Пельменна криза: чому ніхто не повірив у "соціальність" скандального контенту
Єдино правильним шляхом вирішення цього комунікаційного провалу було б визнання хибності рекламної кампанії та вибачення перед аудиторію. Але компанія вдалася до виправдань
Київська пельменна потрапила у скандал через контент, який мав явні ознаки сексизму, харасменту, насилля, пропагування наркотиків. Після того, як український інтернет вибухнув обуренням, компанія дала задніх, пояснивши, що це, начебто, була продумана соціальна реклама. Але ніхто не повірив. Давайте розберемося, чому.
Кореляція
Соціально відповідальна компанія – звучить ок. Боротьба з сексизмом, харасментом, насилям – теж непогано. Відповідний контент від пельменної – дивно. Тим більше, коли цей контент вочевидь рекламний і вирваний із загальної комунікаційної лінії компанії.
Користувачі соцмереж обурювалися: «Тільки пельмені мене не вчили життю», «Важливі теми треба піднімати, але ж не пельмешками». І мали рацію. Бо коли раптово компанія, що системно робила звичайний фуд-промо-контент (про їжу, з їжею і про тих, хто цю їжу їсть) різко розвертається в бік начебто боротьби з проблемами суспільства, - це виглядає як мінімум дивно.
Якщо припустити, що ця скандальна кампанія була справді соціально спрямованою, то комунікаційники геть не розуміють позиціювання бізнесу.
Цивілізованість
Цивілізований світ вже давно не грається з темами сексу, харасменту і насилля. Голівуд вже «догрався»: чимало зірок отримали реальні звинувачення і покарання. Ці соціальні теми у світі піднімаються лише під кутом їх болючості та необхідності викорінення, аж ніяк не під кутом гумору.
Деяким українським компаніям і персонам все ще смішно. Навіть постійні медійні скандали («Я тобі не дорогенька», «Забула запитать у Марченка», «Київська перепічка» тощо) не вчать їх обережності у висловлюваннях і контенті.
Цивілізовані українські компанії роблять боротьбу з цими суспільними проблемами частиною свого позиціювання і своїх комунікаційних стратегій. І виграють на цьому додаткові бонуси, адже наша країна повільно, але слідує світовим трендам.
Виправдання
Коли вибухнув скандал, українська пельменна дала задніх: «Ну нарешті. Нарешті ти звернув на нас увагу! Що ми мали ще зробити, щоб ти зрозумів – соціальна проблема вимагає голосу». Вони апелювали до шаленої кількості коментарів та значного охоплення. Які, насправді, закопали репутацію цього бізнесу.
Ніхто не повірив у соціальність цього проекту. Бо (дивись вище) компанія забула про цивілізованість і кореляцію контенту. Бо не можна робити рекламу на темі насилля. Бо це було очевидне «перевзуття» компанії.
Ключова помилка київської пельменної: невміння визнати провал і спроби виправдатися. Бо виправданням ніхто не вірить.
Єдино правильним шляхом вирішення цього комунікаційного провалу було б визнання хибності рекламної кампанії та вибачення перед аудиторію. В першу чергу, перед тими, кого ці болючі теми стосуються напряму. Чесність викликає довіру. В обмін на чесність люди здатні пробачити навіть великі помилки.
Ситуативка
Окремо хочеться поставити «плюсик» конкурентам – вареничній, що працює по сусідству. Вони швидко відреагували на скандал в своєму Instagram відповідним контентом і постом, що закінчувався словами “Всім - поваги та справжньої любові. *А якщо хтось б'є — це стаття 126-1 ККУ”. І поставили жирну крапку в питанні доречності загравань із суспільно важливими темами.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3737
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 362
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 245
- НАБУ: невиправдані надії 218
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 155
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 50420
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 39736
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
18405
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 15466
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
13389