Після зупинення війни, вільних виборів може і не відбутися

Причини. Аналіз. Пропозиції.

Україна є демократичною республікою де вся повнота влади належить виключно народові. Народ здійснює свою владу і особисто, і через представників. Представників народ обирає на чергових та позачергових демократичних виборах. Кожен голос, кожного громадянина є рівнозначним і рівноцінним без будь-яких дискримінацій. Кожен громадян має право з досягнення вісімнадцятирічного віку обирати і бути обраними.

Усі ці фундаментальні, вище наведені, твердження зазначені у Конституції України.

Конституція України і є тим суспільним договором між громадянами і владою про те, як представники громадян буду здійснювати управління країною в інтересах самих громадян, слідуючи конституційним вимогам, у першу чергу, щодо дотримання і забезпечення прав громадян, закріплених у тексті Конституції.

Саме під час унікального виборчого процесу громадянин вирішує як буде жити далі, кожен голос на вагу золота. Хоча голосуванням громадяни не визначають курс яким буде рухатися держава, але своїм голосуванням вони обирають тих, хто буде визначати яким курсом буде рухатися держава.

Таке буває в житті, що і виборець може помилитися із своїм вибором. І не тільки зараз. Наприклад Антисфен порадив афінянам прийняти постанову, яка визначала вважати всіх віслюків конями. Коли громадяни сказали що це поганий жарт, Антисфен зазначив наступне, що ви простим голосуванням робите іноді із неосвічених людей полководців.

Зрозуміло, що все залежить звичайно від рівня розвитку суспільства. Цей розвиток є різностороннім матеріальним, культурним, духовним та інш. Але це мусить бути розвиток, а не деградація і у першу чергу не деградація моральна.

Звичайно, чим бідніші люди тим легше таким людям дати хліба та видовищ і таким чином намагатимуться одурманити задля отримання своїх додаткових голосів. Але як казав Уолтер Рейтер - є прямий зв’язок між скринькою для голосування і хлібницею. Життя доводить, що цей вислів є вірним.

Вірно також висловився Джон Кеннеді що Невігластво одного виборця у демократичному суспільстві підриває безпеку всіх. А якщо до свого голосу зневажливо відноситься велика частина виборці, то це вже взагалі стає небезпечним для всієї держави.

Чарльз Краутгаммер, американський політичний діяч, лауреат Путліцеровськоі премії казав - Чим більше голосів подані за партію на виборах тим більш тиранічною вона є. І якщо безвідповідально відноситися до свого права обирати і подавати свій голос на виборах не думаючи, причому не думати масово, на зло чи по приколу, та обирати політичних блазнів - наслідки стають трагічними.

То треба робити висновки, при чому не тільки щодо відношення до виборів, а і до принципів державності, національних ідентичностей, культурних цінностей.

Вдало підмітив Джорж Оруел - люди які голосують за невдах, злодіїв , зрадників і шахраїв - не є їх жертвами. Вони співучасники.

Недарма право на участь у виборчих процесах є одним із фундаментальних громадянських та політичних прав людини закріплених у загальній декларації прав людини та у міжнародному пакті про громадянські і політичні права.

Звичайно, наша держава опинилася у над складній ситуації, а разом із державою і громадяни і чинна влада. Росія віроломно напала вже великою війною на Україну. Цим нападом було порушено усі життєві процеси і цикли внутрі нашої держави, порушено державні механізми та усі життєві і суспільні правовідносини. Трагедія ця торкнулася кожного громадянина. Мільйони громадян вимушені були знятися зі своїх міст, місць постійного проживання і постійної життєдіяльності та їхати туди там де їхньому життю не загрожувала б небезпека. Хтось в Україні, хтось за кордон.

Держава і владні мужі які знаходяться на посадах повинні робити все можливе щоб забезпечити по максимуму права українців у цей складний час і не тільки тих хто знаходиться в Україні а ти хто і за кордоном. На превеликий жаль влада яка перебуває зараз в Україні та визначає курс та напрямок вектору руху - обрала протилежну політику. Така політика очевидно має значні ознаки авторитаризму. Коли інформаційні ресурси знаходяться в одних руках, вибори не проводяться, свобода слова обмежується - недалеко і до тиранії.

