До європейського майбутнього: відновлення українських електромереж
Про відновлення української економіки наразі говорить кожен, зокрема, про енергетичну галузь. Як відбудувати її ефективно, відповідно до європейських прагнень нашої держави розбираємо у статті.
Енергосистема у спадок
Після розпаду радянського союзу Україна отримала у спадок якісну за будовою, але не надійну енергосистему. Вона базується на енергетичному кільці, яке поєднує п’ять атомних електростанцій (чинних – чотири). Потім від нього електромережі розходяться на міські підстанції або до великих промислових споживачів. Додатково в різних частинах країни побудовані теплові електростанції, а також маємо річку Дніпро, яка служить базисом для наших найпотужніших гідроелектростанцій. Відновлюваних джерел, окрім вже зазначених ГЕС, в нас взагалі не будували до 2010 року. Така структура електромереж створює можливості: по-перше, передавати великі потужності майже в будь-які куточки країни з мінімальними втратами, по-друге, підключати нових споживачів без створення значної нової інфраструктури. Саме з таким спадком наша країна почала незалежний шлях з початку 90-х років.
Чому саме так будують електромережі?
Найбільш небажане явище – втрати при передачі. Чим довша лінія електромереж – тим вони більші, адже така природа змінного струму, яким ми користуємося). Для зменшення впливу довжини лінії на втрати використовують дуже велику напругу – у нашій країні це 750 кВ. Також намагаються встановлювати більш енергоефективні трансформатори (з липня 2021 року це стало вимогою, згідно з постановою Кабінету Міністрів). Але є нюанси. Електрообладнання для ліній 750 кВ коштує дуже дорого. Його окупність має прийнятні терміни, але початкові інвестиції колосальні. Більш того, в Україні таке обладнання не виготовляють, а імпорт займає багато часу, що робить неможливим швидку модернізацію.
Про генерацію електроенергії
Атомні станції мають найнижчу собівартість 1кВт/г, але повинні працювати на тій потужності, на яку їх проєктували. А, як ми знаємо, попит на електроенергію впродовж доби нерівномірний (ранок та вечір – години пік, ніч – мінімум). Для балансування використовують маневрову потужність, яку забезпечити чинні АЕС не можуть. Останній раз, коли спробували маневрувати за допомогою АЕС, світ дуже гарно запам’ятав як Чорнобильську катастрофу 26 квітня 1986 року. Тому для маневрової генерації використовують теплові та гідроелектростанції. Тут все просто: відкрив шлюз на ГЕС та отримав більше потужності, закинув вугілля у котел – те ж саме. Не потрібна потужність – не кидаєш вугілля. І ніякого ризику.
Відновлювальні джерела енергії: майбутнє та проблеми інтеграції
За ВДЕ майбутнє – це факт. Але як інтегрувати такі джерела без наслідків у чинну енергосистему – це ще той головний біль. Я вже писав про це на Liga, а для цієї статті буде достатньо нагадати, що електромережа завжди працює у балансі. Тобто, якщо залучити потужності генерації, які значно перевищують споживання, то напруга у мережі збільшиться настільки, що побутовим пристроям точно настане кінець, а промислове обладнання не буде здатне працювати. А як можливо балансувати те, що залежить тільки від небесної канцелярії: вітер, хмари, сонце? Також без спеціальних тарифів зелена енергетика зараз не є економічно доцільною.
Враховуючи вищезазначене, підсумую – «маємо, що маємо». З одного боку, є базис для побудови надійних мереж, з іншого – за роки незалежності помітна модернізація енергетики проводилася тільки з 2015-2016 років. Але тепер ми маємо змогу не просто оновити цю сферу, а й перебудувати її з урахуванням майбутнього розвитку ВДЕ. А також створити інфраструктуру для передачі енергії між Україною та ЄС, адже наші електромережі тепер пов’язані.
Модернізація енергетики після війни в Україні: як це зробити ефективно?
Перше і найважливіше – треба відбудовувати тільки ті ТЕС, які дійсно потрібні для маневрування в певному регіоні. Треба чітко визначити, що деякі локації, де були побудовані ці ТЕС, навіть до війни, не потребували такої потужності. А вироблена енергія передавалася в інші куточки держави, втрачаючи при цьому значну її частину. Що у кінці впливає на тарифи, які діють в Україні. Навіть побудувати сонячну чи вітрову станцію з накопичувачем енергії (energy storage) може бути не тільки більш екологічно, але й економічно доцільно.
Другий момент стосується як відбудови, так і модернізації електричних розподільчих мереж. І здається, що з цим все зрозуміло – будуй теж саме, використовуючи більш сучасне обладнання, і буде щастя. Але не все так просто. Розвиток джерел ВДЕ потребуватиме можливостей балансування. І тут нам допоможе концепція побудови мереж за принципом Smart Grid. Вона дає можливість змінювати будову електромережі таким чином, щоб споживач був розташований якомога ближче до генерації, звісно, з метою зниження втрат на передачу енергії. Таким чином утворюються локальні енергоострови, у яких, зазвичай, використовуються відновлювальні джерела. За такою схемою будуються та успішно функціонують електромережі у Німеччині та країнах Скандинавії. І вже є позитивний досвід впровадження таких рішень. Проте для цього треба встановлювати розподільчі пристрої середньої напруги з можливістю дистанційного перемикання, які поки не є поширеними в Україні.
Щодо модернізації. Наразі вже діє програма ЄБРР щодо модернізації української енергомережі. Нові підстанції будуються за сучасними вимогами надійності та цифровізації. Можна використовувати цей досвід та обладнання для відбудови підстанцій і поза програмою.
І останній крок – це побудова нових підстанцій для забезпечення експорту та імпорту електричної енергії з ЄС. А на підстанціях, що пов’язували нас з росією та Білоруссю, варто повісити табличку «зачинено» назавжди.
Проте навіть якщо фінанси на відбудову виділятимуться у достатньому об’ємі, а спеціалісти працюватимуть понаднормово й без вихідних (були часи, що саме так ми й робили), залишається ще один негативний фактор світового масштабу. Нестача компонентів та напівпровідників. Вплинути на це ми не зможемо, тож повинні планувати роботи, враховуючи доступність елементів. Сюди ж можна віднести проєктування підстанцій з можливістю встановлення цифрового обладнання у майбутньому, якщо наразі немає можливості отримати усі необхідні компоненти.
Замість висновків
Це буде важка праця, яка забере багато років та зусиль. Але я впевнений в одному – ми це зробимо. Тому що без енергетики неможливо побудувати сильну економіку. Не зробити цього ми просто не маємо права. Все буде Україна!
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1634
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 460
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 440
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 84
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18827
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12411
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10221
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 8194
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
7671