Нове обличчя покупця нерухомості: що змінив 2020 рік
Щопівгодини до відділів продажу об’єктів заходять клієнти. Щогодини бронюється квартира. Щодня підписуються контракти.
Осінній діловий сезон йде повним ходом. З того, що я бачу, можу сказати, що більшість об’єктів, що пропонуються на продаж,– незалежно від того, на якому етапі будівництва перебувають,- користуються стабільною популярністю. Вже зараз є очевидним: цьогорічні обсяги продажів не тільки не зменшаться у порівнянні з минулорічними показниками – очікується їх зріст.
Власне, саме такий розвиток подій я й прогнозував навесні – ще у розпал карантину. Тоді, можливо, ці прогнози комусь здавались надто оптимістичними. Однак ринок все розставив на свої місця. Покупці нікуди не поділись – вони завжди були, є й будуть. Адже люди за будь-яких обставин намагатимуться вирішити одне з найголовніших питань – житлове.
Вже з червня-липня обсяги продажів наших об’єктів суттєво пішли вгору – незважаючи на доволі кволий літній сезон. А за серпень-вересень наші відділи продажів взагалі перевиконали плани. Зараз у нас йде жваве резервування у нових, щойно презентованих об’єктах, продажі ростуть.
Активізує покупців також суттєве подорожчання долара, який за п’ять місяців «набрав» 7%. Як відомо, українці переважно зберігають заощадження у іноземній валюті. Разом з тим нерухомість на первинному ринку реалізується у гривні. Відтак зріст курсу долара – найбільш сприятливий період для вигідного інвестування.
Водночас непростий 2020-й рік, без сумніву, вніс свої корективи як у вимоги, з котрими йдуть до забудовника інвестори, так і, власне, у портрет самого інвестора.
Отже, чотири ключові питання: хто зараз купує житло, за який кошт, що покупець обирає та з якою метою.
Більшість наших покупців (трохи не 2/3) – це традиційно ті, хто шукає житло для себе та своєї родини. Ще більш, ніж третина (понад 35%), – інвестори, які вкладають у нерухомість з метою збереження своїх заощаджень та їх примноження.
Зауважу: після карантину другої категорії стало більше. Раніше ми мали таку статистику: 70% покупців інвестували у новобудови для того, щоб там у подальшому жити, 30% - традиційно вкладали гроші у нерухомість, щоб захистити їх від девальвації чи інших негараздів, не довіряючи хиткій банківській системі. Стимулював людей і загальновідомий факт: на первинній нерухомості можна значно більше й швидше заробити, ніж на вкладах у банку.
Збільшення питомої ваги останніх – характерний сигнал. Він означає, що досвідчені інвестори, які дуже чутливі до ситуації на ринку та взагалі – у економіці,– не лише не втратили довіри в цілому до будівельної сфери, а й не бачать на сьогодні альтернативи безпечному та вигідному інвестуванню у нерухомість на найближчу та короткострокову перспективу.
До речі, подібна ситуація не лише в Україні – вона характерна й для країн зі значно більш стійкими та потужними економіками. До прикладу – країни Європи або США, для яких пандемія стала також важким викликом. За цей період оголосили себе банкрутами чимало підприємств, «загальмували» цілі галузі. Разом з тим, сектор будівництва не тільки не постраждав – він набрав обертів по всьому світу! Інвестори йдуть у цей сектор з подвоєною енергією. Чому? Та тому, що навколо – криза. Тому, що представники фінансового сектору – банківські установи – активно вводять навіть від’ємні ставки по депозитах.
А нерухомість тим часом продовжує розвиватись, користуватись попитом та приносити прибуток.
Втім, повернемось до України. Цікава деталь – наразі помітно розширився спектр тих клієнтів, хто приходить до нас придбати житло для родини. Якщо ще на початку року ми фіксували два основних сегменти таких покупців: представники середнього класу та заробітчани,- то зараз маємо більш строкатий портрет. Це й представники бюджетного сектору, й малий бізнес. Люди намагаються попри все закрити житлове питання – й якнайшвидше.
