в онлайн, профілактика: як медицина цифровізується під час війни

Як ШІ допомагатиме в медицині нашої країни в майбутньому та чи замінить він лікарів? Давайте розбиратись. 

На тлі повномасштабної війни в українській медицині з’являються нові тренди. Без деяких ми вже не можемо уявити своє життя, а деякі тільки набирають обертів. Наприклад, українці дедалі частіше отримують консультації лікарів онлайн та замовляють препарати, не виходячи з дому. Вони почали більше цікавитися профілактикою хвороб, тому користуються застосунками з технологіями штучного інтелекту, щоб стежити за важливими показниками здоров’я та зберігати стресостійкість. 

А лікарі в Україні вже використовують штучний інтелект (ШІ) для діагностики туберкульозу. Тож звідси логічні запитання: як ШІ допомагатиме в медицині нашої країни в майбутньому та чи замінить він лікарів? Давайте розбиратись. 

Як штучний інтелект проникає в медицину в Україні та світі

Усі чули про штучний інтелект (ШІ). Він присутній у багатьох сферах нашого життя — від освіти до прибирання. Йдеться про смартфони, телевізори, розумні пилососи, колонки тощо. Цей глобальний світовий тренд активно шириться Україною та адаптується відповідно до наших потреб. Не обійшов він і медицину. 

Для пацієнтів на початку червня 2024 року стала доступна нова опція в Helsi на основі технологій ШІ. Пацієнт завантажує результати аналізів сечі та крові у застосунок і за лічені хвилини отримує розшифрування. Цей сервіс не ставить діагнози, але може оцінювати ризики для здоров’я, враховуючи вказані у профілі вік та стать користувача. Рекомендуватиме, до якого лікаря звернутись, якого раціону дотримуватись, які корисні звички варто сформувати тощо. Корисна опція, враховуючи наші реалії.

Наприклад, у США та Британії ШІ вже працює так: людина розповідає йому про все, що відчуває, як живе, які у неї звички. І штучний інтелект встановлює діагноз або вказує, як варто скоригувати спосіб життя. Він може також прогнозувати розвиток стану здоров’я пацієнта. 

У Великій Британії ШІ використовують для того, щоб дати висновок пацієнту: структурований, з анамнезом, з поясненням, що вам робити, як лікуватись. Технічно це робиться так: система просто аналізує аудіо розмови лікаря з пацієнтом. 

У низці країн — Японії, Ізраїлі, Америці, Британії, Німеччині, Китаї — ШІ розшифровує знімки замість лікаря: КТ, МРТ, УЗД. 

До тренду цьогоріч долучилась і Україна: у трьох областях почали діагностувати туберкульоз за допомогою ШІ. Він проводить автоматичний аналіз, читаючи рентген-знімки, і помічає зони потенційної патології на легенях.

На мою думку, в умовному завтра штучний інтелект у нашій країні допомагатиме прогнозувати зміни в стані здоров’я чи розвиток захворювань, лікувати. А також стане помічним під час ухвалення клінічних рішень. 

Профілактика захворювань у тренді

У чому я ще бачу перспективу ШІ? У профілактиці й слідкуванні за здоров’ям. Сьогодні в нашій країні люди звертаються до лікаря, лише коли щось болить, непокоїть. А фокус потрібен саме на профілактиці. Щоб людина стежила за ризиками своїх станів чи захворювань.  

Нині в Україні профілактика дійсно набуває нового сенсу, тому що хворіти дорого. Варто, наприклад, переглянути запити Google: там є чекапи, перевірка всього організму, чекап у подарунок тощо.

Розглянемо на прикладі онкозахворювань. Нерідко лікар дізнається про онкологію у пацієнта, коли терапевтичне втручання та легкі методи лікування не діють. Тож нам потрібні такі сучасні технології, які допоможуть відстежувати стан людини, «підсвічувати» її вразливі місця. Ми це умовно називаємо «перетворити пасажира на водія». Тобто нині більшість українців в контексті здоров’я — це пасажири. Вони їдуть, і лише коли щось відбувається — починають думати, а що не так з транспортом. І лише незначна частина людей дійсно керує станом свого здоров’я та намагається на це впливати. 

