Достовірність судової експертизи: пізнай мене, якщо зможеш

Прошу вас - ближче, ще ближче. Тому що чим більше ви вірите в те, що все бачите, тим легше вас надурить. к/ф Ілюзія обмана

Скромна мета

Для проведення успішного перехресного допиту експерта спочатку, звичайно, потрібно знайти помилки чи сумнівні місця експертного висновку. Тож у цьому есеї попробуємо розібратися як і де шукати помилки і тонкі місця, а для цього спочатку потрібно зрозуміти структуру пізнання експертизи.

Є різні термінологічні підходи до цього питання, але на мій погляд найкраще це робити в термінах кібернетики і… наладки та перевірки комп’ютерних програм. Фактично досліднику висновку потрібно провести дисасемблювання експертного дослідження, тобто розібрати його на структурні частини і встановити точний алгоритм дій, що ховається за словами.

 Чим уважніше ви дивитесь, тим менше бачите

Ілюзія обмана

Надалі визначимо критичні точки і саме в них слід шукати помилки. Класичні критичні точки – це вхідні дані та точки вибору тої чи іншої конкуруючої методики всередині дослідження, власне всередині алгоритму дій експерта. Звісно, є помилки і іншого типу – семантичні/операційні (використання неправильної термінології), помилки обчислень, синтаксичні помилки. Однак розглянемо поки тільки помилки вхідних даних і помилки мислення при виборі методик як найбільш критичні для результату.

Для цілей експертного дослідження береться/будується певна модель відносин реального світу. Частіше експерт отримує від слідства вже готову модель дослідження, без кореляцій. Власне модель формується в самих запитаннях та відображає позицію обвинувачення, а отже необ’єктивна і потребує корекції зі сторони об’єктивного експерта, котрому для цих цілей законом надаються певні права (ст. 69 КПК, ст. 13 Закону України «Про судову експертизу», п. 2.1 Інструкції з призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень).

Вхідні дані. Дані це факти та їх обґрунтовані припущення, представлені у формальному виді, що дозволяє передавати чи обробляти ці факти та ідеї при допомозі певного процесу (методики, алгоритму дій).

Припущення. Припущення – надзвичайно важлива річ з огляду на те, що досить часто випадає з виду. Слідкуємо за однією рукою, а монетка вже давно в іншій. На відміну від фактичних даних, це дані які приймаються «як факти», за неможливості їх підтвердження а від так потребують чіткого обґрунтування. Припущення – це твердження, яке подається не як істинне, а як таке, що може бути істинним. Для розуміння подальшого дослідження, слід виділити деякі види припущень:

1)     про існування певних предметів;

2)     про наявність у предметів певних ознак;

3)     про зв'язок між ознаками.

Алгоритм (методика). Алгоритм – від арабського імені узбецького математика 9 ст. Аль Хореземі – сукупність правил, що визначають ефективну процедуру вирішення будь-якої задачі з деякого заданого класу задач. Прикладом класу задач може бути, приміром, окремий вид (підвид) судових експертиз.

Щоб читач не втратив інтерес, застосуємо вищевикладене на прикладі. Для розгляду візьмемо вже відому з попередніх дописів фабулу кримінальної справи. Отже…

 Case study

Пустопорожній блиск форми викликає ілюзію повноцінного змісту

Йохан Хьойзінга, норвежський філософ

Фабула справи. Підприємство прийняло рішення про утилізацію портового крана – було укладено відповідні договори. Було порушено кримінальну справу за фактом розкрадання майна.

Експерт-товарознавець відповів на питання «Яка ринкова вартість металобрухту». Після цього економічна експертиза відповіла на питання «Які збитки заподіяні при реалізації металобрухту?», що і лягло в основу обвинувачення посадової особи у розтраті майна шляхом заниження ціни продажу металобрухту. Однак висновок ніяк не узгоджується з іншими матеріалами справи, а саме – предметом договору була утилізація промислового обладнання, а відтак у ціну договору входила вартість демонтажу, порізки обладнання, завантаження та доставка на пункт прийому брухту.

