Вистояти і побігти
Чи надихне Україну економічний успіх Польщі?
За останні 30 років Польща потроїла вартість своєї економіки, досягнувши одного з найвищих темпів економічного зростання у світі, а зростання її ВВП було одним з найдинамічніших у Європі, завдяки чому Польща стала шостою за величиною економікою в Європейському Союзі.
Що стало головним рушієм цієї динамічної тенденції?
На перший план вийшли правильні політичні альянси. Після закінчення періоду належності до радянського блоку поляки знали, що хочуть стати частиною західного світу. Це була велика польська мрія, яка стала реальністю у 2004 році, коли Республіка Польща приєдналася до ЄС. З того знакового моменту польська держава була тісно пов'язана із Заходом. Це також відображається в тому, як вона виконує свої союзницькі зобов'язання, такі як членство в НАТО, і в напрямках торгівлі, в основному з Європейською Унією.
Хоча технологічний прогрес був ключовим фактором економічного зростання Польщі, вона все ще не досягла повного технологічного насичення. Інвестиції в інновації та кількість патентів на душу населення залишаються значно нижчими, ніж у середньому по Європі, але водночас це створює широкі можливості для подальшого швидкого прогресу.
Крім того, польська держава будує свої переваги на кваліфікованій і відносно дешевій робочій силі, а також на створенні інфраструктури та сприятливих умов для іноземних інвесторів.
Міграція після відкриття кордонів ЄС також була важливим елементом, що стимулював зростання. Багато молодих, амбітних поляків вирішили залишити країну і знайти роботу за кордоном. З одного боку, ця тенденція виснажила економіку країни, але з іншого – сприяла її наповненню грошима, заробленими поляками за кордоном, оскільки практика показує, що зазвичай щонайменше 50 відсотків мігрантів надсилають частину зароблених грошей у країну, з якої вони виїхали. Це також призвело до зростання компетенцій, оскільки ті, хто вирішив повернутися, як правило, повертаються з більш економічно розвиненої країни з новопридбаними навичками.
З демографічної точки зору, населення Польщі досягло свого піку в 2023 році, досягнувши 41 мільйона осіб. Цей сплеск став результатом міграції, спричиненої війною в Україні, і призвів до рекордних показників у багатьох галузях польської економіки.
У свою чергу, системні інвестиції в інфраструктуру, значною мірою фінансовані за рахунок коштів ЄС, дозволили Польщі стати важливим транзитним маршрутом між Сходом, включаючи Азію, і Західною Європою. Однак варто зазначити, що нинішня репутація польської держави за кордоном, одна з найнижчих серед країн ЄС, є потенційним ризиком з точки зору використання очевидної тенденції до скорочення ланцюгів поставок з Далекого Сходу до Європи. Це ще одна сфера, яка, будучи серйозним політичним викликом, також створює великі перспективи, якщо її правильно вирішити.
Політичні зміни в Республіці Польща, що відбулися в 2013 році, дозволяють нам вірити, що Польща продовжить свій шлях швидкого економічного зростання.
Згідно зі звітом McKinsey & Company "Як підняти амбіції Польщі? На порозі нової ери", виклики, які необхідно вирішити для досягнення цього завдання, включають в себе, перш за все: підвищення продуктивності польської економіки шляхом стратегічного розвитку інновацій в окремих наскрізних технологіях, створення умов для збільшення вливань у Польщу, в тому числі зміцнення репутації Польщі як привабливого місця для інвестицій і талантів, забезпечення стабільної, ефективної та доступної енергетичної системи шляхом енергетичного переходу, а також свідоме створення людських ресурсів з урахуванням професій майбутнього.
Чи зможе Україна знайти в цьому натхнення для себе? Здається, що політичний вибір, зроблений тут і зараз, має найбільше значення. Саме вони формують економіку країни на десятиліття вперед і, зрештою, визначають процвітання або його відсутність. Українська держава, окрім того, щоб вистояти, має бути готова до ривка та марафону.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух 22.01.2025 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков 22.01.2025 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов 22.01.2025 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11813
-
"Січневий яйцепад". Хто обвалив ціни на яйця
Бізнес 3347
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2847
-
TikTok погодиться на угоду, щоб залишитися доступним у США
Бізнес 1968
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 1932