Правовий аналіз положень Закону України №3474-IX зі зворотною дією в часі
У статті проведений правовий аналіз положень Закону України №3474-IX у контексті дотримання принципу незворотності дії закону в часі, закріпленого ст.58 Конституції України.
Наприкінці 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» №3474-IX (далі – Закон). З-поміж іншого, Законом передбачено, що ставка податку на прибуток підприємств, застосована до прибутку банків за підсумками 2023 податкового року, становитиме 50%. Проте, якщо вже був сплачений податок за ставкою 18% за попередні податкові періоди 2023 року (квартал чи півріччя), то відповідне податкове зобов’язання вважається виконаним належним чином, й відповідно, сплачувати різницю між новою ставкою і попередньою немає потреби.
Провівши перемовини з декількома банківськими установами, з’ясувалося, що більшість - сплачували податкове навантаження поступово та вчасно, не залишаючи на кінець року. Втім, є і такі, що через об’єктивні причини зіштовхнулися з необхідністю сплачувати податок за попередні періоди за новою ставкою. Виникає запитання – наскільки правомірним є надання нормативно-правовому акту дії на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, себто, зворотної.
Спробуємо розібратися. Принцип незворотності дії закону в часі закріплений у статті 58 Конституції України, відповідно до якої, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Окрім закріплення принципу Конституцією, він міститься також й в інших нормативно-правових актах. До того ж тлумаченню цього принципу присвячено сім рішень Конституційного Суду України. Для того аби осмислити сутність цього принципу, варто зупинитися на його основному призначенні, адже закріплює цей принцип переважна більшість конституцій світу, та й загалом історія його сягає ще Римської імперії. Останній є складовою аксіоми верховенства права. Такими чином, основним призначенням феномену незворотності дії закону в часі є забезпечення правової безпеки та захисту довіри осіб до держави. На сьогодні, в Україні введений воєнний стан. Відтак, як відомо, деякі права осіб можуть бути обмежені, але, з-поміж інших винятків, закріплених статтею 64 Конституції України, не може бути ніяких обмежень прав, забезпечених статтею 58 Конституції України.
Очевидно, приймаючи, зазначений нормативно-правовий акт, законодавець керувався Рішенням Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999р., у якому Суд сформував юридичну позицію щодо застосування положення частини першої статті 58 Конституції України тільки до фізичних осіб, та не поширивши дію, на юридичних осіб через розміщення принципу у Розділі 2 Конституції України, присвяченому правам та обов’язкам людини. Зазначене рішення КСУ має певні неоднозначності, на що свого часу звернув увагу суддя Конституційного Суду України М.І. Козюбра в окремій думці до цього рішення. А саме, обґрунтовуючи юридичну позицію про різне застосування принципу незворотності дії закону в часі щодо фізичних та юридичних осіб КСУ не взяв до уваги принцип рівності всіх суб’єктів права перед законом (статті 13, 129 Конституції України), яка означає пред’явлення до всіх них однакових вимог та відсутність у будь-кого привілеїв.
З огляду на викладене, та підводячи підсумок правової аналітики відносно конституційності окремих положень Закону України №3474-IX зі зворотною дією, слід відмітити формальне дотримання приписів Конституції в контексті, досліджених вище, правових норм, проте, явну невідповідність аналізованих положень - правовому Духу Конституції, в цілому.
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков вчора о 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 407
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 219
- Модель нової індустріалізації України 166
- Професії зникають, навички – у тренді 163
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 122
-
"Я туди не хочу". Власник UPG поставив на паузу експансію на ринок Європи
Бізнес 10935
-
"Спортивні авто стоять у гаражах". В Україні ліг ринок високооктанового бензину А-100
Бізнес 9370
-
Нелегальний ринок тютюну: як Україна втрачає 24 мільярди гривень щорічно
Бізнес 4024
-
Бурбон в бак. Що буде із бензином після 1 травня
Бізнес 3081
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 2782