Тут я вже чую риторичне питання, яке нам, забудовникам, ставлять постійно: мовляв, де у людей гроші, щоб купувати все, що ви будуєте.
Передусім, нагадаю: за різними оцінками, українці щороку витрачають на придбання житла 25-30 млрд грн. Отже, і нинішній рік не буде виключенням.
Підкреслю важливу деталь: після карантину, суттєво змінився підхід до самого інвестування. Традиційно до 80% покупців оформлювали угоди з розтермінуванням і лише 20% здійснювали одразу 100% оплату і таким чином закривали питання. Так було ще на початку поточного року. Але сьогодні левова частина покупців (до 4/5) намагаються сплатити всю суму одразу.
Це має своє пояснення. По-перше, при 100% оплаті покупці отримують у нас певні преференції та знижки. По-друге, у такі доволі непрості часи, як зараз, люди вважають за потрібне зосередитись на найголовнішому придбанні і відкладають інші покупки та скасовують інші плани та витрати.
Щодо вимог з боку покупців. Зазначу, що гучні скандали на ринку цьогоріч та минулого року мали певний ефект «шокової терапії» і зробили українців вибагливими й обережними.
Люди вже дивляться не лише на історію компанії та її «портфоліо» -- їх цікавить, наскільки ця компанія впевнено тримається на ринку протягом всього часу свого існування, який сповідує принцип ведення бізнесу, наскільки вона гнучка і чи спроможна оперативно реагувати за зовнішні виклики. Дуже важливу роль відіграє зараз клієнтоорієнтованість.
Певним чином змінились і вимоги до об’єктів, якими цікавляться наші покупці.
Ситуація нинішнього року багатьох розвернула обличчям до ключових цінностей: власна родина; власна оселя, яка може бути також і робочим кабінетом; власний час, який не обов’язково витрачати на дорогу до офісу тощо. Карантин змусив людей переоцінити певні категорії. І цінність власного житла значно виросла.
Разом з тим, людям стає важливим не лише житло як таке. Вони платять не просто за квадратні метри квартири – вони прагнуть оселятись у повноцінному житловому просторі з інфраструктурою повного циклу, де вони б мали все, що необхідне для життєдіяльності, просто поруч з власним будинком чи у своєму дворі.
Власне, саме на таких проєктах ми нині й зосереджуємось. Переконаний, це тренд для всього ринку на найближчі декілька років.
- Справедливість по-українськи: забрати в бідних, збагатити чиновників Андрій Павловський вчора о 22:06
- Перевибори у Німеччині. Нові проблеми чи можливості для України? Галина Янченко вчора о 17:33
- Особистий бренд – ваш новий бізнес-актив Наталія Тонкаль вчора о 14:39
- Нові правила управління державним майном та реалізації арештованих активів Дмитро Зенкін вчора о 14:09
- Обміняйте Шевченка Євген Магда вчора о 13:56
- Університети і ринок праці: взаємозалежність Юрій Баланюк вчора о 13:37
- Виїзд дитини за кордон під час війни: порада від сімейного адвоката Світлана Приймак вчора о 12:59
- Право постійного землекористувача надавати земельну ділянку в оренду третій особі Євген Морозов вчора о 11:16
- ІТ в США та в Україні: порівняння зарплат, витрати та перспективи Сергій Хромченко вчора о 10:39
- Воднева галузь США після обрання Трампа: чи зупинить Америка рух зеленого водню? Олексій Гнатенко вчора о 09:15
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 14.11.2024 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 14.11.2024 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
-
Два українських села увійшли до списку 55 найкращих сіл у світі
Життя 11531
-
Залізний Майк Тайсон повертається на ринг
Життя 9078
-
Всі російські військові платитимуть за пошкоджену на війні техніку. В РФ ухвалили закон
Бізнес 5014
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 4740
-
Українська чи російська: якою мовою українці розмовляють вдома – дослідження
Життя 4118