Час, строки, місце відкриття спадщини та встановлення фактів

Будуть розглянуті ключові аспекти спадкування з наведенням обов'язкової судової практики.

Питання часу та місця відкриття спадщини, строки для прийняття спадщини та встановлення фактів, необхідних для визнання спадкоємців, є ключовими аспектами спадкового права. Визначення точного моменту відкриття спадщини важливо для правильної оцінки строків, протягом яких спадкоємець має право подати заяву про прийняття спадщини. Також важливим є встановлення місця відкриття спадщини, яке впливає на юрисдикцію та порядок подання документів. Належне розуміння цих аспектів дозволяє спадкоємцям ефективно захищати свої права та уникати юридичних помилок, що можуть вплинути на їх права на спадщину. В цій статті розглядаються ключові аспекти, пов'язані з часом та місцем відкриття спадщини, строки для її прийняття, а також процес встановлення фактів для підтвердження прав на спадщину.

Будуть надані відповіді на наступні питання:

• з якого моменту спадщина належить спадкоємцю;

• чи є поважною причиною пропуску спадкоємцем шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини смерть спадкодавця на тимчасово окупованій території та проживання спадкоємця на тимчасово окупованій території;

• якщо місце відкриття спадщини знаходиться на непідконтрольній Україні території, куди спадкоємцю звертатися із заявою про прийняття спадщини;

• як прийняти у спадок нерухоме майно в Україні, якщо спадкодавець і спадкоємець на момент відкриття спадщини не проживали в Україні;

• які наслідки відкриття спадщини за неправильно визначеним місцем відкриття спадщини;

• який порядок оформлення спадщини, прийнятої спадкоємцями на тимчасово окупованій території, але оформлення якої не було завершено;

• може бути зупинений строк для прийняття спадщини;

• які наслідки відкриття спадкової справи нотаріусом за заявою, поданою з порушенням 6 місячного строку;

• чи можна поштою або через орган місцевого самоврядування подати заяву про прийняття спадщини;

• строк для відкликання заяви про відмову від спадщини;

• який строк прийняття спадщини під час воєнного стану;

• як визначити початок перебігу строку для прийняття спадщини;

• який порядок прийняття спадщини за спадковою трансмісією у випадку пропуску строку прийняття спадщини попереднім спадкоємцем;

• чи є важкий стресовий стан, викликаний втратою матері у віці 18 років, необхідність отримання свідоцтва про смерть спадкодавця з апостилем і незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (менше двох місяців) достатніми правовими підставами для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини;

• чи є виявлення нотаріусом розбіжностей між заявленими спадкоємцем правами і наданими документами після відкриття спадкової справи об'єктивною обставиною, яка не залежала від спадкоємця, і є поважною причиною для продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини;

• чи є народження дитини спадкоємицею незадовго до смерті спадкодавця, лікування в стаціонарі в період строку подання заяви про прийняття спадщини поважними причинами і чи створюють вони істотні труднощі для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини;

• чи вважалася тимчасова окупація території АР Крим перешкодою для реалізації спадкоємцем своїх спадкових прав, і свідчити про наявність поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини;

• чи є гостре раптове захворювання, при якому спадкоємець звернувся із заявою про прийняття спадщини наступного дня після одужання, пропустивши всього три дні, обставиною, що пов'язана з об'єктивними, непереборними, суттєвими труднощами для спадкоємця, що призвели до незначного пропуску строку для прийняття спадщини;

• чи є незнання спадкоємця про наявність заповіту, недобросовісна поведінка інших спадкоємців та нотаріуса щодо повідомлення такого спадкоємця про існування заповіту і наявність у нього спадкових прав підставою для визначення спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини;

• при визначенні додаткового строку для прийняття спадщини важлива тривалість стаціонарного лікування і ступінь захворювання заявника;

• якщо на момент звернення до нотаріуса стан здоров'я спадкоємця не змінився, він не перебував на лікуванні, тоді відсутні підстави для висновку, що його хвороба була об'єктивною і непереборною перешкодою, з якою закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини;

• хвороба дітей спадкоємця може вважатися підставою для визнання поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини;

• факт перебування спадкоємця у Польщі свідчить про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини;

• надання нотаріусу недостовірної адреси проживання спадкоємця є причиною, пов’язаною з об'єктивними, непереборними, суттєвими труднощами для спадкоємця у здійсненні дій, поданні до нотаріальної контори заяви для прийняття спадщини у встановлений законом строк;

• що вважається місцем проживання, на території якої особа проживає більше шести місяців на рік;

• відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця може бути доказом того, що він не проживав з спадкодавцем;

• якщо на день смерті спадкодавця спадкоємець знаходився в місцях позбавлення волі, він вважається прийнявшим спадщину;

• реєстрація місця проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, може свідчити про своєчасність прийняття спадщини;

• при розгляді справи про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини підлягає встановленню факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем;

• звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини на території окупованої Автономної Республіки Крим визнається як належне;

• п’ятирічний строк проживання однією сім’єю з спадкодавцем повинен бути виконаний на момент відкриття спадщини, і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання з спадкодавцем однією сім’єю;

• якщо спірну квартиру по спадщині отримала особа, відносно якої немає відомостей про видачу їй паспорта громадянина України та реєстрацію як платника податків, чи вважається таке свідоцтво про право на спадщину виданим незаконно;

