Наслідки невмотиванової постанови слідчого, прокурора

Невмотиванова постанова слідчого, прокурора про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій свідчить про порушення права на захист, яке суд зобов'язаний визнати істотним поруш

Невмотиванова постанова слідчого, прокурора про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій свідчить про порушення права на захист, яке суд зобов’язаний визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод.

Так, зі змісту п.19 ч.1 ст.3 КПК України (далі - КПК) слідує, зокрема, що стороною захисту є підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий.

Зі змісту ч.1 ст.20 КПК (забезпечення права на захист) слідує, що сторона захисту має право на захист, яке полягає, зокрема, у праві збирати і подавати докази.

Згідно п.3 ч.2 ст. 87 КПК суд зобов’язаний визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод порушення права особи на захист.

Пунктом 8 ч.3 ст.42 КПК передбачено право підозрюваного, обвинуваченого збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази. Пунктом 2 ч. 4 ст.42 КПК передбачено право обвинуваченого збирати і подавати суду докази.

Зі змісту ч.3 ст.93 КПК (збирання доказів) слідує, зокрема, що сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому  ст. 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Із змісту ст. 220 КПК (розгляд клопотань під час досудового розслідування) слідує, зокрема, що клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин - надсилається їй.

Згідно ст. 110 КПК, рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Мотивувальна частина постанови слідчого, прокурора повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу (частина 3, пункт 2 частини 5).

З наведеного беззаперечно слідує, що невмотиванова постанова слідчого, прокурора про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій свідчить про порушення права на захист, яке суд зобов’язаний визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод.