Програма Уряду: прикрий висновок для Яценюка
Після експертної ейфорії від залученості до підготовки тексту Коаліційної угоди, прийшло розчарування: Уряд не скористався угодою при складанні своєї Програми дій. Як наслідок, Урядова програма вийшла суттєво слабшою та вужчою за Коаліційну угоду. І Яценюк
Після експертної ейфорії від залученості до підготовки тексту Коаліційної угоди, прийшло розчарування: Уряд не скористався угодою при складанні своєї Програми дій. Секретаріат Кабміну писав програму поспіхом, і, за інформацію з кількох міністерств, навіть не узгоджував текст з профільними міністерствами перед затвердженням. Експертів, відповідно, теж не залучали.
Як наслідок, Програма дій Уряду вийшла суттєво слабшим та вужчим документом, ніж Коаліційна Угода, – яка публічно обговорювалася впродовж кількох тижнів. Частини дуже вагомих реформ, задекларованих парламентом, просто немає в урядовому плані. А деякі реформи відрізняються за своїми концепціями у двох документах.
І хоча, під шаленим тиском експертної спільноти, депутати змогли включити Коаліційну угоду як невід'ємну частину Програми Уряду, це не вирішує проблеми. Урядова програма написана мовою конкретних задач – з дедлайнами та відповідальними, Коаліційна Угода – "мовою мрій", де є чудовий зміст, але немає відповідальних за реалізацію органів та термінів. Поєднати ці два документа – те саме, що змішати олію з водою: як не розмішуй, все одно отримаєш дві окремі різнотипні рідини в одній пляшці.
Чому це загрозливо? Саме Уряд, а не Парламент, має стати головним драйвером реформ – аби зробити їх швидко, ефективно та синхронізовано в часі. Цим шляхом пройшли пост-радянські країни, які успішно інтегрувалися в ЄС, – наприклад, Словаччина.
Ряд "особливо важких" проколів Урядової Програми неможливо оминути.
Реформа Кабінету Міністрів. Як не дивно, Уряд не запланував реформу самого себе. Яка б мала полягати в реформі міністерств та чіткому відділенні "політичних" урядовців від "адміністративних": перші мають займатися формуванням державної політики, а другі – її впровадженням та технічним забезпеченням на всіх рівнях. Зокрема, головною "адміністративною" посадою в міністерстві мав би стати керівник апарату міністерства, або "державний секретар". При цьому державні служби, інспекції та агентства повинні бути перетворені у виключно адміністративні органи, які не формують державної політики.
Але про це в Програмі дій – ні слова. Міністри й надалі планують займатися питаннями "передачі автомобілів з одного департаменту міністерства в інший", витрачаючи на це час, відведений країні на реформи. Саме такі питання, які мав би вирішувати завгосп, частенько потрапляють в порядки денні урядових комітетів за участі міністрів.
Децентралізація відміняється? Радник екс-віце-прем'єра Гройсмана, Юрій Ганущак – один з авторів реформи – вже побоюється, що так. Бо в програмі Уряду про неї – жодного слова!
Децентралізація, в дуже загальному описі, – це великий переділ адміністративної карти України. Межі областей не чіпатимуть, а от дрібні населені пункти та райони об'єднаються у більші адміністративно-територіальні одиниці – громади та нові укрупнені райони.
Робиться це для того, щоб в кожній громаді була можливість назбирати достатню кількість податків для утримання середньої школи та пункту меддопомоги. Кошти при цьому не потрібно буде передавати "наверх", а потім отримувати їх назад у вигляді дотацій та субвенцій – вони тепер зберігатимуться в громаді, і відповідні повноваження щодо середньої освіти та меддопомоги перейдуть, вслід за коштами, на рівень місцевої влади. В нових районах зосередиться професійно-технічна освіта, а також вторинна медична допомога – лікарні та диспансери, на які теж вистачатиме місцевих коштів та відповідних повноважень.
Найбільший виклик у цій реформі – це термін. Дедлайн – жовтень 2015 року, коли відбудуться місцеві вибори. Обиратися повинні місцеві ради вже нових адміністративно-територіальних одиниць, інакше повноваження нікому буде передавати, а кошти ніхто не назбирає. Уряд і далі продовжуватиме централізовано збирати кошти в єдиний казан, а потім роздавати звідти місцевим органам влади, "сьорбаючи" і собі потроху. Якщо урядовці не оговтаються вже зараз, і не почнуть децентралізацію, вона відкладеться на п'ять років – до наступних місцевих виборів.
Бізнес з подвійними стандартами. Втративши російський ринок, ми не поспішаємо замінити його європейським. Зокрема, Уряд гальмує перехід до європейських стандартів якості виробництва, не запланувавши це в своїй Програмі.
Як відомо, в Україні контролюють готову продукцію – тобто, результат виробництва. Натомість, європейці контролюють процес – чи організований цикл виробництва таким чином, щоб на виході була безпечна продукція. Через принципову різницю цих двох підходів українські бізнесмени повинні відповідати обидвом наборам стандартів – якщо все ж хочуть потрапити на ринки Європи, витрачаючи час та кошти на різні лінії виробництва для українського та європейського споживача. Терміновим з наблизити українське законодавство до європейського, щоб подолати фітосанітарні, санітарні та технічні бар’єри в торгівлі між Україною та ЄС.
Не менш важливим є терміново провести судову реформу, яку Уряд прагне відтягнути щонайменше на рік. Есперти Реанімаційного пакету реформ переконані, що провести законодавчі зміни можна і треба вже в першій половині 2015 року, щоб в 2016 році вже завершувати впровадження реформи.
З цього прикрого документу напрошується один прикрий для прем'єра Яценюка висновок: якщо він не перестане одноосібно планувати реформи в країні – не прислухаючись до парламентської більшості, яка посадила його в крісло, а також до експертної спільноти, – то він стане черговим розчаруванням українців. Одноосібно складені плани в нього виходять погані, бо такі упущення в п'ятирічному плані дій – неприпустимі.
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Встановили факт батьківства після смерті чоловіка Юрій Бабенко 11.11.2024 17:58
- Психологічний портрет Трампа: чого очікувати Україні від американського президента Христина Кудрявцева 11.11.2024 17:13
- Тести заходів контролю: коли і як виконувати 429
- Гра в імітацію 340
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 186
- Втрачені мільйони: як місцеві бюджети недоотримують через неефективне використання земель 112
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 83
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 5717
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
5473
-
Українські зброярі нарощують виробництво. Але держава не може забезпечити збут
Бізнес 4896
-
У країнах ЄС ціни на вершкове масло зросли на 40%. Україна скорочує експорт
Бізнес 4391
-
ЄС інвестує 32 млн євро у реконструкцію 375 км залізниці у Молдові
Бізнес 3427