Транспорт та інфраструктура в Національній економічній стратегії 2030
Аналіз Національної економічної стратегії до 2030 року для напряму транспорт та інфраструктура та порівняння з Національною транспортною стратегією 2030
3 березня 2021 року Уряд затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року[1]. Національна економічна стратегія 2030 — це комплексний документ, який має привести України до клубу розвинених та успішних держав. До розроблення Економічної стратегії долучилися представники аналітичних центрів, бізнес-асоціацій, органів виконавчої влади, експертного середовища та громадянського суспільства.
Необхідно згадати документ, до якого я мав безпосереднє відношення – Національну транспортну стратегію 2030[2] затверджена 3 роки тому. Міністерство інфраструктури розробило і подало Кабінетові Міністрів України проект трирічного плану заходів з реалізації Транспортної стратегії. На жаль План заходів не прийнято, хоча це не означає – що Транспортна стратегія не виконується.
Отже, візія транспортного напряму Економічної стратегії: Україна — це логістичний та виробничий хаб, що забезпечує потреби економіки та дає змогу реалізувати експортний і транзитний потенціал. Цілі Економічної стратегії за напрямом транспорту:
- забезпечення потреби національної економіки за рахунок розвиненого та модернізованого транспорту;
- забезпечення ефективного управління та адміністрування в галузі транспорту;
- забезпечення ефективного та справедливого регулювання цінової політики в галузі транспорту;
- реалізація транспортного потенціалу України;
- декарбонізація галузі з метою досягнення цілей кліматичної нейтральності не пізніше 2060 року.
Транспортна стратегія має лише 4 цілі:
- конкурентоспроможна та ефективна транспортна система;
- інноваційний розвиток транспортної галузі та глобальні інвестиційні проекти;
- безпечний для суспільства, екологічно чистий та енергоефективний транспорт;
- безперешкодна мобільність та міжрегіональна інтеграція.
На мою думку, цілі Економічної стратегії відображають позицію бізнесу, а в той час як Транспортна стратегія більш збалансована.
Висновки в Економічній стратегії
Висновок 1. Через неефективне фінансове управління відбувається системне недовиконання планів капітальних інвестицій, відповідно більшість активів АТ “Укрзалізниця” є критично зношеними.
Висновок 2. Якість дорожньої та мостової інфраструктури є низькою: близько 90 відсотків доріг перебувають у зношеному стані, що стримує розвиток сфери автомобільного транспорту
Висновок 3. Авіаційна сфера зросла майже вдвічі за останні п’ять років, водночас потенціал внутрішніх та транзитних перевезень в Україні залишився нереалізованим
Висновок 4. Неефективне регулювання та управління портовою сферою стримує розвиток морського транспорту
Висновок 5. Відновлення річкових перевезень сповільнюється зношеною інфраструктурою та недостатнім фінансуванням
Висновок 6. Інтеграція транспортно-логістичної системи України до світової транспортної мережі забезпечить реалізацію транспортного потенціалу України
Цільові індикатори — 2030
За стратегічною ціллю 1 “Забезпечення потреби національної економіки за рахунок розвиненого та модернізованого транспорту”:
• нове будівництво, реконструкція, капітальний та поточний ремонт автомобільних доріг з відповідною дорожньою інфраструктурою та введення в експлуатацію понад 20 000 кілометрів автомобільних доріг загального користування державного значення до 2030 року;
• утворення конкурентного ринку залізничних перевезень (не менш як три перевізники отримали доступ до ринку);
• зменшення кількості магістральних колій з простроченими строками капітальних ремонтів;
• підвищення мінімального рівня ефективності в портах до 70 відсотків, збільшення переробки в портах до 192 млн. тонн на рік;
• збільшення обсягу вантажних перевезень річкою до 15 млн. тонн до 2025 року;
• забезпечення збільшення кількості глибоководних (від 19 метрів) морських причалів в Україні до не менш як 5;
• збільшення сукупного обсягу пасажиропотоку українських аеропортів до 71,2 млн. пасажирів на рік;
• скорочення обсягу викидів парникових газів.
За стратегічною ціллю 2 “Забезпечення ефективного управління та адміністрування в галузі транспорту”:
• створення незалежного регулятора транспорту;
• забезпечення фінансування суспільно важливих перевезень за рахунок державного та місцевих бюджетів;
• забезпечення переходу на адресну модель надання пільг на проїзд.
За стратегічною ціллю 3 “Забезпечення ефективного та справедливого регулювання цінової політики в галузі транспорту”:
• забезпечення виконання планів капітальних інвестицій в розвиток портової інфраструктури на 100 відсотків.
• збільшення обсягу залучених інвестицій у сферу транспорту та інфраструктури до 30 млрд. доларів США;
• забезпечення переходу на адресну модель надання пільг на проїзд.
За стратегічною ціллю 4 “Реалізація транспортного потенціалу України”:
• розбудова сучасної транспортної мережі для безбар’єрного виконання мультимодальних перевезень;
• участь в міжнародних транспортних проектах за напрямками Балтійське море — Чорне море — Каспійське море, Європа — Середня Азія — Китай;
• збільшення частки контейнерних перевезень до 20 відсотків в загальному обсязі вантажних перевезень;
• забезпечення входження внутрішніх водних шляхів України до Транс’європейської транспортної мережі;
• підписання Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС.
Це добре, що Україна має свою Економічну стратегію до 2030 року та напрям Транспорту співвідноситься з Транспортною стратегією 2030. Дуже важливо забезпечити сталість та безперервність інфраструктурних проектів, бо досить часто період їх підготовки та реалізації довше, ніж політичний цикл Парламенту або Уряду. Необхідними запобіжниками має стати використання Транспортного Майстер-плану погодженого з МФО та Національної транспортної моделі.
[1] Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 179
[2] Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 р. № 430-р
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 10791
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9903
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6458
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 3746
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 2692