Справа пройшла всі три інстанції і хоча врешті-решт був проголошений виправдовувальний вирок, однак з мотивів недопустимості висновку як доказу – тобто порушення закону, наявності суто процесуальних помилок. Захист вказав на процесуальні помилки проведення експертизи, не торкаючись гносеологічних помилок – хибний вибір бази оцінки і т.д.

Отже розглянемо ці експертизи з іншої сторони - з точки зору достовірності як доказу. З чого почати – з початку, з вхідних даних, чи з кінцевої точки – збитки/шкода? Немає значення який шлях вибрати, головне ним послідовно йти – як говорили древні самураї. Власне так твердять і прикладні математики при відладці та випробуванні програм. Практично при пошуку помилок проходять в обидві сторони. Правда не одночасно J

Почнемо з початку. Слідство поставило питання «Яка ринкова вартість металобрухту?» і таким чином вже запропонувало експерту розглянути певно економічну модель. Тут буде до місця нагадати призначення судової експертизи.

Відповідно до ст.. 1 ЗУ «Про судову експертизу» судова  експертиза  -  це  дослідження  на основі спеціальних знань  у  галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Виділення спеціальне, щоб привернути увагу, що дослідження є не гіпотетичним, а має відповідати фактичним матеріалам справи. Далі ілюзію відповідності розглянемо на прикладі.

Модель оцінки обвинувачення (товарознавча експертиза). Є певна кількість брухту, який реалізували. Питання на товарознавчу експертизу «Яка ринкова вартість металобрухту?» Саме по собі питання містить елемент абсурду, виходячи з нормативного визначення поняття «ринкова ціна» в Національному стандарті №1 та принципів, що перераховані там же. Слід зазначити, що принципи ринкової ціні у Стандарті – ніщо інше як встановлені припущення певних якостей, якими має володіти об’єкт, щоб можна взагалі говорити про його ринкову вартість.

Фактична модель (матеріали справи). Є портовий кран, який утилізували. Реалізація брухту – лише частина. Таким чином, не вистачає ще мінімум трьох-чотирьох питань для експертизи:

-     яка вартість демонтажу об’єкта;

-        яка вартість порізки металу;

-        яка вартість навантаження брухту;

-        яка вартість транспортування до пункту прийому брухту.

Всі перераховані питання обіймаються одним «Яка вартість ліквідації обладнання?».

Модель шкоди обвинувачення (економічна експертиза). Вхідні дані – оцінка вартості певної кількості брухту. Шкода - оціночна вартість брухту мінус ціна реалізації. Різниця - розкрадання. Цікаво ще – які спеціальні знання потрібні, щоб відняти від більшого менше число. Теж питання - чи не використана експертиза там, де цього не потрібно, а лиш для надання ваги аргументам.

Фактична модель. Вхідні дані – вартість ліквідації портового крану (неринковий вид вартості, що не була встановлена на товарознавчій експертизі). Сума валових доходів, які очікується отримати від реалізації об’єкта оцінки як єдиного цілого або його складових частин за вирахуванням понесених витрат, пов’язаних з такою ліквідацією. Відсутність складу злочину.

Таким чином, в економічній експертизі використані неповні дані для встановлення можливої шкоди (відсутні повністю витрати), економічна модель не відповідає фактичним матеріалам справи, а отже є недостовірною як доказ. Ймовірно достовірне обчислення на хибних вхідних даних призводить до недостовірності висновку як доказу.

Закінчити хочеться цитатою користувача Фейсбуку, відомого під іменем On Hominem – кваліфікований захист має боротися до ефективного повернення до життя ст. 372 ККУ (притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності) у відношенні сторони обвинувачення; як тільки стаття запрацює, відразу стане менше безглуздих кримінальних справ. Добавлю – а також ст. 384 ККУ (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу).

Дезорієнтація – основна концепція магії.

Be blessed