Чи варто йти в ІТ: про ринок праці під час війни
Попит на роботу в ІТ переважає кількість вакансій, зарплати просідають, а компанії набирають частину команди закордоном – ці тенденції бентежать ринок ІТ від початку війни.
Але не все так однозначно, тож варто розібратися в деталях і спробувати спрогнозувати, чого чекати в цій площині далі.
Зарплати і кількість вакансій
Про зростання попиту на роботу в ІТ не говорив тільки лінивий. Дійсно, резюме стало надходити більше, ніж компанії відкривають вакансій. Але є й зворотний бік цієї медалі: через те, що частині співробітників вдалося виїхати за кордон, український бізнес втрачає робочі руки.
Вартість життя в європейських країнах, США або Канаді значно вища. Це спонукало співробітників, яким вдалося виїхати з України, шукати роботу в країні проживання.
Тим часом українські компанії змушені винаймати частину команди за кордоном, наприклад, в ЄС, хоча вартість таких фахівців значно вища. Так простіше переконати замовника, що не буде ризиків втрати даних чи зриву проєкту. Українська локація з точки зору ризик-менеджменту виглядає не так привабливо, як Польща чи Чехія.
Це тисне на ринок праці, але він все одно розвивається. Скажімо, є зниження рівня зарплат, але не в усіх компаніях. До того ж ті, хто зараз можуть винаймати фахівців в Україні, отримали шалені можливості для зростання на майбутнє.
То чи варто йти в ІТ?
Найлегше знайти роботу middle і senior-розробникам. Та й зарплата їхня якщо і просіла, то незначно. А от щодо junior або trainee-фахівців – великі питання. До початку війни компанії могли “продавати” будь-яку кваліфікацію співробітників, оскільки було багато замовників. Та через війну з України почали йти R&D-центри міжнародних компаній, а черга замовників більше не шикується до українського бізнесу.
Зараз держава пропонує гранти для тих, хто хоче спробувати себе в ІТ. Але оскільки ринок праці просів, то чи варто на це спокушатися?
Все-таки “джуни” для компанії – найлояльніші співробітники. Вони дуже вмотивовані зростати. Знаю з десяток з компаній, які зростали за рахунок “джунів” в умовах перегрітого ринку, бо дешевше було навчити свого фахівця, ніж брати “мідла” з ринку.
Зауважте, ринок зараз особливо зацікавлений у фахівцях з гарною англійською. Внутрішній попит на таких кандидатів зараз значно збільшився. Тож вчити треба не тільки мову програмування.
Як компанії намагаються збільшити найм
Турбулентність і невизначеність ставлять під питання, що буде з бізнесом завтра. Фахівці через ситуацію постійної невизначеності втрачають продуктивність, а через це можна почати втрачати замовників.
До того ж мало не в кожній компанії зараз є так званий бенч – фахівці, які наразі не задіяні в проєктах, чого не було до війни. В середньому в режимі очікування перебувають до 10% співробітників компанії, а це – збитки для бізнесу.
Триває боротьба за українську економіку та за українське ІТ. Але компанії не здаються: відкривають свої представництва в ЄС, шукають способи залишатися на плаву попри все.
Скажімо, ми відкрили за час війни офіси в Польщі, Естонії, а також два проєкти в Німеччині. І вони уже приносять замовлення українській команді. Оптимізм є, бо цей канал дає можливість зростати. Гадаю, за кілька місяців ми вийдемо на стабільні цифри зросту кількості співробітників і зможемо винаймати більше фахівців в Україні.
Відтак, не полишають надії і на український ринок, якому важко конкурувати з значно стабільнішими країнами, але який уже почав пристосовуватися до життя в нові реальності.
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 29752
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
11537
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 7403
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 7011
-
Путін показав, що йому комфортно у багні, з якого його витягував Трамп
Думка 5668