У Львові волонтери натаксували на новий джип для військових
Рівно тиждень тому у місті Лева стартувала наша маленька авантюра. Протягом 3х днів кожен львів’янин міг викликати таксі і цим допомогти армії.
Рівно тиждень тому у місті Лева стартувала наша маленька авантюра. Протягом 3х днів кожен львів’янин міг викликати таксі і цим допомогти армії.
Давайте почнемо з сумного:
Спочатку львівська поліція намагалась арештувати нашу машину, але швидко одумалась і втікла.
Потім якісь уроди украли у нас номери і лишили номер телефону на “порішати” (хаха – дуже то вони і потрібні в АТО).
Ці два факти нас трохи засмутили.
Але найбільш сумним був той факт, що пасажири яких мали вивезти звичайні машини, анульовували свої замовлення (але ж їхні гроші все одно пішли б на армію!!!). Таким чином з 136 замовлень було виконано лише 67 на суму 4904 грн. Ці гроші, за умовами акції, нам перечислить сервіс таксі Уклон (для порівняння, у Києві це понад 33000 грн).
На цьому закінчується погане.
Хороше:
Ми зібрали більшу частину суми на машину для Львівської 24ї окремої механізованої бригади.
По водіям:
Віталій Дейнега - 22370 грн.
Богдан Масляк - 14752 грн.
Галя Алмазова та Олексій Дубинка - 7004 грн.
Андрій Римарук - 3062 грн.
4904 грн. додасть сервіс Уклон за виконані замовлення з тегом #Wartaxi
Загалом вийшло: 52090 грн.
Решту з 84240 грн ми уже назбирали так. А це означає, що Nissan Patrol для 24ї бригади і #Wartaxi-Дніпро будуть!
Але це матеріальна сторона. Найголовнішим для мене тут лишається людська. Кожен з водіїв писав свої таксо-історії про неймовірних львівських пасажирів. Я мав честь покатати таких людей:
Галя Кульба (відома тепер під позивним “пасажир-агонь”), яка вдень працює фінансистом, а увечорі і в обід допомагає бійцям у шпиталі.
Хлопець з Криму який анонімно залишим 20000 на армію.
Діти мого товариша Леся і Оксана, які в 2014му влаштовували театральні вистави у львівських трамваях, щоб зібрати гроші на армію.
Але найзворушливішим для мене пасажиром стала громадянка Росії, яка переїхала до Львова з Москви і стала допомагати нашій армії. Вона полишила все: друзів, роботу, рідню і зараз робить для наших хлопців більше ніж багато хто з нас. Це було дуже сильно і дуже надихнуло мене працювати далі і робити більше.
Львів з точки зору таксиста не так уже й сильно відрізняється від Києва. Хіба що вулиці вужчі. Але корки ті самі, ремонти доріг, хамство і ввічливість інших водіїв, усе приблизно однакове.
У Львові відрізнялись пасажири. Хоча багато з них і не були львів’янами. Майже кожен з них не просто дає гроші, а є волонтером на цій війні, має з нею свою історію і свої рахунки.
Львівські пасажири #WarTaxi такі ж чудові як і київські, але зі своїм львівським гонором і своїми історіями.
Сучасний Львів, як на мене, став культурним центром усієї країни. До нього переїхало багато людей з Донбасу і Криму. Серед них звичайно не усі ідеальні, але більшість – це найкращі і найпатріотичніші люди з тих країв. Вони додали до галицької культури трохи себе і Львів від цього не став гіршим, як Львів-Арена не стала гіршою від того, що там тепер грає Шахтар. Львів змінюється на очах. І ці зміни мені подобаються.
Я уже трошки сумую і дуже вдячний усім хто долучився до акції. Самий головний ії підсумок простий:
24 бригада матиме +1 джип а вулицями Дніпра ганятиме машина, гроші на яку були зібрані у Львові. І це буде уже нова історія.
Я дуже чекаю на зустріч з містом українського космосу, містом в яке везуть наших поранених і з якого іде невщухаючий струмочок допомоги на фронт, місто яке чи не найбільше відчуває на собі дихання війни
До зустрічі на #Wartaxi-Дніпро. Воно так само пройде в партнерстві з сервісом таксі Уклон, який допомагає армії з самого початку війни і продовжує це робити далі (на сьогодні їхня допомога склала понад 6 000 000 гривень).
Дата буде пізніше. Слідкуйте за оновленнями.
Vitaliy Deynega
Проект "Повернись живим"
Допомогти армії можна тут: https://goo.gl/3ZlpDx
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
44995
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
21916
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 15896
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 12822
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11047