Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
15.02.2016 12:48
Гроші на утилізацію сміття: хто платитиме за «банкет»?
Вже найближчим часом парламент може взятися за розгляд питання про зобов’язання виробників забезпечувати переробку та утилізацію своєї продукції після її споживання.
Вже найближчим часом парламент може взятися за розгляд питання про зобов’язання виробників забезпечувати переробку та утилізацію своєї продукції після її споживання. Варто нагадати, що це передбачено діючим законом про відходи. Проте досі в Україні не розроблений механізм реалізації цього «почесного» обов’язку виробників пакувальних матеріалів.
Порядок впровадження частини цих положень мала в свій час реалізувати «славнозвісна» постанова КМУ № 915. Цей документ покладав на держпідприємство «Укрекокомресурси» відповідальність за утилізацію відходів ввезеної упаковки. Підприємства, що її ввозили, сплачували збір. Та як виявилося, такий «інструментарій» належно не запрацював. Невдовзі постанова втралила чинність.
І ось з’явилися законодавчі ініціативи, які передбачають врегулювання цих питань. У якому вигляді й коли саме, вони будуть реалізовані, сьогодні сказати важко. Проте відомо, що цього тижня під час найближчого засідання у парламентському природоохоронному комітеті депутати планують розглянути два відповідних законопроекти. Не виключено, що один з них буде запропоновано на розгляд ВР вже найближчим часом.
Зокрема у ВР внесено три законопроекти № 3198, № 398-1 та № 4028. Кожен з них передбачає запровадження в Україні європейської моделі «розширеної відповідальності виробника», хоча власне механізми такої реалізації у кожному законопроекті пропонуються різні. Про що йде мова?
Відповідно до діючих у ЄС правил, виробник несе відповідальність за переробку та утилізацію своєї продукції після її споживання. Такий підхід було введено на початку 1990х років у Німеччині, Франції та Швеції. А згодом це було визнано як найкращий та найоптимальніший принцип. Незабаром його впроваджено на рівні ЄС. Й сьогодні таким принципом керуються більшість розвинутих країн світу. Також він впроваджується в Азії та Африці.
Впровадження цього принципу зазвичай має дві основні мети. Перша полягає в збільшенні проценту збору і переробки вторинної сировини. Друга передбачає перекладення фінансової відповідальності з громадян та державних органів на виробників пакувальних засобів.
Отже такий принцип має запровадити й наша держава. Це зокрема передбачено угодою про асоціацію.
Тож ми маємо упродовж кількох років реалізувати у себе на законодавчому рівні директиву Європейського парламенту і Ради 2008/98/ЄС від 19 листопада 2008 року про відходи. У цьому документі зазначається, що запровадження розширеної відповідальності виробника є одним із засобів підтримки розробки та виробництва товарів, що повністю враховують та полегшують ефективне використання ресурсів впродовж усього їхнього життєвого циклу, включаючи їх відновлення, повторне використання, розбирання та перероблення без шкоди для вільного обігу товарів на внутрішньому ринку. Також зазначено, що заходи, щодо впровадження розширеної відповідальності виробника можуть включати прийняття повернутої продукції та відходів, що лишилися після використання такої продукції, так само як і подальше управління відходами та фінансова відповідальність за таку діяльність.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
Топ за тиждень
Популярне
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 25351
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21322
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 12999
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9616
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 8454
Контакти
E-mail: [email protected]