Заходи здорового глузду: чи здатний режим НС зупинити епідемію коронавірусу
Кабінет міністрів України на своєму засіданні прийняв рішення ввести на 30 днів режим надзвичайної ситуації по всій країні, а карантинні заходи продовжити до 24 квітня.
Кабінет міністрів України на своєму засіданні прийняв рішення ввести на 30 днів режим надзвичайної ситуації по всій країні, а карантинні заходи продовжити до 24 квітня.
Зазначу – це рішення є вимушеним, але водночас виглядає цілком логічним з багатьох причин.
По-перше, попри оголошені карантинні заходи, кількість підтверджених випадків захворювань на коронавірус за останні дні збільшилася. Станом на 25 березня – 139 людей в різних регіонах України, не враховуючи даних з непідконтрольних окупованих територій ОРДЛО та Криму.
По-друге, кількість областей, де МОЗ зафіксував зараження, щодня збільшується. Лише за останню добу нових інфікованих на COVID-19 зафіксували у Волинській, Одеській, Луганській та Запорізькій областях. Таким чином, окрім столиці, маємо зафіксовані випадки у 13 областях – це вже більше ніж половина від усіх адміністративно-територіальних одиниць України.
По-третє, українці занепокоєні темпами поширення коронавірусу в нашій державі. Паніки немає – і це гарна новина, проте чимало громадян висловлюються за введення більш жорстких карантинних заходів. За даними соціологічного опитування “КМІС” з 20 по 24 березня, більшість мешканців міст (88%) турбує поширення COVID-19 в Україні, з них 35% – турбує дуже сильно. При цьому, слід віддати належне відповідальному ставленню українців до ситуації, 85% опитаних респондентів не полишають своїх домівок без критичної необхідності. Загалом же 75% опитаних підтримують введені карантинні заходи чи вважають, що вони мають бути ще більш жорсткими.
Протягом останніх днів головна дискусія у ВР, Кабміні та Офісі Президента розгорталася стосовно доцільності запровадження правового режиму надзвичайного стану. На мій погляд, цей крок можна розглядати виключно як крайній захід і лише у разі різкого погіршення статистики захворювань. А головне – остаточно не знекровити економіку нашої держави!
На сьогоднішній день дискусія завершилась прийняттям консенсусного рішення – замість «надзвичайного стану», по всій Україні вводиться «надзвичайна ситуація».
Потрібно відрізняти і не плутати ці два поняття. Якщо пояснити коротко – “надзвичайний стан” передбачає значно жорсткіші обмеження для всіх сфер життя нашої держави, зокрема щодо конституційних прав громадян. Перше – вводиться обмеження на в'їзд та виїзд в області та міста, особистий транспорт може бути зупинений для огляду і перевірки стану здоров’я його пасажирів. Будь-які пасажирські сполучення з іншими державами – припиняються на час дії надзвичайного стану.
Друге – водиться комендантська година, а для забезпечення порядку підключають армію та Нацгвардію. Чи є ці норми поширеними у цивілізованому суспільстві в час протидії поширенню епідемії? Відповідь – так, адже саме на такі кроки зважилися за останній тиждень низка європейських країн: Італія, Іспанія, Греція, а також більш авторитарні режими – Філіппіни, Йорданія, Саудівська Аравія, Домініканська республіка, Туніс.
Третє – заборона на проведення будь-яких масових заходів (концерти, лекції, зібрання). За умов правового режиму надзвичайного стану правоохоронці отримують можливість оглядати транспортні засоби, будинки, і навіть вилучати речі. В окремих випадках можуть ввести такі обмеження як видача карток на продукти і предмети першої необхідності.
Загалом же, під час надзвичайного стану всі зусилля уряду концентруються на тому, аби подолати кризову ситуацію досить жорсткими методами. Держава отримує право розпоряджатися майном підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Однак, сьогодні уряд прийняв рішення про введення режиму надзвичайної ситуації по всій території України. За цих умов, немає посягань на конституційні права громадян, зберігається можливість тримати національну економіку в робочому режимі настільки, наскільки це дозволяє ситуація. Тут хочу наголосити, що вкрай необхідно знайти баланс між дозволами/заборонами щодо економічної активності, адже бізнес досить чутливо відреагував на карантинні заходи. Це доходи держави, робочі місця, зарплати і соціальний захист громадян. Влада це розуміє і знаходиться в діалозі із профільними асоціаціями та громадянським суспільством у пошуку оптимальної моделі реакції на виклики.
Кажучи про режим надзвичайної ситуації, мова йде, перш за все, про підтримку медичних працівників, матеріально-технічне забезпечення лікарень і посилення інформування населення. Йдеться про ті ж заходи, яких ми вже дотримуємося протягом тижня. Відтепер вони є обов’язковими для всіх регіонів нашої держави – навіть тих, де ще не були зафіксовані випадки зараження коронавірусом.
Для того, щоби фінансово забезпечити усі протиепідеміологічні заходи держави, мати засоби індивідуального захисту для побутових потреб населення, лікарень, правоохоронців та прикордонників, а головне – ефективно і швидко боротися з епідемією, потрібно внести зміни у держбюджет та створити Стабілізаційний фонд. Уряд над цим наразі працює і в найближчий час внесе відповідну законодавчу ініціативу в парламент, а народні депутати, переконаний, зберуться на позачергове засідання у Верховній Раді. Розмір стабфонду запланований на рівні 200 млрд гривень, з яких частина власних фінансових ресурсів, більша частина – допомога і запозичення від МВФ та інших міжнародних фінансових інституцій.
Насамкінець, у когось може виникнути цілком логічне питання - чи здатний режим надзвичайної ситуації зупинити епідемію коронавірусу?
На це запитання в мене поки є одна відповідь – діючих обмежень достатньо щоб контролювати ситуацію. Проте швидкість поширення епідемії або навпаки – її гальмування, - залежить від спільних зусиль всіх громадян. Від нас з вами. Від нашої самодисципліни, розуміння складності ситуації та рівня відповідальності.
Боротьба з епідемією – це не лише робота органів влади, це і відповідальність кожного громадянина. Тож зберігаємо спокій та діємо злагоджено! На кону – життя і здоров’я наших близьких, друзів, колег.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 10521
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9875
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6447
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 3710
-
ЄС інвестує 32 млн євро у реконструкцію 375 км залізниці у Молдові
Бізнес 3450