Кабмін проти українців. Яким буде Держбюджет України у 2016 році?
Чого не зробиш заради кредиторів. В 2016 році Кабмін планує не тільки зберегти свій антисоціальний курс, а й вигадує нові «схеми» як недоплатити бюджетникам та іншим категоріям українців, зокрема, компенсації за рішенням ЄСПЛ.
В Україні вжестало «правовим» звичаєм розпочинати процедуру прийняття головного кошторисудержави вкінці грудня.
Цей рік, нажаль, не став винятком, адже Уряд вніс до Верховної Ради України проект закону«Про Державний бюджет України на 2016 рік» лише 11 грудня 2015 року. Залишаючитаким чином, парламенту 20 днів на його розгляд, доопрацювання і прийняття.Однак чи спроможна Верховна Рада України протягом цього строку прийнятийякісний закон, і яким чином мають планувати свої доходи і видатки місцеві ради,так як останні залежні від показників, що закладаються в державному бюджеті, КабінетМіністрів України, схоже, цікавить мало.
То ж яківимоги законодавства свідомо порушує Уряд такою практикою і що пропонуєзакласти у державному бюджеті на 2016рік?
Відповіднодо Закону України «Про Регламент ВерховноїРади України» процедура розгляду і прийняття головного кошторису держави маєвиглядати наступним чином.
Проект закону про державний бюджет розглядається за процедурою трьохчитань. Кабінет Міністрів України зобов’язаний подати його до Верховної Ради Українине пізніше 15 вересня поточного року.Парламент розглядає проектзакону про Державний бюджет України на наступний рік у першому читанні не пізніше 20 жовтня року, що передуєплановому. Після прийняття цього проекту за основу, удоопрацюванні його положень до другого читання, поруч з Урядом, мають братиучасть уповноважені представники Комітету Верховної Ради України з питаньбюджету. Розгляд парламентом такого законопроекту у другому читаннізавершується не пізніше 20 листопада року, що передує плановому. Після цього, бюджетний комітет готує його текст до третьогочитання і, за загальним правилом, проект закону про Державний бюджет на відповіднийрік має бути прийнятий до 1 грудня року,що передує плановому.
Зважаючи на вищезазначене, Регламент Верховної РадиУкраїни на процес прийняття закону про державний бюджет відводить майже тримісяці.
Однак, закон законом, а де-факто виходить, що саме Уряд, зловживаючисвоїм правом законодавчої ініціативи, визначає коли буде розпочинатисяпроцедура розгляду законопроекту про державний бюджет України: чи то 12 грудня,як було попередього року, чи то 11 грудня як цього року.
Такою практикою Кабінет Міністрів України фактично усуваєнародних депутатів, як від можливості брати участь в розробці цьогозаконопроекту, так і від можливості, хоча б більш-менш ретельно, йогоопрацювати. Все це має наслідком неякісний закон, який приймається поспіхом, середночі, і з єдиним виправданням: «у новий рік держава має ввійти з бюджетом».
Порушення встановлених строків внесення цього законопроектудо парламенту - є не найбільшою, і далеко не єдиною, його проблемою. Теза«диявол ховається в деталях», чи не найкраще підходить до аналізу положеньзаконопроекту «Про Державний бюджет України на 2016 рік», що підтверджуєтьсянаступним.
У 2016 році Уряд пропонує встановити поетапне збільшення розміру прожитковогомінімуму, а саме: станом на 1 січня 2016 року - 1330 грн., з 1 травня - 1399грн., з 1 грудня - 1496 грн.
Однак для того, щоб вказані величини могли забезпечити мінімально необхідний рівеньдля нормального функціонування організму людини – тобто бути справді прожитковиммінімумом, їхні суми мають підтверджуватисяданими науково-громадської експертизи сформованого набору продуктів харчування,набору непродовольчих товарів і послуг, у відповідності до вимог ст. 4 ЗаконуУкраїни «Про прожитковий мінімум». Однак така інформація у супровіднихдокументах до законопроекту відсутня, з чого можна зробити висновок, що Уряджодних досліджень не проводив, як і під час прийняття державного бюджету у 2015році.
І це при цьому, що рішенням Окружногоадміністративного суду м. Києва від 17.09.2015 у справі № 826/6362/15, яке переглядалосяапеляційною інстанцією і залишено без змін, було визнано протиправнимвстановлення у 2015 році розміру прожиткового мінімуму без проведення такоїекспертизи, визнано протиправною бездіяльність КМУ в частині не вжиття заходівдля встановлення прожиткового мінімуму в Україні на 2015 рік в порядку та напідставі положень ЗаконуУкраїни «Про прожитковий мінімум» та зобов’язано Уряд провести таку експертизудля встановлення прожиткового мінімуму в Україні, а також переглянути вмістнаборів непродовольчих товарів, продуктів харчування та послуг для основнихсоціально-демографічних груп населення.
Однак, із норм проекту закону«Про Державний бюджет України на 2016 рік» вбачається, що ухвалені судові рішенняУряд вирішив не виконувати.
Також варто зазначити, що пунктом 6 «Прикінцевихположень» законопроекту, Кабінету Міністрів України доручається затвердити особливийпорядок проведення індексації доходів населення у межах фінансових ресурсівбюджетів усіх рівнів.
Норма аналогічного змісту містилася і в Законі України«Про Державний бюджет України на 2015 рік». Однак протягом всього 2015 рокуКабінет Міністрів України так і не прийняв відповідного порядку, а Мінфін видавроз’яснення, що індексація доходівнаселення має проводитися тільки на підставі спеціального порядку, що будерозроблений Урядом.
Таким чином, окремі бюджетні установи здійснювали, навласний страх і ризик, індексацію заробітних плат своїм працівникам, а інші –ні, оскільки порядку проведення такої Уряд не затвердив. Тому, з огляду напрактику, що склалася у минулому році, на мою думку, подібні норми не варто зновувключати до закону.
Іншим,не менш важливим, аспектом державного бюджету - є розмір державного боргу, якийу 2016 році пропонується встановити у сумі 1 946 258 959500 грн.
Для того, щобне відбулося банкрутства держави, ст. 18 Бюджетного кодексу України передбачає,що загальний обсяг державного боргу та гарантованого державоюборгу на кінець бюджетного періодуне може перевищувати 60 відсотків річногономінального обсягу ВВП України.
Однак, вказана вище сума, вже на початку бюджетногоперіоду, перевищує на 589 058959 500 грн. зазначений вище рівнь, оскільки в Основних напрямахмакроекономічної політики на 2016 рік, номінальний розмір ВВП встановлюється урозмірі 2262 млрд. грн. Таким чином,із положень законопроекту вбачається, що більша половина того, що будезароблено державою у 2016 році, спрямовуватиметься на погашення боргових зобов’язань.
Також варто зазначити, що вже другий рік поспіль, Урядпродовжує закладати до проекту закону про державний бюджет неконституційнінорми. Оскільки, як і в законі «Про Державний бюджет України на 2015 рік», такі в проекті цього закону передбачається, що після його прийняття буде зупиненадія одних законів, а значна кількість положень і норм інших, в основному усоціальні, освітній, науковій та культурних сферах, - буде застосовуватись упорядку і розмірах, встановлених КМУ, виходячи із наявних фінансових ресурсів.
Такі норми суперечать ст. 153 Закону України «ПроРегламент Верховної Ради України», яка чітко і однозначно встановлює, що проектзакону про Державний бюджет України на наступний рік не може містити положеньпро зупинення дії чи внесення змін до законів. Більше того, пронеконституційність таких приписів неодноразово зазначав Конституційний СудуУкраїни у своїх рішеннях, зокрема у рішенні від 09.07.2007 вказано, що «... Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулюваннясуспільних відносин».
Окрім цього, Кабінет Міністрів України у ст. 20 проекту закону надаєправо державі не виконувати рішення Європейського суду з правлюдини, які були прийняті за наслідками розгляду справ проти України. Узазначені статті передбачається, щоу встановленому КМУ порядку, буде реструктуризувана заборгованістьобсягом 7 544 562.370 грн., за рішенням судів, виконання якихгарантовано державою, а також за рішенням Європейського суду з прав людини,прийнятих за наслідками розгляду справ проти України. Реструктуризація відбуватиметьсяшляхом часткового погашення заборгованості у розмірі до 10 відсотків суми зазазначеними рішеннями та видачі на решту суми боргових цінних паперів строкомобігу до 7 років, з відстроченням платежів за цією заборгованістю на 2 рокита відсотковою ставкою 9,3 % річних.
Такіположення суперечать ст.8 ЗУ «Про порядок виконання та застосування практикиЄвропейського суду з прав людини», якою встановлено,що виплата стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусуостаточного або у строк, передбачений у Рішенні.
До того ж, запропонована відсоткова ставка – 9,3% річних, є неринковою,адже держава дозволяє собі не виконувати судові рішення протягом двох років,використовуючи, при цьому, чужі кошти. За цей час, у разі внесення грошовоїсуми на депозит до банку, ставка було б, щонайменше 20 % річних, тому такіумови, мало того що не законні, а ще й несправедливі.
Зважаючи на зазначені вище недоліки, розроблений Урядом проектзакону «Про Державний бюджет України на 2016 році» не може бути прийнятий,оскільки, в іншому разі, – держава отримає значно занижені соціальні стандарти,які не будуть забезпечувати право осіб на достатній життєвий рівень та величезнийобсяг державного боргу, для погашення якого доведеться віддавати майже всезароблене протягом року, а громадяни, які зуміли довести порушення своїх прав у Європейському суді з прав людини, -одержать не присуджену компенсацію, а вексель з відстрочкою платежу на два роки,під 9,3 % річних. Тому створення робочої групи для доопрацювання урядовогозаконопроекту, було єдиним правильним рішенням. Подивимося, що з цього вийде...
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 25912
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21330
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 14137
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9675
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 8901