Україна – член ЄС! Коли?
Нз запитанням, як зараз справи в України з євроінтеграцією після приїзду єврокомісарів на чолі з Президентом Європейської комісії і Саміту - ця колонка якраз для того, щоб відповісти всім одразу.
Перш за все, варто одразу сказати, що Україна дуже просунулася у виконанні свого «домашнього завдання» по підготовці до вступу в ЕС.
Минулого року ми заповнювали складний опитувальник щодо вступу, опитувальник оцінили і надали рекомендації – сім основних пунктів, які ми маємо виконати, для того, щоб вважатися повноцінним кандидатом на вступ. Очевидно і зрозуміло, що подальші висновки і рішення Еврокомісії будуть восени цього року.
Розумієте, зараз начебто вважається, що ми є кандидатом на вступ, бо ми виконуємо всі вимоги апріорі. Ми й справді одразу почали працювати над виконанням, відповідно, прогрес певний вже є. До того ж, як під час заповнення запитувальника, так і в подальшому, ми приймали потрібні закони, здійснювали певні дії аби наблизити подібність нашого законодавства до законодавства Євросоюзу.
Напередодні Саміту Урсула фон дер Ляєн передала Президенту України звіт за результатами другої частини опитувальника. При цьому сам опитувальник – це, на хвилиночку!, дев’ять томів наших відповідей і ми неймовірно вдячні нашим колегам з Єврокомісії, які змогли настільки оперативно опрацювати весь той масив інформації, що ми надали.
Завдяки такій плідній співпраці ми можемо готувати наступні кроки. Тобто, ми маємо довиконати вимоги по всім сімом рекомендаціям, це раз. Друге, продовжити прийняття євроінтеграційних законів; і третє - почати внутрішній аналіз законодавства України на відповідність нормам ЄС. Ця третя умова – найбільш масивна з усіх, тому що ми маємо пропрацювати кожний аспект нашого українського законодавства і всі нормативно-правові акти, які регулюють ту чи іншу сферу життя нашого суспільства.
Відповідно до цього аналізу співставити, наскільки це відповідає нормам ЄС і зробити висновки. Там, де наше законодавство не співпадає з європейським, нам доведеться переробляти або навіть приймати нові закони.
Якщо вам здалося, що оця частина – це просто, ну, що там – відкрив сайт Верховної Ради, подивився, що там є і переробляй собі досхочу.
Насправді ж все набагато складніше. Наприклад, Міністерство юстиції почало підготовку по відбору, які норми, регламенти ЄС ми маємо вивчити і адаптуватися до них, щоб ви розуміли, ще наприкінці минулого року. Ми зібрали все, що стосується юстиції, свободи і безпеки (це окремий розділ в Угоді про Асоціацію і саме ми куруємо цей розділ). З колегами з інших міністерств, що також працюють по цьому розділу; з міжнародними і національними експертами, ми провели аналіз внутрішнього законодавства, і щиро кажучи, нам ще далеко до фіналу цієї роботи, з усіма таблицями, з усіма законами, з усіма висновками. По нашим підрахункам, це станеться не раніше квітня-травня.
Якщо приблизно окреслити якісь терміни не тільки дослідження, а й імплементації необхідних змін в законодавстві, то якщо ми візьмемо досвід інших країн, які вже багато років перебувають в статусі кандидатів, то вони рухаються в своєму темпі, в залежності від власних інтересів.
З точки зору України, ми можемо орієнтуватися на десять років чи на п’ять, а можемо зжати зуби і йти до цілі швидше по термінам виконання.
На зараз Україна дуже чітко показала і собі, і партнерам, що ми настроєні рухатися дуже швидко.Більше того, абсолютно зрозуміло, що це дорога з двостороннім рухом, тому все залежить не тільки від нашої швидкості і якості, а й від бюрократії Брюсселю, а до сих пір вони активно співпрацювали.
Я не можу брати на себе відповідальність і говорити: «Та ми все українське законодавство перелопатимо в приведемо до відповідності вимог і правил ЄС до кінця року!»; проте вже очевидно, що все, що стосується Міністерства юстиції і інших відомств в сфері юстиції, по аналізу і по необхідним змінам в законодавстві, робота була розпочата ще наприкінці минулого року а тому буде завершена в найкоротші строки.
Далі дуже багато залежить від Парламенту, з якою швидкістю вони будуть приймати пропозиції від нас і від депутатів, бо це наша спільна робота. Можу тільки сказати, що коли минулого року ми почали активно приймати євроінтеграційні закони, було очевидно, що Парламент дуже продуктивно включився в цю роботу і ми встигли зробити дуже багато.
Тому, можна обережно зазначити, що строки, які вказує наш Президент, тобто про приблизно два роки, вони абсолютно реалістичні.
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нація вбивць 371
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 215
- Професії зникають, навички – у тренді 141
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 121
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 116
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 14468
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 12907
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 11509
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 9518
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9282