Що не так з коронавірусними закупівлями?

Аналізуючи специфіку коронавірусних закупівель наша команда виділила декілька типових ризиків, які можуть мати під собою корупційну основу.

В Україні вже 9 місяців діє спеціальний порядок закупівель для протидії COVID-19. Він допомагає швидко забезпечити лікарні, але несе в собі низку корупційних ризиків.

На початку березня в Україні був підтверджений перший випадок коронавірусної хвороби. А вже 17 березня Верховна рада прийняла закон, яким була запроваджена спрощена процедура закупівель, спрямованих на протидію епідемії COVID-19. Відтепер їх можна було проводити в обхід електронних торгів — за прямими договорами. 20 березня Кабмін видав постанову №225, яка містила перелік товарів та послуг, які можна було закуповувати в рамках процедури. Це дозволило оперативно закрити потреби лікарень в ліках і базовому обладнанні, але не сприяло прозорості та конкурентності процесу закупівель. В рамках проєкту “Антикорупційні розслідування закупівель COVID-19 у 4 пілотних регіонах на основі інтерактивної Карти коронавірусних закупівель” ГО “Антикорупційний штаб” промоніторило понад 50 тисяч укладених договорів, оскаржили 65 закупівель та зберегли понад 2 млн гривень.
Аналізуючи специфіку коронавірусних закупівель, ми виділили декілька типових ризиків, які можуть мати під собою корупційну основу.

Закупівля товарів за завищеними цінами.

Командою Антикорупційного штабу був зроблений моніторинг цін на декілька груп товарів, зокрема, на медичні маски, апарати ШВЛ і поширені лікарські засоби.

Було встановлено факти завищення цін.

Зокрема, Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня купила антибіотик Лінезолід за ціною 587 грн/шт, тоді як інші лікарні, зокрема Сокальська центральна районна лікарня та Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім.Ю.Липи в ті ж дати купували препарат за 399 грн/шт. 

Схожа історія трапилась в Одеській області. Обласна дитяча лікарня купила препарат Меропенем за 2929 грн/упаковку, тоді як інші лікарні купували його за ціною від 2420 грн до 2675  грн/за упаковку. З цього приводу  ми спрямовували звернення на замовників та в держаудитслужбу.

Зазвичай замовники пояснюють цінові аномалії терміновістю виконання контракту, але є підстави вважати, що в окремих випадках за цим стоїть корупційний інтерес. Наприклад, Сумська міська рада 20 липня купила 10 апаратів штучної вентиляції легень за ціною в 647 тис грн/шт.  Від виробника ми дізналися, що ціна апарату в максимальній комплектації не може перевищувати 600 тис грн/шт Ми надіслали звернення замовнику і хоч офіційної відповіді не отримали, буквально на наступний день ціна за договором була знижена до 622 тис за одиницю. Ми розцінили це як спробу приховати розтрату бюджетних коштів і спрямували звернення в місцеву прокуратуру. Як наслідок, нам повідомили про відкриття кримінального провадження за наведеними фактами. 

Необгрунтоване застосування коронавірусної процедури.

Постанова КМУ № 225 містить чіткий перелік товарів, робіт та послуг, які можна закуповувати в обхід електронних торгів. Зокрема, він включає в себе ліки, медичне обладнання, захисні маски та комбінезони, антисептики, реагенти для лабораторій, тощо. Перелік не є вичерпним і періодично доповнюється. Наприклад, у жовтні до нього додали послуги з ремонту лікарень, які надають допомогу хворим на COVID-19. 

У такому разі,  формальні вимоги не заважають замовникам купувати в рамках спрощеної процедури товари та послуги, які відсутні у постанові КМУ. В ході моніторингу нами було виявлено понад 500 схожих порушень. Найчастіше в такий спосіб закуповують товари гігієнічного призначення (паперові рушники, рідке мило). Можна припустити, що замовники плутають їх із засобами дезінфекції, які в постанові присутні. Частина тендерів стосується закупівлі продуктів харчування. Зокрема, Управління освіти Тетіївської міськради в липні закупило масла, м’яса, цукру і яєць на 790 тисяч грн. При цьому, постанова №225 дозволяє закуповувати лише послуги харчування (кейтеринг) для пацієнтів та медперсоналу. Після нашого звернення, всі 8 договорів було розірвано. Замовники купують також більш екзотичні речі, зокрема - риття траншей чи корм для собак.

Показовою є реакція на оскарження “Штабу” з боку замовників. Частина погоджується розірвати договір через неправильне обрання процедури, частина обмежується проведенням “роз’яснювальної роботи”, а дехто просто посилається на епідемічну необхідність і не вживає жодних заходів. В окремих випадках це може свідчити про наявність у посадовців прихованого мотиву. 

Безпідставна сплата ПДВ.

Закон від 17 березня №530-IX офіційно звільнив товари, спрямовані на протидію COVID-19, від сплати податку на додану вартість. Попри це, на початку епідемії багато замовників включали ПДВ в загальну суму договору, що призводило до суттєвих переплат. Наприклад, Старокостянтинівська міська рада у  квітні-травні сплатила ПДВ за низкою договорів, що призвело до зайвих витрат в розмірі 130 тис грн. Підсумовуючи, обласна прокуратура подала цивільний позов про стягнення цих коштів.   

Не лише корупція.

Якщо на початку пандемії ми отримували скарги через Карту коронавірусних закупівель та чат-бот Медсестра Іванка на завищення цін, необгрунтовану коронавірусну процедуру, то під кінець року більшість скарг була щодо  відсутності безкоштовного лікування. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов неодноразово заявляв, що лікування від COVID-19 в умовах стаціонару є безкоштовним. Однак, в реальності це зовсім не так. Опорні лікарні першої хвилі встигли швидко мобілізуватись та закупити ліки, забезпечивши пацієнтів безкоштовним лікуванням. В той самий час, лікарні другої хвилі не змогли швидко пристосуватись та змушені були виставляти родичам пацієнтів список необхідних ліків. Наприклад, до нас звернулась родичка пацієнтки, які перебувала на лікуванні у Рокитнянській районній центральній лікарні з СОVID-19. Повідомила, що ліки потрібно було купувати за власних рахунок, а це десятки тисяч гривень. Ми написали в лікарню і адміністрація повідомила, що готова забезпечувати безкоштовне лікування в тому разі, якщо НСЗУ зробить перерахунок коштів. Адже, проблема з перерахування коштів зачіпає не лише закупівлі препаратів, але й оплату праці лікарів.

Після наших звернень, ситуацію вдалось виправити - лікарня отримала кошти та надає безкоштовне лікування.  

Отже, ми розглянули головні корупційні ризики на коронавірусних закупівлях. Ця тема є актуальною, адже за 9 місяців в рамках коронавірусної процедури було витрачено понад 19 млрд гривень. Незважаючи на зручність “спрощеної” процедури для замовників, ми спостерігаємо завищеність цін, необгрунтоване застосування процедури, безпідставну сплату ПДВ та відсутність конкуренції, що часом призводить до неефективності використання коштів. 

Це ще раз демонструє, що мінімізація корупції можлива завдяки активному контролю громадськості.