Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
13.07.2021 22:55

Оскарження ухвал про відмову у задоволенні скарги на повернення тимчасово вилученого майна

Чому неможливе оскарження цих ухвал?

І. ВИСНОВОК

Апеляційне оскарження ухвал про відмову у задоволенні скарги на постанову слідчого про повернення тимчасово вилученого майна – неможливе.

Суди одностайно посилаються на ст. 309 КПК України – ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Заперечення проти таких ухвал подаються під час підготовчого провадження в суді (ч. 3 ст. 309 КПК України).

II. ПРАКТИКА НАЦІОНАЛЬНИХ СУДІВ

1. Ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.08.2020, №991/5295/20; 27.07.2020, №991/5293/20; 27.07.2020, №991/5294/20; 27.07.2020, №991/5289/20:

«В обґрунтування права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді звертає увагу на правову позицію, викладену ВП ВС у постанові від 23.05.2018 року у справі № 243/6674/17-к, згідно з якою ухвала, не передбачена кримінальним процесуальним законом, може бути оскаржена виходячи з основних засад кримінального провадження. На вказану позицію послалась і колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 10.03.2020 року у справі № 991/290/20, де дійшла висновку про необхідність розглянути апеляційну скаргу прокурора по суті та скасувати ухвалу слідчого судді про повернення вилученого під час обшуку майна.

Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування передбачений ст. 309 КПК України. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Прокурором в апеляційній скарзі не заперечується те, що ухвала слідчого судді про повернення вилученого під час обшуку майна не передбачена ст. 309 КПК України як така, що підлягає апеляційному оскарженню. Разом з тим, стверджується, що вона може бути оскаржена, оскільки взагалі не передбачена кримінальним процесуальним законом. Можливість її оскарження випливає з основних засад кримінального провадження, про що зазначає ВП ВС.

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою …».

2. Ухвала Полтавського апеляційного суду від 23.09.2019, №552/3805/19:

«Ухвалою слідчого судді … відмовлено у задоволенні скарги ... на повернення тимчасово вилученого майна.

Оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку – у відкритті апеляційного провадження слід відмовити».

3. Ухвала Черкаського апеляційного суду від 05.11.2019, №711/6718/19:

«… вважаю, що слід відмовити ... у відкритті апеляційного провадження, оскільки ухвала слідчого судді ..., про відмову у задоволенні клопотання ... про повернення тимчасово вилученого майна не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку».

4. Ухвала Полтавського апеляційного суду від 09.01.2020, №552/4700/18:

»…, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

До … переліку не входить ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги, поданої в порядку ст. 303 КПК України».

5. Ухвали Полтавського апеляційного суду від 04.03.2021, №539/712/21; 01.06.2020, №552/5438/19:

»... предметом оскарження є ухвала слідчого судді про задоволення скарги на бездіяльність щодо неповернення тимчасово вилученого майна, яка не входить до переліку ухвал, визначених ст. 309 КПК України».

6. Ухвала Полтавського апеляційного суду від 22.04.2021, №554/254/21:

«… слідча суддя вирішувала питання про повернення тимчасового вилученого майна, тим самим відновивши порушені права власника майна, то відповідно до ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

… апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

висновок апеляційного суду узгоджується також з висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду ВС викладеного в ухвалі від 19 лютого 2019 року в справі № 569/17036/18».

7. Ухвала Вінницького апеляційного суду від 23.04.2021, №127/9234/21:

«До … переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку не відноситься ухвала слідчого судді … про відмову у задоволенні скарги …, в порядку ст. 303 КПК України про повернення тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження».

8.1. Ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 27.11.2017, №551/780/17:

«… вказана норма закону містить вичерпний перелік ухвал слідчих суддів, які підлягають апеляційному оскарженню.

... ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову слідчого про повернення тимчасово вилученого майна, не входить до даного переліку, а тому відповідно до ч.3 ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає».

8.2. Ухвала ВС від 11.12.2017, №551/780/17:

«... ухвала слідчого судді, згідно із ст. 309 КПК України не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, ….».

8.3. Ухвала ВС від 27.12.2017, №551/780/17:

«оспорювана ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та відмовивши у відкритті провадження за апеляційною скаргою ..., діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону».

9. Постанова ВС від 18.10.2019, №757/37346/18-к:

«Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах першій та другій статті 309 КПК України. Це ухвали, які стосуються ... . І цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає».

10. Постанови ВС від 28.02.2019, №161/4229/18; 17.10.2018, №646/5552/17:

«Відповідно до ст. 24 і ч. 3 ст. 392 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом, аналогічним чином гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня, зокрема, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Зазначені норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади».

11. Ухвала ВС від 19.02.2019, №569/17036/18:

«Рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку оскарження ухвали слідчого судді – при вирішенні питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги на таке рішення.

Якщо після відкриття апеляційного провадження (у випадку оскарження ухвали слідчого судді – після призначення судового засідання) буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження».

III. ПРАКТИКА ЄСПЛ

1. Ponomaryov v. Ukraine, №3236/03, 03.04.2008, §40; Ustimenko v. Ukraine, №32053/13 29.10.2015, §46:

«Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливостями і непереборними обставинами».

2. Skorik v. Ukraine, №32671/02, 08.01.2008:

«Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути».

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи