Порушення введення податкового обліку (адміністративна відповідальність)
Чи можливо притягнути до відповідальності директора / бухгалтера за порушення введення податкового обліку (ст. 163-1 КУпАП)?
Згідно з ст. 86 ПК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт складений за результатами перевірки надається платнику податків або його законному представнику.
Тобто якщо складається акт перевірки то це свідчить що працівниками податкової встановлені порушення податкового обліку. У звязку із цим, ними складається протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 163-1 КУпАП (порушення порядку ведення податкового обліку)
Посадовим особам (директор / бухгалтер) платника податків направляється запрошення, в якому зазначається про необхідність прибути до приміщення податкової для підписання та отримання такого протоколу.
Після цього протокол разом із іншими матеріалами направляється до суду (місцевий суд загальної юрисдикції). Питання оподаткування не часто розглядаються у таких судах, тому в кожному конкретному випадку необхідно додатково звертати увагу суду на питаннях неузгодженості податкових зобов'язань та застосування строків адміністративного стягнення.
Відповідальність за таке порушення не є значною (85 грн. – 170 грн.) але важливість такої справи заключається в тому, що у випадку винесення постанови про притягнення посадових осіб (директор / бухгалтер) до відповідальності таке рішення буде використовуватись податковою як доказ у справі про скасування податкових повідомлень-рішень (що може негативно вплинути на можливість оскарження таких рішень).
Найчастіше у протоколах податкова зазначає про заниження певних показників податкової звітності, що на їх думку складає склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 163-1 КУпАП. При цьому податкова посилається на вчинення триваючого правопорушення.
Проте потрібно зазначити, що найчастіше такі факти податковою виявляються після того як проходить значний час. Поряд з цим відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
З моменту вчинення такого правопорушення податкова повинна направити запит про надання інформації та документів, призначити перевірку, провести перевірку, розглянути заперечення (у випадку їх наявності), скласти протоколи, повідомити про підписання протоколів, направити протокол та матеріали у суд, що фактично робить неможливим застосування до посадових осіб адміністративне стягнення та призводить до закриття справи.
Також вартує уваги те , що законом (п. 56.1 ст. 56 ПК України) передбачена можливість оскарження рішень, прийнятих контролюючим органом, в адміністративному або судовому порядку (йдеться про оскарження податкових повідомлень-рішень).
При цьому і у випадку адміністративного, і у випадку судового оскарження сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Тобто до моменту закінчення оскарження не можна говорити про заниження податку (оскільки це ще перевіряється), а тому висновок викладений у протоколі про адміністративне правопорушення є безпідставним.
За таких умов застосовується п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, а саме: провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином можна стверджувати, що за умов давності порушення (більше 3 місяців) та/або оскарження податкового повідомлення-рішення (винесеного на підставі акта перевірки) директора / бухгалтера неможливо притягнути до відповідальності за порушення введення податкового обліку (ст. 163-1 КУпАП).
- Справедливість по-українськи: забрати в бідних, збагатити чиновників Андрій Павловський вчора о 22:06
- Перевибори у Німеччині. Нові проблеми чи можливості для України? Галина Янченко вчора о 17:33
- Особистий бренд – ваш новий бізнес-актив Наталія Тонкаль вчора о 14:39
- Нові правила управління державним майном та реалізації арештованих активів Дмитро Зенкін вчора о 14:09
- Обміняйте Шевченка Євген Магда вчора о 13:56
- Університети і ринок праці: взаємозалежність Юрій Баланюк вчора о 13:37
- Виїзд дитини за кордон під час війни: порада від сімейного адвоката Світлана Приймак вчора о 12:59
- Право постійного землекористувача надавати земельну ділянку в оренду третій особі Євген Морозов вчора о 11:16
- ІТ в США та в Україні: порівняння зарплат, витрати та перспективи Сергій Хромченко вчора о 10:39
- Воднева галузь США після обрання Трампа: чи зупинить Америка рух зеленого водню? Олексій Гнатенко вчора о 09:15
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 14.11.2024 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 14.11.2024 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
-
Два українських села увійшли до списку 55 найкращих сіл у світі
Життя 11371
-
Залізний Майк Тайсон повертається на ринг
Життя 8809
-
Всі російські військові платитимуть за пошкоджену на війні техніку. В РФ ухвалили закон
Бізнес 4978
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 4705
-
Українська чи російська: якою мовою українці розмовляють вдома – дослідження
Життя 4048