А як казав ще колишній президент Сполучених Штатів Америки Рональд Рейган - не один режим поки не зміг ризикнути провести вільні вибори. І це величезний ризик і виклик для України і українців провести вільні чесні демократичні післявоєнні вибори. Хоча деякі країни, є такі приклади, проводили вибори і під час війни. Ми не будемо акцентувати на цьому увагу приймемо за відправну точку закінчення війни і можливість проведення повоєнних виборів.

Конкретні систематизовані рекомендації щодо необхідних дій та заходів для забезпечення таких повоєнних виборів - будуть наведені наприкінці.

Дуже важливо розпочати фахову дискусію навколо Кроків які необхідно зробити владі суспільству об’єднанням громадян, як в Україні так і поза її межами, для того, щоб зробити можливим повоєнні вибори. Бо отримання миру чи перемир’я є недостатнім для того щоб мати можливість провести ці вибори.

Законодавча база під мирні вибори сформована так, що вона не підходить під проведення повоєнних виборів.

Цю дискусію потрібно розпочати вже зараз щоб влада не сказала що так ми уже готові провести вибори, але не готове законодавство чи немає формул які б давали відповідь на всі питання які постають викликами перед Україною, щодо механізмів і можливостей проведення голосування як за кордоном, так і у Державі, щодо переміщених осіб, щодо тих наших громадян, які будуть залишатися на службі у війську.

На превеликий жаль ми уже маємо негативний факт, коли держава не підготувалася до моменту закінчення п’ятирічного терміну перебування на посаді президента України Володимира Зеленського.

На жаль кількість українців які перебувають за кордоном з кожним днем все збільшується, внутрішньо переміщені біженці повертаються на окуповані території, у війську перебувають сотні тисяч українців.

В основному українці які перебувають за кордоном - це діти і жінки. Та частина чоловіків які перебувають за кордоном не є критично великою. В основному це інваліди і батьки неповнолітніх дітей яких 3 і більше є у родині. Але все ж таки громадяни жили в надії, що скоро у них прийде час що вони повернуться додому.

Більш того українські громадяни,наскільки мені відомо, намагаються перейти із тимчасового захисту на інші види дозволів на проживання у європейських країнах. Це обумовлено політикою приймаючих держав.

Зрозуміло чим довше буде тягнути тягнутися війна, чим триваліше буде розрив зв’язків з Україною тим менше буде надії на масове повернення українців додому.

На виборах 2019р. у закордонному виборчому окрузі було утворено 101 дільницю у семидесяти двох країнах світу і за даними ЦВК, під час повторного голосування 2-го туру виборів президента України, у списки виборців було внесено 449 1000 174 людини а проголосовало 59 1000 830 людей тобто близько 13,3 відсотка.

Зрозуміло, що у списки виборців було внесено 449 1000 громадян України - це тих що стояли виключно на консульському обліку але вже за реальними даними, поза межами консульського обліку, перебувало втричі більше українців за кордоном це ще до великого вторгнення.

На цей фактор впливало не тільки не бажання людей іти на вибори чи включати себе у списки виборців, а складність процедури включення до списків виборців за кордоном, мала кількість виборчих дільниць, незручні приміщення для голосування, черги, брак часу, брак інформації про голосування, можливість добратися до дільниць, і що саме основне - це відсутність довіри до органів влади і не бажання надавати владі інформацію про місце свого перебування за кордоном. Недовіра до влади ще до великого вторгнення до того моменту, як влада почала ворожу політику стосовно українців які знаходяться за кордоном. Якщо раніше було не бажання і побоювання надавати свої дані офіційним владними інституціями то зараз цю інформацію навіть не під яким страхом люди не нададуть українській владі. Українці не сприймають українську владу як союзників і тих хто повинні піклуватися про них.

Попри це все, опитування свідчать що взяти участь у голосуванні за кордоном захоче значно більше українців ніж було коли .

Наразі видається, що голосувати за Виборчим кодексом на післявоєнних виборах і за Президента і за ВРУ - буде неможливим. Зрозуміло, що потрібно буде приймати спеціальний закон і скоріш за все вибори народних депутатів України будуть проходити за списки політичних партій.

