Курсові коливання: це ризик твій, чи мій?
Керівники малого чи середнього бізнесу зазвичай вирішують проблеми під час їх виникнення. І це б можна вважати непоганою практикою, однак, для України, як країни в якій ризиковано вести будь який бізнес - варто думати наперед. Пропонуємо подумати про це ра
Україна бере активнуучасть у міжнародному співробітництвів рамках спрощення торгівлі і митнихпроцедур. Як наслідок, з кожним днемна ринкуз'являється все більше товарів іноземногопоходження. Постачальники таких товаріввідповідно до законодавства здійснюютьпідприємницьку діяльність - самостійна,ініціативна, систематична, на власнийризик господарська діяльність.
Одним із ризиківдіяльності, що пов’язана із розрахункамив іноземній валюті є значні коливаннякурсу гривні за короткий проміжок часу.Підприємці можуть нести збитки привідстрочці або затримці оплати з бокуконтрагентів.
За для уникненнятаких збитків, необхідно в угодахзазначити умови щодо курсової різниці.У чинному законодавстві не передбаченовідповідних застережень щодо коливаньвалюти, тому сторони діють відповіднодо принципів свободи договору таобов’язковості виконання узгодженихзобов’язань.
На практиці умовищодо курсової різниці, як правило,зазначають 2 способами.
1 спосіб: в угодізазначається грошовий еквівалент віноземній валюті та зобов'язання віноземній валюті, які на момент оплатиконвертуються за узгодженим сторонамикурсом. Наприклад, офіційний курс НБУабо курс обраного банку на день оплати.Таким чином, на момент оплати іноземнавалюта конвертується у гривню відповіднодо обраного курсу і заборгованістьповинна бути оплачена боржником, що непорушує законодавство України прообов’язки розрахунки у національнійвалюті.
Можливість вказуватидані зобов'язання підтверджені постановоюВСУ (3-62гс11), а саме, що в Україні передбаченийвиключно розрахунок між контрагентамиу національній валюті - гривні, але нормине містять заборони на вираження удоговорі грошових зобов'язань в іноземнійвалюті, а також на здійснення перерахункугрошового зобов'язання у разі зміникурсу національної валюти України повідношенню до іноземної валюти.
2 спосіб: в угодізазначається застереження про правоперерахунку вартості товару стороноюі зобов'язання оплатити / доплатити цюрізницю іншою стороною у разі збільшеннякурсу гривні по відношенню до іноземноївалюти. У даному застереженні слідописати порядок проведення розрахунків,а саме формулу розрахунку нової вартостітовару, визначення банку, за курсомякого сторони будуть проводити розрахунок,порядок надання розрахунку та строкиздійснення оплати.
Якщо контрагентбуде порушувати умови договору, наприкладдобровільно не захоче сплачуватирізницю, на яку збільшилась вартістьтовару або стверджувати на недійсністьпункту про зазначення у договорііноземної валюти, спір може буди переданийдо суду.
Згідно із судовоюпрактикою, суди у більшості випадківзадовольняють вимоги позивачів щододоплати курсової різниці, оскільки вУкраїні діє свобода договору танеможливість односторонньої відмовивід зобов'язань. Однак, якщо угода немістить умов щодо курсової різниці, упозовних вимогах відмовляють, прирівнюючице до ризиків підприємницької діяльності,що підприємець мав або міг передбачити.
Висновок: якщодіяльність пов’язана із розрахункамив іноземній валюти, необхідно укладатиіз контрагентами письмові угоди (договір,контракт тощо). У даних угодах сліддетально зазначити порядок розрахунківта право змінювати вартість товарувнаслідок підвищення курсу гривні повідношенню до іноземної валюти. У такомувипадку у постачальник товару будеправо отримати доплату від контрагента,у тому числі через звернення до суду.
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 233
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 145
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 137
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 31870
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 8658
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 6123
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 5559
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 4987