Пельменна криза: чому ніхто не повірив у "соціальність" скандального контенту
Єдино правильним шляхом вирішення цього комунікаційного провалу було б визнання хибності рекламної кампанії та вибачення перед аудиторію. Але компанія вдалася до виправдань
Київська пельменна потрапила у скандал через контент, який мав явні ознаки сексизму, харасменту, насилля, пропагування наркотиків. Після того, як український інтернет вибухнув обуренням, компанія дала задніх, пояснивши, що це, начебто, була продумана соціальна реклама. Але ніхто не повірив. Давайте розберемося, чому.
Кореляція
Соціально відповідальна компанія – звучить ок. Боротьба з сексизмом, харасментом, насилям – теж непогано. Відповідний контент від пельменної – дивно. Тим більше, коли цей контент вочевидь рекламний і вирваний із загальної комунікаційної лінії компанії.
Користувачі соцмереж обурювалися: «Тільки пельмені мене не вчили життю», «Важливі теми треба піднімати, але ж не пельмешками». І мали рацію. Бо коли раптово компанія, що системно робила звичайний фуд-промо-контент (про їжу, з їжею і про тих, хто цю їжу їсть) різко розвертається в бік начебто боротьби з проблемами суспільства, - це виглядає як мінімум дивно.
Якщо припустити, що ця скандальна кампанія була справді соціально спрямованою, то комунікаційники геть не розуміють позиціювання бізнесу.
Цивілізованість
Цивілізований світ вже давно не грається з темами сексу, харасменту і насилля. Голівуд вже «догрався»: чимало зірок отримали реальні звинувачення і покарання. Ці соціальні теми у світі піднімаються лише під кутом їх болючості та необхідності викорінення, аж ніяк не під кутом гумору.
Деяким українським компаніям і персонам все ще смішно. Навіть постійні медійні скандали («Я тобі не дорогенька», «Забула запитать у Марченка», «Київська перепічка» тощо) не вчать їх обережності у висловлюваннях і контенті.
Цивілізовані українські компанії роблять боротьбу з цими суспільними проблемами частиною свого позиціювання і своїх комунікаційних стратегій. І виграють на цьому додаткові бонуси, адже наша країна повільно, але слідує світовим трендам.
Виправдання
Коли вибухнув скандал, українська пельменна дала задніх: «Ну нарешті. Нарешті ти звернув на нас увагу! Що ми мали ще зробити, щоб ти зрозумів – соціальна проблема вимагає голосу». Вони апелювали до шаленої кількості коментарів та значного охоплення. Які, насправді, закопали репутацію цього бізнесу.
Ніхто не повірив у соціальність цього проекту. Бо (дивись вище) компанія забула про цивілізованість і кореляцію контенту. Бо не можна робити рекламу на темі насилля. Бо це було очевидне «перевзуття» компанії.
Ключова помилка київської пельменної: невміння визнати провал і спроби виправдатися. Бо виправданням ніхто не вірить.
Єдино правильним шляхом вирішення цього комунікаційного провалу було б визнання хибності рекламної кампанії та вибачення перед аудиторію. В першу чергу, перед тими, кого ці болючі теми стосуються напряму. Чесність викликає довіру. В обмін на чесність люди здатні пробачити навіть великі помилки.
Ситуативка
Окремо хочеться поставити «плюсик» конкурентам – вареничній, що працює по сусідству. Вони швидко відреагували на скандал в своєму Instagram відповідним контентом і постом, що закінчувався словами “Всім - поваги та справжньої любові. *А якщо хтось б'є — це стаття 126-1 ККУ”. І поставили жирну крапку в питанні доречності загравань із суспільно важливими темами.
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко вчора о 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко вчора о 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький вчора о 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 231
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 143
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 134
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 120
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 30345
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 5563
-
"Дитячий бонус" $5000: Білий дім збирає ідеї для збільшення народжуваності у США
Бізнес 4786
-
Японські інвестори влаштували розпродаж іноземних облігацій після мит Трампа
Фінанси 3808
-
Подружжя Решетніків і Наталка Денисенко працюють над фільмом про міфологію сучасного Києва
Життя 3431