Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

03.11.2013 17:41

Залиття: як захистити свої права

Тетяна Старцева Юрист Юридичної компанії «Дешунін та партнери»

Залиття - ситуація небажана, проте рідкістю вона не є. Але що слід робити, коли сусіди зверху зробили такий сюрприз, знають не всі...

На щастя чи на жаль, але в житті не все залежить від наших дій. Суспільство має вплив на окремих його членів, а особи, які живуть в одному багатоквартирному будинку, можуть суттєво вплинути на життя один одного.Наприклад, залиття.

Коли сусід зверху передає привіт у вигляді мокрих слідів на шпалерах та стелі, слід чітко знати, як вирішити дану проблему та повною мірою захистити свої порушені права.

Спершу зазначимо, що відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Таким чином, особа, яка постраждала від залиття, має право на відшкодування їй збитків винною особою.

Якщо Вас залили, перше, що Вам слід вчинити, це звернутися до того, з вини кого Ваше житло чи інше належне Вам приміщення потерпіло затоплення. Від результату спілкування з винуватцем, а точніше – від його готовності виправити допущену ситуацію, і будуть залежати Ваші наступні дії. Ідеальною є ситуація, якщо винна особа визнає свою вину, погодиться відшкодувати завдану шкоду і не чинитиме перешкод. Проте найчастіше винуватці залиття заперечують проти грошових зобов’язань повністю або частково, не бажаючи виправляти свої помилки.

В обох зазначених випадках все-таки вбачається за доцільне звернутися до належної організації з метою складення акту залиття квартири чи іншого приміщення. Навіщо? Перш за все, для того, щоб отримати офіційне підтвердження того факту, що в певний час Ваша квартира чи інше належне Вам приміщення були залиті з певної причини і це мало певні наслідки.

Акт залиття стане у пригоді, коли винна особа заперечуватиме проти добровільного відшкодування шкоди або зволікатиме з таким відшкодуванням.

Отже, щодо акту. Складається він представниками житлово-експлуатаційної організації, яка обслуговує конкретний будинок, за участі власника затопленої квартири та особи, винуватої у залитті (якщо залиття сталося з вини певної особи). В акті вказуються причина аварії на системі водопостачання, наслідки й ушкодження в результаті аварії.Цей акт, зокрема, буде належним доказом у разі звернення особи, яка постраждала в результаті залиття, до судового захисту своїх прав.

Наступне, що слід зробити, - це з’ясувати, чи бажає винна у залитті особа відшкодовувати добровільно завдану шкоду та у якому розмірі. Питання визначення розміру шкоди на практиці є досить проблемним, адже, той, хто затопив, зацікавлений у його зменшенні, а той, хто був затоплений, - у збільшенні. Тому, якщо суперечка з приводу визначення розміру завданої шкоди не вирішується у порядку переговорів та узгоджень, доцільним є залучення спеціаліста для визначення розміру завданої шкоди (експерта, який, провівши спеціальне дослідження, незалежно і справедливо визначить, яка шкода була завдана в результаті залиття).

Наступним має стативідшкодування узгодженого (визначеного експертом) розміру шкоди. У протилежному випадку є підстави звертатися до суду і, надавши наявні докази (що підтверджують факт залиття, причину залиття, вину певної особи у залитті, розмір завданої залиттям шкоди), розраховувати на ухвалення судового рішення на свою користь.

Звертаючись до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, варто врахувати ряд моментів, на головних з яких я зупинюся далі.

Перше, що треба визначити при зверненні до суду, - це належний відповідач.Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1); особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на зазначені правові норми, можна зробити висновок про те, що за загальним правилом шкода відшкодовується особою, з вини якої завдана шкода.

В той же час при визначенні особи, до якої слід пред’являти позов, треба враховувати вимоги наступних правових норм:

ч. 3 ст. 13 Конституції України - власність зобов’язує; власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству;
ч. 4 ст. 319 ЦК України - власність зобов’язує, а відтак, власник зобов’язаний володіти, користуватись, розпоряджатись своєю власністю так, щоб це не завдавало шкоди правам, інтересам та майну інших осіб, і, відповідно, вживати для цього необхідних заходів;
ст. 322 ЦК України - власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить;
ч. 1 ст. 1191 ЦК України - особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З вищенаведеного можна зробити висновок, що шкоду, завдану залиттям квартири, має відшкодовувати особа, у власності якої перебуває елемент системи водопостачання, на якому сталася аварія. Якщо ж дана аварія сталася не з вини власника, то все одно саме власник нестиме відповідальність, а у наступному він матиме право звернутися до винної особи з регресною вимогою.

Визначивши належного відповідача, слід конкретизувати позовні вимоги. В даному випадку – розмір шкоди. Звернення до суду вимагає чіткого визначення вимог, а також належного підтвердження саме даного розміру вимог. Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тому, звертаючись до суду, для пришвидшення розгляду справи доцільно надати суду висновок експерта з визначеним розміром завданої залиттям шкоди. Можливий також варіант ініціювання проведення такої експертизи в суді. До речі, не слід лякатися вартості проведення експертного дослідження, адже вартість експертизи буде відшкодована відповідачем у разі ухвалення рішення на користь особи, яку залили.

Врахування вищевказаних моментів є обов’язковим, якщо особа бажає, щоб суд ухвалив рішення на її користь, стягнув з належного відповідача кошти на відшкодування шкоди, завданої залиттям.

Усі матеріали автора