Чому країні треба негайно переглянути стратегію економічної безпеки

Можливо хтось вважає, що питання функціонування системи захисту країни від вчинення економічних злочинів зараз не на часі?

Україна, як і весь інший світ, опинились перед більш актуальним викликом - пандемією на COVID-19, яка вирує планетою. Однак, це не зовсім так. Вже найближчим часом нас чекають наслідки карантину та епідемії, які становлять неабиякі загрози світовій економіці загалом, та вітчизняної - зокрема. Саме тому вже сьогодні нам треба замислитись над тим, як саме забезпечити економічну безпеку в Україні та розставити крапки над і – необхідно надати відповіді на низку важливих питань:

- Як переформатувати роботу правоохоронних органів, які займаються виявленням та подоланням економічних злочинів і чи взагалі можливо це зробити?

- Як суттєво наповнити державну скарбницю країни коштами від боротьби з тіньовим сектором?

- Як побудувати в Україні сталу концепцію економічної безпеки?

- І найголовніше – яка в цих процесах роль податкової міліції?

Без правоохоронних органів не може існувати жодна країна світу. Адже саме вони є символом невідворотності покарання за порушення законів та вчинення злочинів. Україна не є виключенням. В нас і існує ціла низка державних правоохоронних органів для різних сфер життя. Але стосовно економіки – єдиного держоргану з профілактики й подолання економічної злочинності поки ще немає.

Такі злочини та правопорушення належать до «юрисдикції» одразу декількох різних держорганів. Це й Служба безпеки України, й Національна поліція України, й органи прокуратури, а також Державна фіскальна служба України, яка на сьогодні складається з податкової міліції. І навіть це не всі установи, які розслідують економічні злочини.

І це створює деякі складнощі для роботи правоохоронних органів та негативно впливає на її ефективність. Тому й існує стійкий запит на створення принципово нового органу з протидії економічній злочинності. Розроблені концепції побудови такого органу, прописані необхідні законопроєкти. Єдине, чого поки що не вистачає – остаточного вирішення на законодавчому рівні.

Зрозуміло, що фундаментальне перезавантаження принципів економічної безпеки країни - вкрай складне питання, яке потребує виваженого підходу, глибокого вивчення та відповідального рішення. Це питання перспективи нашого розвитку і відповісти на нього має саме парламент України.

Податковий міліціонер – фах чи призвання?

В будь-якому випадку, які б принципи економічної безпеки країна не обрала, нам необхідно зберегти ту форму взаємодії правоохоронних органів з бізнесом, яка вже зараз успішно використовується у податковій міліції.

Давайте розбиратися по суті. Чому українське суспільство негативно ставиться до роботи податкової міліції? Це жодним чином не пов'язано з самою професією. Таке ставлення сформувалося через “специфічні” підходи у роботі податкової міліції, які «напрацьовувалися» роками.

Демократизація бізнес-середовища веде до того, що підприємці, які працюють прозоро, вкрай негативно сприймають навіть будь-яку можливість впливу на їх справи, не говорячи про відкритий тиск з боку будь-яких податкових чи правоохоронних органів. Ця тенденція намітилася вже давно, але Революція Гідності стала «точкою неповернення». Суспільство та бізнес готові до перегляду своїх взаємовідносин з державними установами. Але поки що вони цього нового формату від держави не дочекалися.

Ми вирішили не чекати переформатування та «покращення відносин згори» і почали самостійно будувати у фіскальній службі нову філософію взаємодії з бізнес-суспільством. Я почав цю справу ще у 2014 році, коли обіймав посаду заступника начальника Головного слідчого управління. Тоді ми самостійно запропонували ідею відомчого обмеження початку слідства за актами перевірки. Бізнес до неї поставився прихильно.

Що саме ми змінили? Раніше кримінальне провадження розпочиналось за всіма актами перевірки, де сума є достатньою для статті 212 Кримінального кодексу України. Ми ж заборонили передавати акти, які оскаржуються в адміністративному чи судовому порядку.

