Незалежність-29. Вік самоусвідомлення
Напередодні 29-ї річниці незалежності України ми й не помітили, який шлях пройшли назустріч нашій омріяній самодостатності.
Разом із більшістю співвітчизників активно спостерігаю за подіями, які відбуваються у Білорусі. Протести набирають обертів і поки ніхто точно не знає, чим закінчиться боротьба за справедливість і принципи демократії. Натомість соціальними мережами напівжартома поширюються меми про те, як українці вчать білорусів азів протестної діяльності. Україна недаремно вважається найбільш волелюбною державою на пострадянському просторі, водночас ми не звикли мовчати, коли йдеться про порушення базових цінностей та загрози авторитаризму.
Напередодні 29-ї річниці незалежності України ми й не помітили, який шлях пройшли назустріч нашій омріяній самодостатності. Мене завжди вражало те, що ми, українці, часом просто не до кінця усвідомлюємо, скільки вже подолали і яку ціну сплатили за те, аби по-справжньому вибороти власну незалежність.
І якщо подивитися прискіпливіше – маємо всі ознаки того, що наша держава, попри всі складнощі, склала іспит на демократичні перетворення. Цей процес – незворотній, і ми разом можемо значно пришвидшити рух до суспільного подорослішання. Наведу кілька аргументів.
Вже цієї осені ми обиратимемо місцевих депутатів за новим Виборчим кодексом. Нам доведеться ближче познайомитися із пропорційною системою з відкритими партійними списками – це одне з досягнень розвиненої демократії. І попри складний процес підрахунку голосів та визначення переможців, нова виборча система свідчить про суттєвий крок вперед до розвитку партійного життя.
Але найголовніше у цьогорічних виборах, на мою думку, - це ще один крок до завершення процесу децентралізації. За 29 років ми навчилися передавати більше відповідальності на місця, що також є свідченням «дорослішання» управлінських процесів у державі.
Те саме стосується і демократичних принципів передачі владних повноважень. Минулого року – після президентських та позачергових парламентських виборів – ми всі стали свідками повного перезавантаження влади на центральному рівні. І тут варто особливо наголосити: старі українські політики змушені були навчитися поважати волю народу. Впевнений, ця традиція продовжиться і у наступні роки, що знову ж таки є ознакою зрілості виборців та еволюції самих політиків.
Ми навчилися жити в умовах неоголошеної війни та окупації частини наших територій з боку країни-агресора РФ. І не просто протистояти ворогові, але відстоювати власну позицію на міжнародній арені. Україна, поки навіть не будучи членом НАТО та ЄС, показала, що може постояти за себе навіть перед найлютішим ворогом. Переконаний, зусилля по деокупації українських територій дадуть результат і ми відновимо суверенітет на Донбасі та Кримському півострові.
Насправді, ще неможливо точно спрогнозувати, куди нас виведе власний шлях до самоусвідомлення. Проте з упевненістю скажу, що ми навчилися йти непротореними доріжками й формувати порядок денний у своїй державі. Ми навчилися інструментам демократії та, хоч і зі складнощами, проте послідовно прямуємо до кращої організації управлінських процесів та вдосконалення інститутів громадянського суспільства.
Над своєю історією успіху Україні ще доведеться попрацювати. Але впевнений, що межу неповернення до самоусвідомлення ми вже пройшли. Ми чітко знаємо, що таке свобода, як її виборювати та відстоювати, та вже навчилися як нею розпоряджатися. Тепер потрібні політична воля, час та дисципліна для того, аби вдало вибудувати ефективний державний механізм. І я вірю, що ми вже стали на цю стежину!
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 26349
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21337
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 15181
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9698
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 9216