Як відомо 24 лютого 22-го року ЦВК тимчасово призупинила функціонування державного реєстру виборців та до сьогоднішнього дня його функціонування не відновлено і це є проблемою. Бо звісно до реєстру не внесені громадяни які набули повноліття, не внесенні громадяни які отримали громадянство, не відображається звичайна інформація про переміщення громадян у середині нашої держави, ну і тим більше немає інформації про перебування наших громадян вимушених мігрантів за кордоном. Більш того ми знаємо що Україна закрила всі виборчі дільниці на території держави агресора, і це є логічним, але треба усвідомлювати що там знаходяться декілька мільйонів наших громадян також.

Вбачається єдино можливе вірне рішення для забезпечення персонального голосування українців за кордоном - це збільшення кількості дільниць поза межами дипломатичних установ збільшення можливості голосувати в декілька днів і звичайно активна реєстрація українців у державному реєстрі виборців.

Відповідно без внесення змін до законодавства створити додаткові можливості для голосування буде неможливо. Необхідно буде розширити виборчу інфраструктуру.

Звичайно, що ця вся робота потребує широкого залучення громадськості і всередині України за кордоном. Це усі закордонні українці це стара діаспора, нова діаспора, це громадські організації які утворили українці раніше після великого вторгнення, це розширення можливостей донесення інформації обміну інформацію стосовно виборів, це співпраця з урядами, з місцевим самоврядуванням, церковними громадами за кордоном, створення незалежних каналів інформування стосовно виборчих процедур.

Зрозуміло, що в такому випадку Центральна Виборча Комісія не зможе виконувати повноваження окружної виборчої комісії для такої кількості дільниць і логічно було-б утворити закордонні окружні виборчі комісії для полегшення безпосередньо виборчих процедур. Відповідно і довіра більша буде до підведення результатів виборів, які будуть проведені за кордоном і безпосередньо куди в окружну виборчу комісію буде зведена виборча документація, де будуть складатися протоколи про підведення підсумків виборів у межах округу.

Наприклад у країнах де вимушені мігранти у великій кількості - таких як Чехія, Польща, Німеччина повинні бути окремі ОВК. Так само окремі ОВК у Канаді, в Сполучених Штатах Америки та Великій Британії. Можливо одну окрему ОВК для Франції, Іспанії, Португалії та Італії. Також для закордонних виборчих дільниць потрібно передбачити попередню процедуру затвердження протоколів закордонної виборчої дільниці в окружній виборчій комісії через засоби Інтернет зв’язку і кваліфікований цифровий підпис. Це скоротить час на можливе непотрібне перевезення виборчої документації від дільничних комісій до окружної у разі необхідності якихось невеликих уточнень. Тим більше широкі повноваження МЗС стосовно перевозки виборчої документації вселяють острах про можливі зловживання владою цими повноваженнями.

Існують і інші види голосування такі як дистанційні - це поштове голосування та Інтернет голосування, про які ми поговоримо нижче.

Існуючий порядок складання та уточнення списків виборців є неадекватний для повоєнних виборів. Необхідно буде переглянути строки які існують у сторону їх збільшення задля надання можливості більш точніше і ширше громадянам внести себе до списку виборців і уточнити свої дані. Це стосується як закордонних українців так і українців які перебувають в Україні, особливо актуально це питання для внутрішню переміщених осіб.

Видається доцільним розширити перелік документів які будуть підставою для включення у списки виборців, зміни виборчої адреси або підтвердження особи. Це стосується як закордонних українців так і українців які перебувають на підконтрольній території України.

Потребують перегляду і нормативні акти, що визначають вимоги до виборчих дільниць.

Важливим питанням що потребуватиме нормативного уточнення є оскарження рішень дій чи бездіяльність комісії нижчого рівня, бездіяльність члена комісії до комісії вищого рівня.

Так як за закордонними дільничними виборчими комісіями не закріплено жодного адміністративного суду, то спори по питанням уточнення списків виборців будуть розглядатися судами за вибором позивача. Єдиною можливою ситуацію коли Україна за кордоном зможе скористатися таким своїм правом це виключно через судову єдину інформаційно-телекомунікаційну систему.

