Чому не вдається викорінити кнопкодавство?
Забезпечити особисте голосування депутатів - можна.
Пам’ятаєте, як за кілька днів до початку роботи нової Верховної Ради спалахнув скандал, коли тодішній спікер Андрій Парубій заявив, що Державне бюро розслідувань та СБУ завадили йому запустити сенсорну кнопку для персональних голосувань?
Погодьтесь, ситуація досить дивна. На жаль, вона свідчить лише про те, що кожна нова влада намагається усіма силами «відтягнути» вирішення цього болючого питання. Адже протягом 5 років роботи Верховної Ради 8 скликання Парубій жодного разу не підняв це питання.
Історія "кнопки", яка покликана покласти край "кнопкодавству" депутатів, нараховує вже більше десяти років.
Сенсорна кнопка встановлена в Раді давно, але кожне нове скликання парламенту з різних причин відмовлялося нею скористатися.
От і зараз представник президента у парламенті Руслан Стефанчук заявив, що сенсорна кнопка має мехнічні недоліки і нібито потребує «апгрейду». Звичайно, він переконує, що партія "Слуга народу" всіма руками «за» персоналізоване голосування, однак чомусь не дуже поспішає вирішити це питання.
Не минуло й місяця, і на другому тижні роботи нової Ради суспільство шоковане одразу трьома випадками кнопкодавства, два з яких продемонструвати «слуги народу»! Журналістам вдалось "впіймати" одразу трьох нардепів на кнопкодавстві: "слугу народу" Сергія Литвиненка, "слугу народу" Олену Копанчук та самовисуванця Олександра Ковальова.
Здавалось би, в Україні змінилась влада і старі правила поведінки деяких депутатів в Раді мали би піти у небуття.
Чому це відбувається у нас знову і знову? Адже в жодній демократичній країні світу немає цього ганебного явища.
Депутати, яких помітили за кнопкодавством, вибачились перед суспільством і пообіцяли передати свою місячну зарплату на благодійність, а Президент Володимир Зеленський суворо засудив такі дії і запропонував карати «кнопкодавів» штрафом від 3 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що наразі складає 50-85 тисяч гривень.
Як вирішити ситуацію?
Штрафи і публічний осуд – це, звичайно, неприємно. Але я дуже сумніваюсь, що такі методи будуть дієвими.
Тому я разом з іншими депутатами зареєстрував законопроект №2120 щодо особистого голосування народними депутатами України за допомогою сенсорної кнопки (система Рада-3), яка вже встановлена в Раді.
Важливо, що ця ініціатива НЕ потребує жодного додаткового фінансування з бюджетних коштів! Адже система «Рада-3» вже встановлена в Раді, її необхідно лише підключити.
Я пропонував цей законопроект в минулих скликаннях, однак тоді не було політичної волі його ухвалити. Законопроект передбачає внесення змін до Регламенту ВРУ, запровадивши голосування за допомогою електронної системи із застосуванням сенсорної клавіші.
Окрім того, законопроект передбачає, що дані письмової та електронної реєстрації є підставою для нарахування виплат народному депутату за час участі в пленарних засіданнях.
Я закликаю поставити нарешті крапку в цій темі, яка багато років відкладається в «довгу шухляду». Суспільство просто вимагає особистого голосування народних депутатів.
Нещодавно я особисто відвідав Інститут проблем математичних машин і систем, який розробив систему «Рада-3». На експериментальному пульті ми перевірили роботу системи і переконались, що вона працює.
Наше завдання надзвичайно просте і складне водночас – унеможливити голосування за когось. Голосування за якогось іншого депутата – рівноцінно підробці підпису на важливому документі. Тільки уявіть, яке це має значення, коли мова йде про закони, які мають виконувати всі українці!
Сьогоднішня система Рада-3 дає можливість за допомогою сенсорної кнопки голосувати виключно індивідуально. Сподіваюсь, що в парламентській монобільшості це питання отримає нарешті підтримку, а запит суспільства буде виконано.
- Увольнение с военной службы, родители - инвалиды Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- Точний прогноз, що змінює все 101
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 81
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 80
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 74
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? 74
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
2371
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2147
-
Тисяча і одна проблема. Як амбітний проєкт міста Неом опинився на межі закриття
Технології 1678
-
Бізнес-тиждень: Ахметов завезе кокс зі США, Київстар купує таксі, де мобілізованим платять більше
Бізнес 1661
-
Молдовагаз замінила Газпром у Придністров'ї: першу партію газу вже доставили
Бізнес 1284