Тобто, якщо раніше податкова служба спрямовувала до податкової міліції акт перевірки одразу після її проведення, то тепер це відбувається по закінченню 20 днів. Це дає змогу виключити випадки передачі актів, які в подальшому скасовуються.

Ця практика отримала позитивні відгуки від бізнесу, тому ми її продовжили та відтворили у спільному наказі ДФС і ДПС щодо взаємодії податкових ревізорів зі слідчими та оперативниками податкової міліції.

Також кілька років тому я прийняв ще одне важливе рішення. У разі, якщо службовець звертається до платника податків з листом чи запитом, він має уникати будь-яких висловів та формулювань, які можуть завдати шкоди діловій репутації бізнесмена чи підприємства. Податковий міліціонер також має уникати необґрунтованих висловів про протиправність діяльності платників податків або їх контрагентів та трактувати це як установлений і доведений факт.

Це, насправді, дуже просте рішення, але завдяки йому бізнес одразу відчув, що ми на їх боці, що в нас немає цілі зруйнувати їх справу. Бізнес-спільнота реагує на такі прояви з боку державних установ та йде нам на зустріч. Зрештою, якщо підприємці ведуть свої справи чесно, то ми не вороги одне одному.

Почали менше скаржитись, більше довіряти

Зменшення тиску на бізнесменів та більш ділові відносини з платниками податків, призвели до того, що й кількість скарг на роботу податкової міліції зменшилось. Згідно з останніми статистичними даними Ради Бізнес-Омбудсмена - найбільш впливової організації, яка відстоює права українського бізнесу, кількість скарг підприємств на податкову міліцію зменшилась на третину – з 20 до 14.

Цей суспільний індикатор вказує, що ми йдемо вірним шляхом. Я особисто переконався, що вже сьогодні можливо налагодити ефективну роботу відомства та зняти градус суспільного негативу. А це відкриває перед нами цілу низку перспектив. Наприклад, дає можливість податковій міліції ефективно співпрацювати з бізнесом.

Розповім про один з останніх кейсів такої спільної, командної роботи. Нещодавно ми провели зустріч з представниками підприємств, що імпортують в Україну каву. У них роками існувала проблема нерівної конкуренції з так званими «сірими імпортерами», які ввозили в Україну кавову продукцію за значно нижчою митною вартістю. Перевірка отриманих відомостей підтвердила протиправність дій при ввозі кави, що мало наслідком спричинення шкоди державному бюджету. Через це ми почали слідство. На сьогодні, ще не дочекавшись вироків суду, конкуренти прозорих імпортерів вже збільшили декларування митної вартості продукції. Окрім легально працюючих міжнародних компаній у подоланні нечесної конкуренції виграла також і держава, адже це живі кошти, які почали надходити до бюджету.

Таких випадків чимало. Головне, бізнес має почути, що ДФС – не ворог і до нас можна і потрібно звертатись за допомогою. Ворогом ми залишимось тільки для тіньової економіки.

На шляху переформатування

Це лише початок змін і реформування буде продовжуватися. Тому ми дивимось на найкращі світові практики та принципи боротьби з економічними злочинами. Перш за все - на досвід та моделі західних країн.

Найбільш поширеною моделлю філософії боротьби з економічною злочинністю є так звана поліцейська діяльність, керована розвідувальною аналітикою (Intelligence-led policing).

Ця модель стала ефективною відповіддю на швидку глобалізацію, яка розширила можливості міжнародної організованої злочинності, і швидко довела свою ефективність.

Розвідувальна аналітика надає інформацію, за допомогою якої правоохоронні органи визначають об’єкти уваги (окремих осіб, підприємства або злочинні угруповання). На сьогодні ILP інтегрована та успішно діє в більшості країн Європейського Союзу та Сполучених Штатах Америки.

