Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
26.05.2011 10:10
Экономика, где плательщики платят за неплательщиков
Ценообразование в пределах рыночной экономики подчинено рыночным механизмам, что в первую очередь означает, что при правильно осуществленном расчете стоимости предприниматель ни в коем случае не останется в убытке. Существование данной концепции ощутительн
Ценообразование в пределах рыночной экономики подчинено рыночным механизмам, что в первую очередь означает, что при правильно осуществленном расчете стоимости предприниматель ни в коем случае не останется в убытке.
Существование данной концепции ощутительно бьет по карману среднестатистического покупателя в том случае, когда государство пытается изъявить свою социальную сущность без надлежащего ресурсного подкрепления из бюджета. Ни для кого не секрет, что те льготы, которые имеет большое число людей в Украине (начиная с пенсионеров и заканчивая "чернобыльцами", инвалидами, ветеранами и т.д.) должны компенсироваться коммерческому субъекту из бюджета, что, впрочем, происходит нечасто. В этой связи предприниматели, которые имеют дело со "льготчиками" взяли за правило "закладывать" в актуальную цену для всех потребителей сумму недополученной из бюджета компенсации, переложив таким образом на них соответствующее бремя.
Итак, среднестатистический налогоплательщик должен (помимо обременительных государственных пошлин) уплачивать за проезд, пользование коммунальными услугами, лекарства, санаторно-курортное обслуживание и т.д."льготчиков", что является per se латентным налогом.
Тем не менее, анализируемая проблема абсолютно не ограничивается указанной выше когортой людей: по такой же схеме (через включение в цену недополученного дохода/компенсации) мы платим также за мошенников (напр., не возвративших банковский кредит), воров (напр., укравших товар с прилавка) и т.д. Безусловно, такой порядок вещей есть логичным. А вот справедливым ли?
Существование данной концепции ощутительно бьет по карману среднестатистического покупателя в том случае, когда государство пытается изъявить свою социальную сущность без надлежащего ресурсного подкрепления из бюджета. Ни для кого не секрет, что те льготы, которые имеет большое число людей в Украине (начиная с пенсионеров и заканчивая "чернобыльцами", инвалидами, ветеранами и т.д.) должны компенсироваться коммерческому субъекту из бюджета, что, впрочем, происходит нечасто. В этой связи предприниматели, которые имеют дело со "льготчиками" взяли за правило "закладывать" в актуальную цену для всех потребителей сумму недополученной из бюджета компенсации, переложив таким образом на них соответствующее бремя.
Итак, среднестатистический налогоплательщик должен (помимо обременительных государственных пошлин) уплачивать за проезд, пользование коммунальными услугами, лекарства, санаторно-курортное обслуживание и т.д."льготчиков", что является per se латентным налогом.
Тем не менее, анализируемая проблема абсолютно не ограничивается указанной выше когортой людей: по такой же схеме (через включение в цену недополученного дохода/компенсации) мы платим также за мошенников (напр., не возвративших банковский кредит), воров (напр., укравших товар с прилавка) и т.д. Безусловно, такой порядок вещей есть логичным. А вот справедливым ли?
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
Топ за тиждень
- Гра в імітацію 358
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 228
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
Популярне
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12141
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10287
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6561
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4144
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3565
Контакти
E-mail: [email protected]