Що далі, то більш безповоротно?
Ігнорування українською владою міграційних проблем може позбавити Україну майбутнього. Спорадичні рішення замість далекоглядної виваженої політики – шлях у нікуди.
Міграція у сучасному світі – звичне явище. Заохочувані економічними (трудовими) або неекономічними факторами (етнічними, демографічними, релігійними чи політичними), міграційні струмки та потоки ніколи не замулюються.
Бажання отримувати від зусиль вищу винагороду зриває трудових мігрантів з насиджених місць. Така міграція може бути тимчасовою або постійною і, зазвичай, є результатом вільного рішення осіб, які бажають покращити свій рівень життя та рівень життя своєї сім'ї. Таку тенденцію можна було спостерігати в Польщі після її вступу до Європейського Союзу і відкриття кордонів для польських працівників.
До міграції з етнічних, релігійних чи політичних причин вдаються з інших причин. Зазвичай такі міграційні ріки є вимушеними, вони спричинені зовнішніми обставинами, наприклад, такими як війна.
Нинішній потік мігрантів з України, безсумнівно, є найбільшим подібним явищем в Європі з часів Другої світової війни. За попередні 10 років, за оцінками, майже 34% українців були змушені переїхати або з попереднього місця проживання в інший регіон України (внутрішня міграція), або за межі країни (зовнішня міграція).
У дев'яностих роках міграція в Україні була відносно невеликою і мала переважно трудовий характер. Головним напрямком мандрів була Росія, за якою йшли Польща та Чехія.
Однак після окупації Росією східної України та Криму в 2014 році ця тенденція різко змінилася, а сама анексія території спричинила значну внутрішню міграцію, під час якої мільйони українців зі сходу країни подалися в центр і на захід. Чимало рухнулися далі – за кордон.
З початком повномасштабної війни з Росією Україну накрила велика міграційна хвиля. Статистики повідомляють, що загалом Україну залишили понад 8 мільйонів людей, деякі джерела стверджують, що ця цифра може сягати 10 мільйонів, причому переважну більшість емігрантів становлять жінки та діти (близько 90%). За даними Українського центру Разумкова, виїжджають переважно люди працездатного віку, тобто у віці від 30 до 49 років (71% біженців), і з цієї групи 83% мають вищу або незакінчену освіту, 30% біженців є висококваліфікованими фахівцями, 14% займають керівні посади, ще 14% є підприємцями і 12% – кваліфікованими робітниками.
Ці дані чітко показують, що міграція зараз має значний вплив на українську економіку, особливо в контексті останніх подій та воєнних дій. Причому варто зазначити, що в Україні і до російської навали фіксувався від'ємний демографічний приріст, а зараз ця тенденція набула зовсім нового значення.
Звичайно, за бажання, в тому що багато самодостатніх українців опинилися в ЄС можна видивитися плюси. Є певна користь від того, що мігранти переказують частину грошей, зароблених, наприклад, у Польщі, на батьківщину, що, безсумнівно, підтримує місцеву економіку. Згідно з даними НБП від липня 2023 року, українці, які працюють у Польщі, переказали зі своїх зарплат в Україну загалом 4,7 мільярда злотих.
Додатковою перевагою цієї вимушеної міграції дехто називає і те, що українці як нація стали розпорошеним, але інтернаціональним суспільством. Мої спостереження показують, що багато ініціативних українців досягають успіху за кордоном і, крім розвитку нових компетенцій, наприклад, мовних або адаптаційних, вони вивчають, як функціонують інші країни, їхню культуру, правила ведення бізнесу або державні органи. Я вважаю, що це може стати величезним ресурсом, якщо українці вирішать повернутися на батьківщину після війни.
Але негараздів більше. Очевидним є різке скорочення потенціалу української економіки в цілому, яке оцінюється на рівні 30%, дефіцит робочої сили в багатьох галузях, що призводить до часто неадекватного зростання заробітної плати фахівців через відсутність конкуренції. Натомість відтік за кордон молодих кваліфікованих працівників може мати довгострокові негативні наслідки для соціальної структури економіки України. Існує стійка тенденція до демографічного спаду, зумовлена міграцією жінок і дітей та високим рівнем смертності, особливо серед чоловіків працездатного віку. Ситуація ускладнюється великою кількістю смертей і поранень під час бойових дій як серед військових, так і серед цивільного населення. Серйозною проблемою є також відсутність реалістичної дати закінчення війни. Статистика свідчить, що чим довше вимушені переселенці перебуватимуть за межами країни, тим більшою є ймовірність того, що вони влаштують своє життя там і не повернуться на батьківщину, а це означатиме, що населення України буде значно меншим, ніж до війни. Це, звичайно, безпосередньо вплине на економічний потенціал країни.
Отже, міграція має комплексний вплив на економіку України і вимагає збалансованої міграційної політики, продуманого пакету стимулів для мігрантів повернутися в країну після війни та ефективної міжнародної співпраці, щоб максимізувати вигоди і мінімізувати негативні наслідки.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23913
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17592
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17431
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13998
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 12392