Чи можлива прозора відбудова: приклад Житомирщини
Відбудова розпочнеться не завтра, а почалась ще вчора
Офіс Президента, Уряд, профільні нардепи вже кілька місяців декларують принципи прозорої відбудови. Багато розмов навколо цього було і в Лугано. Але ключове слово — “декларують”. Насправді, витягнути дані про витрати бюджетних коштів на відновлення інфраструктури складно навіть заднім числом. Це ще раз підтверджує, що відкриті дані та підзвітність витрат бюджетних коштів не на часі.
Приміром, із резервного фонду на відновлення громад Житомирщини, які найбільше постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, Уряд виділив 100 мільйонів гривень. Попри те, що обстріли, і як наслідок руйнування, тривають щодня, влада вже активно взялася за відбудову там, де це можливо. Заступник голови Офісу Президента Кирило Тимошенко чи не щодня на брифінгах звітує про відновлені об'єкти по всій Україні.
До прикладу на брифінгу 2 вересня щодо ситуації на Житомирщині він заявив, що в області вже повністю відновили понад 719 пошкоджених війною об’єктів: 554 об’єкти приватної забудови, 48 багатоповерхівок, 34 дитячі садочки та школи, 20 об’єктів ЖКГ, 14 адміністративних будівель, 11 закладів охорони здоров’я, 9 закладів культури та дозвілля, 3 заклади вищої освіти. Більшість цих об’єктів можна побачити на Карті Руйнувань.
Ми з командою "Антикорупційного штаб" звернулись до Житомирської ОВА з проханням надати перелік цих 719 об'єктів, вказавши суми та джерела коштів, витрачених на ремонт. Такий перелік ОВА надіслала, однак щодо коштів відповідь була узагальненою. Тож на сьогодні сума витрачених грошей на кожен вказаний будинок чи школу громадськості невідома.
Хоча і Уряд, і місцеві бюджети вже не перший місяць фінансують відновлювальні роботи, але через відсутність прозорих механізмів відслідкувати їх рух неможливо.
На своїх традиційних брифінгах розповідаючи про відновленні об‘єкти Кирило Тимошенко нічого не говорить про суб‘єкти. Посадовець використовує безособові дієслова — «відновлено», «завершено роботи» тощо. Це видно і на інфографіках, якими він супроводжує виступ. Не дивно, бо серед повноважень Офісу Президента України немає такої діяльності.
Цікаво дізнатись, хто саме відновив ці сотні будинків, шкіл та лікарень? Яким коштом?
Житомирщина: що кажуть місцеві
Житомирська ОВА в своїй відповіді на запит не приховує, що є об‘єкти, відновлені зусиллями і «власним коштом громадян». Посадовці зазначили, що Житомирській обласній військовій адміністрації виділено 100 млн грн на ліквідацію наслідків бойових дій та відновлення інфраструктури постраждалих населених пунктів. Також об'єкти відновлюються за рахунок обласного бюджету, місцевих бюджетів та “власним коштом громадян”.
У переліку — пять сотень приватних будинків різних громад. Це і сам Житомир, і Малин, і Овруч. А ще Чуднів, Коростень та десятки сіл.
У мережі мені вдалося знайти власників відновлених будинків із цього переліку. Із їхніх слів можна зробити висновок, що влада відновлює житло з мінімальними руйнуваннями — вибиті вікна, пошкоджений дах тощо. За капітальний ремонт поки що ніхто не брався. Здебільшого відновлюють розбиті вікна та пошкоджені дахи, на руки ніхто з постраждалих компенсації не отримував. Цікаво, що жоден із моїх співрозмовників не знає, за які кошти відновили їхній будинок та в яку суму це обійшлося. Багато хто вкладав ще й власні кошти у ремонт або планує це зробити.
Відновлення Житомирщини у Prozorro
Із початку повномасштабного вторгнення через систему Prozorro на Житомирщині уклали договорів на 917 млн грн на ремонтні роботи.
Третину (387 млн грн) витрачає ПАТ “Житомиробленерго” на ремонт енергосистеми. Ще 25 млн грн витратили на облаштування укриттів. Проте тендери відновлювальних робіт майже не публікуються в Prozorro. Є одиничні тендери, наприклад, поточний ремонт на 500 тис. грн адміністративної будівлі Гладковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області. Однак враховуючи масштаби руйнувань та заявлену Офісом Президента інформацію про відновлення, у відкритому доступі ці закупівлі знайти майже неможливо.
Прозора відбудова — нова Україна
То чи можлива прозора відбудова, яка почнеться не завтра, а почалася ще вчора? Забезпечити її можна, відновивши повноцінну роботу усіх реєстрів та відкритих даних, які були обмежені через воєнний стан.
Ключовим також стане оприлюднення Реєстру пошкодженого та зруйнованого майна, який веде Мінінфраструктури разом з Мінцифрою. Міністерства публічно хоч його і запустили, проте у відкритому доступі він досі не з'явився.
Тому незважаючи на заявлені владою принципи прозорої та підзвітної відбудови, поки складно підтвердити це на практиці. Дістати інформацію складно навіть про ті кошти, які вже витратили в регіонах на відбудову. Це ще раз підтверджує, що відкриті дані та підзвітність витрат бюджетних коштів у влади не на часі. А в найближчому майбутньому це ускладнить залучення ресурсів на відбудову, бо вже зараз влада не може продемонструвати, куди вже пішли кошти.
Кілька місяців тому “Антикорупційний штаб” публічно запустив Карту руйнувань, де з перших днів війни ми збираємо об'єкти, що зазнали пошкоджень або були знищені. Нині ми працюємо над тим, аби трансформувати її в Карту відновлення — і відобразити рух бюджетних коштів по кожному об'єкту. Адже кожен українець повинен знати, яку суму витратили та хто за це відповідальний.
Тож влада повинна забезпечити максимальну прозорість відновлення на всіх етапах. Не сьогодні, а ще вчора. Це є запорукою побудови нової України.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 356
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 221
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 65
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 11895
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10133
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6538
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4074
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3274