Відстрочення зони вільної торгівлі на рік – нові можливості для Україн
У вівторок, 16 вересня, Верховна Рада та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію України з Євросоюзом.
У вівторок, 16 вересня, Верховна Рада та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію України з Євросоюзом. Проте вже на момент довгоочікуваної ратифікації, відсутність котрої десять місяців тому спровокувала Євромайдан, було відомо, що на найближчий рік економічна частина цього документу – зона вільної торгівлі (ЗВТ) – відстрочується на рік, та згода Брюселю продовжити односторонні преференції для України, які були введені в кінці квітня тимчасово на півроку або до моменту ратифікації угоди про асоціацію, ще аж на рік, до 31 грудня 2015 року. Це та ж зона вільної торгівлі, тільки в односторонньому, вигідному тільки Україні, порядку.
Відстрочка набуття сили ЗВТ має потрійний позитив для України. По-перше, це вигідно для державного бюджету, який і так наразі потерпає від проблем з виконанням дохідної частини. За даними Держказначейства, за січень-серпень доходи держбюджету склали на 5,9% або 16,8 млрд грн. менше запланованої суми. Подовження односторонніх префренцій означає, що до кінця наступного року європейські товари імпортуватимуться в Україну за старими (чинними) митами. Оскільки на ввізні мита припадає близько 4% доходів держбюджету, а на Євросоюз – 35% українського імпорту, односторонні префренції дозволяють убезпечити державний бюджет від додаткових втрат доходів. Ще до вересневих трьосторонніх переговорів в Адміністрації президента пояснювали, що у випадку відмови від мит на товари з ЄС втрати митної служби за два місяці склали б 500 млн грн – по 250 млн грн. на місяць. Відповідно, продовження дії преференцій на рік збереже держбюджет від втрати митних надходжень у розмірі близько 3 млрд грн, тобто п’ятої частини загальних надходжень від імпортного мита, запланованих на 2014 рік.
По-друге, ця відстрочка дає українському бізнесу додатковий час на адаптацію до ЗВТ. Це стосується перш за все модернізації вітчизняними експортерами виробництв, отримання сертифікатів про відповідність продукції європейським стандартам якості, а також пошуку нових партнерів у ЄС та підписання з ними нових угод. Півроку пільгового режиму, що діє з квітня, було недостатньо для реалізації цих кроків. Особливо проблемною для вітчизняних підприємств було переоснащення виробництв в умовах війни на Донбасі, девальвації гривні на понад 60% та глибокого економічного спаду. Тому тимчасової торгівельної лібералізації виграли лише ті компанії, які вже були присутні на європейському ринку. Це здебільшого експортери зерна, соків і меду. Загалом за перше півріччя вітчизняний експорт в країни ЄС зріс лише на 15%, зокрема і в галузях, де умови торгівлі були ліберальними і до застосування режиму. Це означає, що зростанню експорту сприяла в першу чергу девальвація гривні, яка зробила всю українську продукцію більш конкурентоздатною за кордоном, а вплив пільгового режиму був другорядним. Оскільки преференції, що будуть діяти наступного року, як і ті самі,що діяли з квітня, дублюють графік торгівельної лібералізації, передбачений на перший рік реалізації УА, і вводять безмитний експорт в ЄС 95% промислових, 84% сільськогосподарських і 100% решти українських товарів, вони дозволять українському бізнесу активніше освоювати європейських ринок. Правда, , досі відкритим залишається питання збільшення квот для українських експортерів в межах подовжених автономних префренцій. А отже, важко оцінити, наскільки позитивним буде ефект пільгового режиму наступного року.
По-третє, подовження автономних преференцій дає час для підготовки бізнесу до появи нових європейських конкурентів на українському ринку. Адже після того, як ЗВТ запрацює повною мірою, європейські компанії зможуть без мит імпортувати свою продукції до України. Хіба що недоліком є потенційні втрати споживачів, які отримають доступ до європейської, дешевшої, якіснішої продукції на рік пізніше, ніж очікували.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 356
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 227
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12114
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10260
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6558
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4139
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3538