З метою максимального залучення вимушених мігрантів до після воєнних виборів українська держава не повинна шкодувати ресурсів. Вимушені переселенці виїхали за кордон не за пошуком кращої долі а рятуючись від смертельної небезпеки. Такі співгромадяни у великої кількості мріють про повернення додому. І тому із задоволенням приймуть участь у виборчому процесі за умови його сприйняття прозорості та розуміння. Такий процес сприятиме реінтеграції українців і повернення додому.

Треба чітко усвідомити, що мільйони українців є невидимими для ЦВК і для реєстру виборців, так як вони не тільки не стоять на консульському обліку, а і не оформили тимчасові дозволи на проживання як то тимчасовий захист Європи чи інші програми країни яких не входять до Європейського Союзу. Перебування українців у такому статусу обумовлена недовірою до українських владних інституцій і чиновників. Відповідно механізм залучення таких співгромадян до виборчого процесу повинен бути таким що викликатиме довіру і гарантуватиме безпеку.

Прекрасним прикладом масового виборчого просвітництва є Мексика, яка робила прекрасну інформацію для своїх виборців, залучила безліч каналів, як для діаспори, так і для родичів діаспори. Рідні, які залишились в Україні можуть бути охоплені подальшим розповсюдженням інформації серед співгромадян. Велика частина, якщо майже не всі наші співгромадяни закордону отримують інформацію із Інтернет сайтів та Інтернет видань а також половину від родичів і знайомих та залучення новітніх телекомунікацій, спрямованих і на закордонного виборча і на їхнього родича в Україні, на виборця, який перебуває вдома - є досить перспективною.

Ми вже згадували за можливість розгляду варіантів голосування поза межами дипломатичних та консульських установ. Таке голосування носить назву розширеного особистого голосування та активно використовуються в різних країнах.

До прикладу Туреччина мала численні локації у Німеччині, Кот Дівуар отримала багато локації у Франції, Кабо-Верде у Лісабоні, Домініканська Республіка мала 80 локації в Нью-Йорку Болгарія мала локації у Стамбулі, Угорщина у Румунії, Молдова мала багато локацій у Румунії. А додаткові виборчі дільниці для реалізації прав виборців, які були біженцями після війни в Іраку, жили у Лондоні, відкрилися на стадіоні Вемблі, задля голосування.

Зрозуміло що вже зараз потрібно міністерству закордонних справ обмінюватися нотами із країнами компактного перебування українців задля того, щоб отримати реальні відомості щодо кількості українців і можливих місць голосування. У деяких країнах, навіть у великих містах створені спеціальні муніципальні відділи, що займаються питаннями проведення голосування. Зокрема у таких містах як Нью-Йорк Париж та Лондон вони точно є. А от з країнами Польщею та Німеччиною потрібно працювати більш наполегливо.

Також викликає занепокоєння питання наповнення кадровим складом закордонних виборчих дільниць. Бо раніше до складу комісій призначали працівників дипломатичних установ, або відряджених членів комісії з України. Зрозуміло, що у разі утворення сотень виборчих дільниць, таких кадрів треба вже готувати і підшукувати. Видається логічним залучати закордонних українців більше ніж це було раніше. Якщо такі великі міста як Лондон, Амстердам, Мадрид, Нью-Йорк, Лісабон, Стамбул будуть добре підготовлені до того щоб задовольнити українські запити то у більш менш крупних містах Польщі, Німеччині, Чехії це буде зробити важко, тому, що це буде вперше і цю роботу потрібно проводити.

У деяких країнах з метою зменшення вартості доставляння виборчої документації, застосовують спеціальні виборчі марки, які займають менше місця але які клеїться на бюлетені роздруковані просто на принтері. Такі марки буде легше доставляти як по території України так і за кордон.

Право на участь у виборчих процесах, зокрема право громадян тієї чи іншої держави обирати своїх представників, є одним з фундаментальних громадянських та політичних прав людини, закріплених на рівні Загальної декларації прав людини та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Безпрецедентне переміщення громадян України за кордон унаслідок повномасштабної російської агресії актуалізувало проблеми забезпечення їхніх прав, зокрема виборчих. Нині важливо сформувати стратегії долучення українців до повоєнного відновлення, включати тих, хто перебуває за кордоном, до політичного та соціального життя України, підтримувати звʼязки з ними. Складовою такого процесу є спроможність держави організувати і провести вибори за кордоном.

