Програма Уряду: прикрий висновок для Яценюка
Після експертної ейфорії від залученості до підготовки тексту Коаліційної угоди, прийшло розчарування: Уряд не скористався угодою при складанні своєї Програми дій. Як наслідок, Урядова програма вийшла суттєво слабшою та вужчою за Коаліційну угоду. І Яценюк
Після експертної ейфорії від залученості до підготовки тексту Коаліційної угоди, прийшло розчарування: Уряд не скористався угодою при складанні своєї Програми дій. Секретаріат Кабміну писав програму поспіхом, і, за інформацію з кількох міністерств, навіть не узгоджував текст з профільними міністерствами перед затвердженням. Експертів, відповідно, теж не залучали.
Як наслідок, Програма дій Уряду вийшла суттєво слабшим та вужчим документом, ніж Коаліційна Угода, – яка публічно обговорювалася впродовж кількох тижнів. Частини дуже вагомих реформ, задекларованих парламентом, просто немає в урядовому плані. А деякі реформи відрізняються за своїми концепціями у двох документах.
І хоча, під шаленим тиском експертної спільноти, депутати змогли включити Коаліційну угоду як невід'ємну частину Програми Уряду, це не вирішує проблеми. Урядова програма написана мовою конкретних задач – з дедлайнами та відповідальними, Коаліційна Угода – "мовою мрій", де є чудовий зміст, але немає відповідальних за реалізацію органів та термінів. Поєднати ці два документа – те саме, що змішати олію з водою: як не розмішуй, все одно отримаєш дві окремі різнотипні рідини в одній пляшці.
Чому це загрозливо? Саме Уряд, а не Парламент, має стати головним драйвером реформ – аби зробити їх швидко, ефективно та синхронізовано в часі. Цим шляхом пройшли пост-радянські країни, які успішно інтегрувалися в ЄС, – наприклад, Словаччина.
Ряд "особливо важких" проколів Урядової Програми неможливо оминути.

Реформа Кабінету Міністрів. Як не дивно, Уряд не запланував реформу самого себе. Яка б мала полягати в реформі міністерств та чіткому відділенні "політичних" урядовців від "адміністративних": перші мають займатися формуванням державної політики, а другі – її впровадженням та технічним забезпеченням на всіх рівнях. Зокрема, головною "адміністративною" посадою в міністерстві мав би стати керівник апарату міністерства, або "державний секретар". При цьому державні служби, інспекції та агентства повинні бути перетворені у виключно адміністративні органи, які не формують державної політики.
Але про це в Програмі дій – ні слова. Міністри й надалі планують займатися питаннями "передачі автомобілів з одного департаменту міністерства в інший", витрачаючи на це час, відведений країні на реформи. Саме такі питання, які мав би вирішувати завгосп, частенько потрапляють в порядки денні урядових комітетів за участі міністрів.
Децентралізація відміняється? Радник екс-віце-прем'єра Гройсмана, Юрій Ганущак – один з авторів реформи – вже побоюється, що так. Бо в програмі Уряду про неї – жодного слова!
Децентралізація, в дуже загальному описі, – це великий переділ адміністративної карти України. Межі областей не чіпатимуть, а от дрібні населені пункти та райони об'єднаються у більші адміністративно-територіальні одиниці – громади та нові укрупнені райони.
Робиться це для того, щоб в кожній громаді була можливість назбирати достатню кількість податків для утримання середньої школи та пункту меддопомоги. Кошти при цьому не потрібно буде передавати "наверх", а потім отримувати їх назад у вигляді дотацій та субвенцій – вони тепер зберігатимуться в громаді, і відповідні повноваження щодо середньої освіти та меддопомоги перейдуть, вслід за коштами, на рівень місцевої влади. В нових районах зосередиться професійно-технічна освіта, а також вторинна медична допомога – лікарні та диспансери, на які теж вистачатиме місцевих коштів та відповідних повноважень.
Найбільший виклик у цій реформі – це термін. Дедлайн – жовтень 2015 року, коли відбудуться місцеві вибори. Обиратися повинні місцеві ради вже нових адміністративно-територіальних одиниць, інакше повноваження нікому буде передавати, а кошти ніхто не назбирає. Уряд і далі продовжуватиме централізовано збирати кошти в єдиний казан, а потім роздавати звідти місцевим органам влади, "сьорбаючи" і собі потроху. Якщо урядовці не оговтаються вже зараз, і не почнуть децентралізацію, вона відкладеться на п'ять років – до наступних місцевих виборів.
Бізнес з подвійними стандартами. Втративши російський ринок, ми не поспішаємо замінити його європейським. Зокрема, Уряд гальмує перехід до європейських стандартів якості виробництва, не запланувавши це в своїй Програмі.
Як відомо, в Україні контролюють готову продукцію – тобто, результат виробництва. Натомість, європейці контролюють процес – чи організований цикл виробництва таким чином, щоб на виході була безпечна продукція. Через принципову різницю цих двох підходів українські бізнесмени повинні відповідати обидвом наборам стандартів – якщо все ж хочуть потрапити на ринки Європи, витрачаючи час та кошти на різні лінії виробництва для українського та європейського споживача. Терміновим з наблизити українське законодавство до європейського, щоб подолати фітосанітарні, санітарні та технічні бар’єри в торгівлі між Україною та ЄС.
Не менш важливим є терміново провести судову реформу, яку Уряд прагне відтягнути щонайменше на рік. Есперти Реанімаційного пакету реформ переконані, що провести законодавчі зміни можна і треба вже в першій половині 2015 року, щоб в 2016 році вже завершувати впровадження реформи.
З цього прикрого документу напрошується один прикрий для прем'єра Яценюка висновок: якщо він не перестане одноосібно планувати реформи в країні – не прислухаючись до парламентської більшості, яка посадила його в крісло, а також до експертної спільноти, – то він стане черговим розчаруванням українців. Одноосібно складені плани в нього виходять погані, бо такі упущення в п'ятирічному плані дій – неприпустимі.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
24075
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17775
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17449
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 14114
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 12837