ILP використовує інтегровані дані всієї наявної інформації для управління ризиками. Простіше кажучи, ця модель передбачає виявлення та аналіз проблеми, ще до моменту скоєння правопорушення. Головними інструментами за цією моделлю стають обмін інформацією та аналіз рішень. Існуюча в Україні модель протидії економічній злочинності навпаки більше орієнтована на подолання наслідків злочинів.

Якщо, за допомогою розвідувальної аналітики, змістити фокус на упередження і зупинення цих дій ще до моменту настання злочину, це б вивільнило величезний ресурс. Для успішної імплементації принципів ILP необхідна серйозна реформа, створення єдиної Служби фінансових розслідувань чи органу з іншою назвою – не принципово. Але для держави – це суттєві організаційно-структурні зміни, перерозподіл персоналу правоохоронних органів, фахова перепідготовка особового складу, перегляд функціональних завдань та посадових обов’язків.

Це досить тривале перевтілення, тому наразі немає іншої альтернативи, ніж удосконалювати роботу податкової міліції там, де це можливо.

Трансплантація від «тіньового донора»

Повертаючись до оцінок можливих кризових явищ в економіці країни, не слід також забувати про найбільший ресурс, з якого держава має черпати кошти – це тіньова економіка.

Знищуючи потоки виведення капіталу і долаючи мінімізацію сплати податків, ми немов хірурги повинні провести операцію з пересадки “органів” (капіталу) для того, щоб “пацієнт” (держава) видужав. Це той фінансовий ресурс, який роками проходить повз бюджет і його треба повернути до казни.

Для цього необхідно впровадити чіткі й зрозумілі алгоритми діяльності правоохоронної системи в цілому і податкової міліції зокрема. Тоді ми зможемо говорити про ефективну роботу.

Ці алгоритми дій у кримінальному процесі вже встановлені Кримінальним процесуальним кодексом. Проте окремі, визначені ним процеси, дуже критично сприймаються бізнесом. Допит, тимчасовий доступ до речей і документів, обшук, огляд - все це розцінюються підприємцями як тиск. Хоча насправді у кримінальному процесі іншого інструментарію, на жаль, немає.

Щоправда, тема зменшення тиску на бізнес доволі часто обговорюється й у парламенті, й в уряді. Системно впроваджується низка новацій як у правоохоронній діяльності в цілому, так і кримінальній процесуальній зокрема. З року в рік кримінально-процесуальна діяльність зазнає дедалі більших змін, спрямованих на звуження можливостей правоохоронних органів.

Проте, я не вважаю, що дерегуляція господарської діяльності стане вирішальною у справі виходу економіки з тіні. На мою думку, вирішальними мають стати саме заходи з посилення контролю за виконанням існуючих норм законодавства.

Чому необхідно оновити концепцію економічної безпеки України

Підсумовуючи всі вище перераховані факти, я маю один головний висновок: існуючу концепцію економічної безпеки нашої держави треба і необхідно переробити. Є три причини, чому це треба робити саме зараз.

По-перше, концепція національної безпеки в економічній сфері України не оновлювалась вже майже 8 років. Ще 15 серпня 2012 року Кабінетом Міністрів України було схвалено Концепцію забезпечення національної безпеки у фінансовій сфері, яка підіймала питання захисту національних інтересів держави та стану національної безпеки у фінансовій сфері країни у зв’язку зі світовою економічною кризою 2008-2009 років. Вона діє й зараз та є морально застарілою.

По-друге, якщо в чинній Концепції найбільшими ризиками в податковій сфері була загроза виведення капіталу з України, то на сьогодні ми, як і більшість країн світу, головною проблемою ненадходження податків вбачаємо в економічних наслідках від пандемії коронавірусу COVID-19.

По-третє, якщо стисло, то ризиків, як зовнішніх так і внутрішніх, з того часу побільшало загалом. І їх необхідно аналізувати.

Через це й прийшов час переглянути цю Концепцію, а ще краще – створити нову, більш сучасну, яка б могла стати дієвим механізмом державного управління економічними ризиками.