Серед «водіїв» в Україні, за нашими спостереженнями, — молоді жінки, в яких є діти. Ми це бачимо по аудиторії користувачів Helsi. Чому? Тому що для них регулярні чекапи стають звичкою. У них є розуміння, як отримати ту чи іншу медичну послугу. Вони записують своїх дітей до лікарів, стежать за їхніми даними в електронній системі. У них є свої спільноти. І, скажу більше, вони часто переконують членів родини звертатись до лікарів. 

Ще одна активна, але невелика аудиторія — чоловіки й жінки, які регулярно дбають про своє здоров’я, адже прагнуть почуватися краще й жити довше. Їх називають «хелсгіки» — це люди, які пильно стежать за здоров’ям, використовують різноманітні технології. Вони готові платити за підписки на різні застосунки й програми, щоб бачити показники здоров’я й отримувати рекомендації.

В Україні люди зазвичай користуються масмаркетом, безоплатними застосунками або програмами, які заміряють основні показники активності й здоров’я — вказують на певні вразливості у вашому стані.

Дистанційні консультації та ліки онлайн

Україна суттєво «підтягнулась» і наздогнала світовий тренд під назвою «телемедицина», тобто віддалені медичні консультації. Розвиток онлайн-послуг розпочався у часи пандемії COVID-19. А з початком повномасштабної війни настав справжній переломний момент. Медзаклади працювали з перебоями, життя багатьох населених пунктів змістилося в укриття. Запит на підтримку здоров’я, за нашими спостереженнями,  зріс — ті ж консультації лікарів зручніше було отримувати в режимі онлайн. 

Через широкомасштабне вторгнення рф з’явилися дві категорії пацієнтів, для яких онлайн-консультація стала чи не єдиним способом отримати допомогу профільного лікаря. Це люди в укриттях та захисники/-ці на фронті.  

У цьому контексті згадується відгук у Helsi, залишений бійцем просто з передової. Він написав, що після двох тижнів в окопі у нього почалося запалення вуха. Так от, цей боєць у системі знайшов лікаря й отримав консультацію онлайн. І медик йому допоміг, порадив лікування. Тож захисник був дуже вдячний. 

Також лікарі почали активно користуватися застосунком, який ми розробили. Він дозволяє повноцінно працювати з пацієнтами зі смартфона, без ПК. В умовах відключень світла та переміщень медиків і пацієнтів це було необхідністю. На підтвердження — кількість його скачувань уже понад 3000. 

І, звісно, активно розвивається ринок онлайн-замовлень лікарських засобів в аптеках. За нашими даними, порівнюючи з 2022 роком, частота покупок онлайн зросла на 36%. Згадайте часи, коли люди вигрібали ліки в аптеках про запас. Тепер перевірити, чи є той, чи інший препарат в аптеці, можна без черг, не виходячи з дому.

Ще одна риса нового часу,  виклик, зумовлений війною, — чат-боти й застосунки, які допомагають надавати екстрену медичну допомогу або тактичну медичну допомогу. Вони підказують, як це робити навіть тим людям, які не мають відповідного досвіду чи освіти.

З початком повномасштабного вторгнення українці почали більше дбати про своє  психічне здоров’я. У системі Helsi у 2023 році зареєстрували 2335 звернень до психологів та психотерапевтів. У 2021-му їх було, для порівняння, 290.

Тому зросла кількість онлайн-платформ, де можна знайти фахівця з підтримки ментального здоров’я. А ще є чат-боти, які без залучення спеціаліста можуть допомогти зрозуміти, чи потрібна вам фахова допомога. Якщо у цьому потреби немає — підкажуть дихальні чи інші вправи для заспокоєння. 

Усі ці тренди — онлайн-консультації лікарів, профілактика замість лікування, доступ до чат-ботів та застосунків, які допоможуть прокачати стресостійкість та відстежити показники здоров’я — на мою думку, зберігатимуться й у майбутньому. А ШІ ще глибше інтегруватиметься в українську медицину. Питання, яке, певно, хвилює багатьох: чи зможе ШІ в Україні обійтись без лікаря? Навряд чи. Адже у нашому суспільстві медицина сприймається як взаємодія людини з людиною. А от «людина — машина» — це вже розрив шаблону, тому викликає недовіру.