Зрозуміло що перші післявоєнні вибори вони будуть і тестом на зрілість і українського суспільства, і теж для влади. По результатам цих виборів, по якості забезпечення виборів, по довірі до результатів цих виборів і буде формуватися також світове бачення зрілості України як держави. Яка кількість вимушених мігрантів зможе проголосувати за кордоном? Яка кількість внутрішньо переміщених українців зможе реалізувати своє виборче право? Яка кількість українських військових зможе реалізувати своє виборче право? Це і є ті лакмуси зрілості.

Комітет з прав людини, як договірний орган міжнародного пакту про громадянські і політичні права наголошує на тому що держави повинні вживати ефективних заходів для забезпечення того щоб всі особи які мають право голосу змогли його здійснювати на практиці.

Відповідно, влада повинна здійснити наступні дії:

1. Прийняти відповідні зміни до виборчого законодавства України щодо забезпечення голосування у декілька днів. Твердження про те, що це забороняє Конституція України – є невірним. Базисом для цього буде внесення до виборчого законодавства наступних визначень термінів:

День проведення виборів (день чергових/позачергових виборів) – останній день голосування, якщо голосування проводиться більше ніж один день. У день проведення виборів закінчується голосування та починається підрахунок голосів.

День голосування – будь який день під час виборчого процесу під час якого здійснюється голосування.

Проведення виборів у декілька днів голосувань, забезпечить додаткові можливості для більшої кількості українців проголосувати як за кордоном так і внутрішньо переміщеним громадянам. А військові зможуть на ротаційній основі голосувати декілька днів без шкоди для завдань, що поставлені до виконання та у безпечних умовах.

1. Передбачити можливість розширеного персонального голосування українців поза межами дипломатичних чи консульських установ на закордонних виборчих дільницях. Внести відповідні зміни в нормативно правові акти, попередньо провівши узгоджуючи консультації з урядами відповідних країн, щодо дозволу такого голосування та аналізу статистичних даних.
2. Підписати відповідні меморандуми про взаєморозуміння з муніципалітетами країн в яких запропоновано розмістити позаекстериторіальні виборчі дільниці, домовитися про надання відповідних приміщень та здійснення інших заходів необхідних для проведення виборчого процесу.
3. Забезпечити широкі можливості для здійснення голосування українців за кордоном - шляхом відкриття додаткових дільниць поза межами дипломатичних установ України на виборчий період (позаекстериторіальність) бажано у приміщеннях офіційних органів країни перебування, винайнятих або, як варіант, наданих шляхом можливих міжнародних договірних ратифікацій.
4. Після створення таких екстериторіальних додаткових виборчих дільниць провести масову інформаційну компанію про активне самостійне дистанційне включення виборців до списків таких дільниць та про можливість додаткового внесення у списки виборців для голосування на таких дільницях.
5. Дозволити виборцям за кордоном, подавати заяви про зміну місця голосування без зміни місця проживання, вказуючи тільки найближче зручне місто для виборця без зазначення точної адреси проживання,зважаючи на недовіру до можливостей української влади захистити таку інформацію.
6. Розширити Перелік документів який виборець може пред’явити для отримання виборчого бюлетеня як за кордоном так і в Україні без дискримінації. Тобто мати можливість виборцю отримати бюлетень за українським паспортом, закордонним українським паспортом, за військовим квитком, за посвідченням особи на повернення в Україну - як в Україні так і за межам нашої держави. Навіть, якщо у цих документів вийшов строк дії.
7. Забезпечити нормативну можливість бути спостерігачами на закордонних виборчих дільницях представників міжнародних громадських організацій, які займаються спостереженнями за виборами.
8. Забезпечити відновлення дії, внесення оновленої актуальної інформації та повноцінне захищене функціонування Державного реєстру виборців.
9. Забезпечити нормативну можливість подачі заяв для включення до списку виборців за кордоном шляхом використання кваліфікованого електронного цифрового підпису.
10. Так як для тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчі адреси підтверджувальних документів не потрібно, то владі необхідно розгорнути широку агітаційно-роз’яснювальну компанію стосовно користування даною можливістю як для закордонних українців так і для внутрішнього переміщених громадян України.
11. Центральній Виборчій Комісії, після отримання повної інформації про можливості відкриття закордонних виборчих дільниць поза межами дипломатична консульських установ у різних країнах та аналізу даних про бажання українців за кордоном взяти участь у виборах, шляхом визначення місця голосування, - утворити додаткові закордонні виборчій дільниці, де таких бажаючих виборців буде більше 200.
12. Надати можливість закордонним виборчим дільницям, дільницям де голосують військовослужбовці які включають менше 500 виборців самостійно друкувати виборчі бюлетені з дозволу ЦВК безпосередньо на самій дільниці у кількості що не перевищує пів процента виборців на цій дільниці. Хоча є пересторога, що влада це може використати як технологію фальшування.
13. Внести зміни до виборчого законодавства стосовно створення окружних виборчих комісій для закордонних виборчих дільниць у країнах з найбільшою кількістю перебування українських мігрантів.
14. Передбачити необхідну кількість ресурсів для забезпечення збереження та транспортування виборчої документації як під час голосування за кордоном так і голосування військових.
15. Забезпечити необхідну фінансову та матеріально-технічну базу для функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи усіх без винятку судах та організувати широку інформаційну компанію серед українців за кордоном щодо можливості користування цією системою.
16. Встановити необхідні контакти з максимальною кількостю організація як за кордоном так і в Україні, що допомагають українцям, з метою поширення інформації про проведення виборів, про внесення змін до виборчого законодавства. Укласти угоди з операторами мобільного зв’язку які б змогли організувати розсилку інформаційних матеріалів стосовно включення в списки виборців перевірки списках виборців та інших аспектів голосування.
17. Переглянути вимоги до приміщень виборчих дільниць враховуючи особливості відкриття нових закордонних виборчих дільниць та виборчих дільниць для голосування військових.
18. Збільшити структурний підрозділ секретаріату центральної виборчої комісії який буде займатися питаннями закордонних виборців та військовими.
19. Встановити заборону на проведення мобілізаційних заходів та пов’язаних з цим дій у публічних місцях у дні проведення голосування.

