"Зелена" енергетика: куди інвестує Європа та Україна
Технологічний прогрес вносить довгий перелік змін у роботу енергетичного сектора. У матеріалі я описав інвестиційний вектор Європи у сфері енергетики, а також роль України в цьому процесі.
Технологічний прогрес вносить довгий перелік змін у роботу енергетичного сектора. Це, звичайно ж, стимулюється як державними, так і приватними інвестиціями. У матеріалі я описав інвестиційний вектор Європи у сфері енергетики, а також роль України в даному процесі.
Ми констатуємо зростання споживання енергії через збільшення обсягів транспорту, опалення, населення й т.д. Це зростання провокує більшу кількість викидів CO2. Тому держави трансформують свою політику. Наприклад, інтегрують ринкові інструменти зниження викидів в атмосферу — торгівлю квотами на емісії CO2. Така екологічна політика вважається набагато ефективнішою "методу палиці". Ті з компаній, хто викидає в атмосферу більше газів, зобов'язані купити додаткові права, щоб уникнути штрафів. Ті ж, чий рівень викидів нижче дозволених обсягів, можуть продати невикористані квоти. Для цього були створені спеціальні торгові біржі. У підсумку, інвестувати в зелену енергетику вигідніше, ніж витрачати набагато більше на "штрафну кабалу".
Крім того, держави поступово переходять на "зелену" енергетику. Європа, наприклад, поставила за мету досягти нульового рівня викидів до 2050 року. Енергетичний сектор має першорядне значення для досягнення поставленої мети. Традиційні викопні види палива незабаром втратять свою частку ринку, а водень посяде важливе місце в енергетичній сфері. І все це вимагає дуже серйозного перетворення інфраструктури. Green Deal Commision зобов'язалася мобілізувати не менше 1 трильйона євро у вигляді стійких інвестицій протягом наступного десятиліття. Приблизно 50% буде інвестовано у виробництво зеленої енергії, а 50% в інфраструктуру для забезпечення споживачів зеленою енергією.
Яка роль України в Європейському зеленому курсі?
Україна сьогодні виступає реципієнтом інвестицій. Наша енергетична інфраструктура, яка потребує повного оновлення, останні 30 років сильно недофінансовується. Країни Європи вже починають модернізувати та адаптувати свої мережі до стандартів, готовим до використання водню. Це вимагає значних вкладень.
Україна отримала унікальний шанс опинитися в одному поїзді з найбільш прогресивними передовими енергетичними гравцями Європи — хоч і привід для цього не найкомфортніший. ЄС розглядає нашу країну як потенційно великого виробника водню. На тлі угоди між Росією, Німеччиною та США щодо газопроводу "Північний потік - 2", Україні як ніколи важливо скористатися цим шансом. Підтримку нам також надає UNECE — Європейська економічна комісія ООН. Її експерти виділяють широкі можливості для водневої економіки, а також вигоду від інфраструктури, з'єднаної з ЄС. Можливо, виробництво водню принесе нам стратегічну перевагу та забезпечить нашу ГТС "роботою" на роки вперед.
Вирішальним тут стане інвестиційний клімат. Україна буде конкурувати з Марокко, Єгиптом, Алжиром. Але сьогодні ми абсолютно не відповідаємо очікуванням інвесторів. На тлі недавніх дій Кабміну багато компаній (NEFCO, Seraphim Power, ДТЕК та інші) призупинили інвестиційну діяльність, пов'язану із зеленою енергетикою. Все тому, що український уряд переглядає "зелений" тариф заднім числом для вже затверджених проектів. Тобто Кабмін планує ввести додатковий акцизний податок на електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел енергії. Завдання №1 для України — створити передбачувану та стійку інвестиційну структуру, відповідно до якої держава повинна дотримуватися домовленостей з інвесторами.
Я вважаю, що "зелена" енергетика — індикатор розвиненої країни. Ми вже зіткнулися з катастрофічними наслідками зміни клімату. Рано чи пізно бажання співпрацювати з Україною або будь-якою іншою країною буде залежати саме від наявності відновлюваних джерел енергії. Привабливість України висока, а ось закони про захист прав інвесторів — ні. Це перше, що ми повинні врахувати в нашій інвестиційній стратегії.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
24338
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
18114
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17474
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 13415
-
Шмигаль: Дефіцит фінансування відбудови України у 2025 році – майже $10 млрд
Фінанси 11508