На крок позаду від світу. Лідери G20 "за" антикризову підтримку економіки, Україна – ні

Нещодавно в Римі пройшов саміт G20, на якому представники найбільших економік світу разом з провідними міжнародними організаціями піднімали нагальні питання міжнародного порядку денного.

Звісно, найбільше уваги було приділено економічним питанням та як рухатися далі. Окрім підтримки введення мінімального податку для великих компаній (BEPS 2.0), лідери G20 прийшли до висновку, що в період коронакризи потрібно і надалі надавати підтримку населенню, «зберігаючи фінансову стабільність і довгострокову фіскальну стійкість і захищаючи від ризиків зниження та негативних наслідків». Про це вони зазначили у декларації за підсумками зустрічі.

На жаль, Україна занадто рано почала згортання програм антикризової підтримки економіки, маючи показник вакцинації населення на рівні близько 20% і дуже низькі темпи зростання реального ВВП у січні-вересні 2021 р. (що так і не надолужили минулорічне падіння). З 1 жовтня 2021 р. Національний банк України припинив дію антикризових монетарних інструментів – довгострокового рефінансування банків і процентних свопів,  а облікову ставку з березня 2021 р. вже було підвищено з 6% до 8,5%.

Фіскальна політика України також втратила свій стимулюючий характер у поточному році. Дефіцит державного бюджету за січень-вересень складав лише 1,1% ВВП. У той же час у країнах з ринками, що формуються, і країнах, що розвиваються, обсяг бюджетного дефіциту в середньому в 2021 р. становитиме 6,6% ВВП (прогноз МВФ). Експерти МВФ звертають увагу й на те, що у 2021 році світовий дефіцит бюджету суттєво перевищуватиме його рівень у до-пандемічний період, в той час, як в Україні маємо зворотну ситуацію.

У звіті “Fiscal Monitor” за жовтень 2021 р. фахівці МВФ радять усім країнам пов'язувати пріоритети фіскальної політики з викликами подолання економічних і гуманітарних наслідків пандемії (у країнах з низькою часткою вакцинації і значними темпами поширення хвороби) або ж підтримки економічного відновлення при забезпеченні позитивних структурних зрушень (при досягненні високих показників вакцинації). Тобто ключовим завданням фіскальної політики у всіх країнах має залишатися покриття потреб сфери охорони здоров'я. Поряд з цим, як справедливо вказує МВФ, з урахуванням факту продовження пандемії та звуження фіскального простору у всіх країнах, уряди повинні опікуватися питаннями адресності фіскальної підтримки, забезпечуючи її надання постраждалим категоріям бізнесу та населення; урядам варто також застосовувати цільові інструменти стимулювання переливу капіталу і праці в найбільш перспективні сфери в нових реаліях пост-ковідного світу.

Дуже доречні та важливі рекомендації й для України, особливо з урахуванням факту нового спалаху епідемії  COVID-19 та важких наслідків для українського бізнесу як від карантинних обмежень, так і від різкого зростання цін на енергоносії.