Розширене особисте голосування разом із розширенням терміну для проведення голосування є процедурою зрозумілою прозорою і при належному висвітленні у медіа - буде найлегшим виборчим процесом у післявоєнний період. Задіявши ці дві новели - надасть можливість проголосувати максимальній кількості виборцям за кордоном, воїнам які знаходяться на службі у збройних силах України і не демобілізовані та тимчасово переміщеним українцям - нівелюючи всі перепони пов’язані із вартістю, тривалістю і незрозумілістю процедуру.

Такі новели не потребують змін до Конституції а лише у Виборчий кодекс України, закон України про державний реєстр виборців та нормативні акти Центральної Виборчої Комісії.

Позаекстериторіальні голосування не є новими у світі і активно застосовувалася в пост конфліктних країнах або в державах під час їх перехідних періодів. А розтермінування голосування в декілька днів взагалі є поширеною практикою у світі.

Зрозуміло, що запровадження цих новел надасть нові виклики державі щодо забезпечення належною матеріально фінансовою та кадровою складовою.

Уряду України необхідно буде провести досить тривалу і клопітку роботу з урядами інших країн муніципалітетами стосовно виділення приміщень поза межами дипломатична консульських установ вирішити питання з кадровим наповненням сотень нових виборчих дільниць і виборчих дільничних комісій, їх матеріально-технічного забезпечення, питання зберігання виборчої документації, питання зміни вимог до самих приміщень не тільки на закордонному виборчому окрузі, а й у тих місцях, де будуть голосувати наші військові.

Велику роль в цьому відіграватиме інформаційна компанія стосовно інформування виборців і за кордоном і в Україні про ці новели, про відкриті нові виборчі дільниці, про можливості зміни інформації у державному реєстрі виборців, про місце розташування та графік роботи.

Але це нічого в порівнянні з тим авторитетом який утвердить Україна якщо проведе вільні демократичні вибори у пост воєнний країні.

Явка виборців є надзвичайно важливою для цих виборів, бо якщо велика кількість виборців, тих що знаходяться за кордоном, тих що знаходяться на службі у збройних силах України, наші захисники, внутрішнього переміщені особи не зможуть нормально адекватна реалізувати своє право голосу - то легітимність новообраної влади буде під великим сумнівом.

МІЖНАРОДНА ФУНДАЦІЯ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ (IFES) В УКРАЇНІ У ЗВІТІ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ТЕХНІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРОЦЕСУ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНОЮ ГОЛОСУВАННЯ ЗА КОРДОНОМ ЗАЗНАЧИЛА НАСТУПНЕ: (Що ж стосується дискримінації, то Європейським судом з прав людини було сформульовано позицію, відповідно до якої держави можуть по-різному визначати статус різних груп для усунення «фактичної нерівності». У випадку надання виборцям у ЗВО додаткових можливостей для участі у голосуванні таке надання переслідує легітимну мету – тобто спрямоване на забезпечення принципу загального виборчого права, належну реалізацію права голосу, яке часто не може бути належним чином реалізоване такими виборцями шляхом реалізації його безпосередньо на дільниці в день голосування – через значну кількість виборців у списку виборців або віддаленість такої дільниці від місця проживання виборця. Якщо засоби для досягнення цієї мети є єдино можливими для усунення фактичної нерівності порівняно з виборцями, зареєстрованими на території України, то такі засоби є пропорційними поставленій меті. Таким чином, розширення можливостей для реалізації права голосу у ЗВО загалом не порушує вимоги статті 24 Конституції та статтю 14 ЄКПЛ.)

Зважаючи на такі висновки міжнародної авторитетної установи, яка фахово, професійно займається моніторингом виборчих процесів у світі, надає дієві рекомендації - влада може припуститися до варіанту поширення Інтернет голосування, як способу, що зможе забезпечити проведення післявоєнних виборів.

На перший погляд можливо інтернет-голосування може здаватись привабливим рішенням для збільшення явки, але практика світова показує, що цього не стається. Винятки бувають, як приклад це Франція. Коли запровадили поштові та он-лайн голосування у 2022р., то була підвищена явка з 19 до 22 відсотків. Звичайно це може бути здаватися зручним способом для голосування українців за кордоном та наших співгромадян що знаходяться на службі у збройних силах України. Але більшість країн цього не запроваджують, тому, що не мають можливості протидіяти підкупу виборців впливу на виборців та зменшено таємниці голосування під час здійснення вибору громадянином.

Таємниця голосування закріплена у статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Проконтролювати дотримання цієї норми абсолютно нереально коли люди голосують он-лайн. Звичайно також неможливо відслідкувати підкуп виборця, який голосує он-лайн, проконтролювати за цим процесом також буде неможливо.

Тим більше громадянина даватимуть велику частину своєї особистої інформації ідентифікаційні дані верифікації даних і забезпечити таємницю цих всіх даних під час стрімкого розвитку інтернет технології штучного інтелекту наразі вбачається неможливим.

Натомість належна організоване спостереження за виборчим процесом який відбувається традиційним способом, шляхом вкидання бюлетеня у скриньку, нехай навіть протягом тривалого часу - є гарантовано безпечним та допомагає контролювати збереження таємниці голосування і унеможливлює сторонній вплив по максимуму. Більш того, при такому голосуванні більша ймовірність того, що бюлетень який опущений у скриньку для голосування - буде зарахований під час підрахунку виборів Центральною Виборчою Комісією саме за ту партію, за яку виборець проголосував, або за кандидата у президенти.

Як вже наголошувалось відсутність довіри до виборчого процесу, організації його, а ще більше до підрахунку, підведення підсумків у поствоєнній країні, може спричинити драматичний, трагічний вплив на визнання легітимності обраної влади, її представників. І тому треба виважено підійти до цього питання, провести широкі фахові обговорення і терміново розпочати підготовку до процесу виборів, їх організації, як в Україні - так і за межами нашої держави.

БЕЗ РЕАЛІЗАЦІЇ ВИЩЕВИКЛАДЕНОГО, ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ВІЙНИ, ВІЛЬНИХ ВИБОРІВ МОЖЕ І НЕ ВІДБУТИСЯ!