• яке тлумачення статті 50 закону «Про нотаріат» та як воно впливає на можливість оскарження нотаріальних дій;

• новий заповіт скасовує дію попереднього заповіту;

• яка обов'язкова умова для переходу права вимоги до спадкоємців щодо визнання їх права власності на квартиру, у якій проживав спадкодавець, але яка не була приватизована до його смерті;

• які юридичні наслідки мають настати, якщо підтверджена абсолютна неспроможність спадкодавця у момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними;

• чи входить право на розірвання договору купівлі-продажу до складу спадщини і який спосіб захисту порушеного права спадкоємця визнається належним у такій ситуації;

• чи є звернення матері до суду із позовом про визнання за нею в порядку спадкування за законом майнових прав на квартиру, якщо ці права вже трансформувалися у право власності чоловіка померлої дочки на новостворене нерухоме майно;

• може дублікат свідоцтва про право на спадщину бути визнаний недійсним, і які права має спадкоємець на нерухоме майно до його державної реєстрації.

Ось, вже і починаю відповідати.

З якого моменту спадщина належить спадкоємцю?

Відповідно до частини 5 статті 1268 цивільного кодексу незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцю з моменту відкриття спадщини.

Тому, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину (тобто постійно проживав з померлим або подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини у строк 6 місяців з моменту смерті) - є власником з моменту відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво про право на спадщину, отримане у встановленому законодавством порядку (у т.ч. надалі). Тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном, використовуючи способи, визначені в главі 29 цивільного кодексу.

А відсутність реєстрації права власності на спадщину за спадкоємцем відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не є підставою для позбавлення спадкоємця прав користування та володіння спадковим майном, що належить йому на праві власності. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.03.23 по справі № 463/6829/21-ц. Нагадую, що наведена постанова Верховного Суду (і наділі наведені) - є прецедентом і підтверджує викладену правову позицію. Це означає, що інші суди та державні органи, їх посадові особи повинні керуватися цією постановою (її висновками) при розгляді подібних справ.

Чи є поважною причиною пропуску спадкоємцем шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини смерть спадкодавця на тимчасово окупованій території та проживання спадкоємця на тимчасово окупованій території?

Так, наведені підстави є поважними! З огляду на те, що спадкодавець помер на тимчасово окупованій території, зареєструвати її смерть в органах Державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) як правило є неможливим через проведення АТО, а сам спадкоємець проживав на тимчасово окупованій території, тому необхідність встановлення факту смерті матері в судовому порядку на підконтрольній Україні території є поважною причиною пропуску ним встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті його матері.

Якщо місце відкриття спадщини знаходиться на непідконтрольній Україні території, куди спадкоємцю звертатися із заявою про прийняття спадщини?

У такому випадку звертатися із заявою про прийняття спадщини можливо у будь-якому місті на території України (вільній від окупації), як до державного нотаріуса, так і до приватного нотаріуса, або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.11.23 справа 638/7337/21).

ВІДЕО БОНУС: ЗЕМЕЛЬНЫЙ ПАЙ В НАСЛЕДСТВО

Як прийняти у спадок нерухоме майно в Україні, якщо спадкодавець і спадкоємець на момент відкриття спадщини не проживали в Україні?

Прийняття спадщини здійснюється шляхом звернення спадкоємця із відповідною заявою до нотаріуса (компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій) за місцем знаходження нерухомого майна в Україні. Якщо спадкоємець не подав у визначений законом строк до нотаріуса за місцем знаходження нерухомого майна в Україні заяву про прийняття спадщини, він не може вважатися таким, що прийняв спадщину. Прийняття спадщини за межами України не свідчить про прийняття спадщини, що знаходиться в Україні. Такий факт не має юридичного значення для спадкування права на нерухоме майно, розташоване на території України (постанова Верховного Суду від 13.03.23 справа 398/1796/20).

Які наслідки відкриття спадщини за неправильно визначеним місцем відкриття спадщини?

Не породжує юридичних наслідків, тобто прав і обов’язків для спадкоємця! Отже, прийняття спадщини у такому випадку не відбувається (постанови Верховного Суду від 06.11.19 справа 483/637/16-ц, від 21.05.20 справа 404/7795/17).

Який порядок оформлення спадщини, прийнятої спадкоємцями на тимчасово окупованій території, але оформлення якої не було завершено?

Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» в редакції до набрання чинності Закону № 1618-IX не визначав порядок оформлення спадщини, прийнятої спадкоємцями на тимчасово окупованій території, оформлення якої не було завершено.

Лише згідно з Законом № 1618-IX, який набрав чинності 21.11.21, статтю 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» доповнено частиною 4 такого змісту, відповідно до якої вчинення нотаріальних дій щодо спадкових справ, які були зареєстровані у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації, але не завершені, здійснюється будь-яким нотаріусом на підконтрольній Уряду України території за зверненням спадкоємця (постанова Верховного Суду від 09.02.22 справа 192/1922/19).

Може бути зупинений строк для прийняття спадщини?

Законодавець, як у статті 1270 цивільного кодексу, так і в інших нормах ЦК, не передбачає допустимості існування такої конструкції, як «зупинка строку для прийняття спадщини», а також можливості визначення інших правил тривалості строку для прийняття спадщини постановою Кабінету Міністрів України (постанова Верховного Суду від 21.06.23 справа 175/1404/19).

Які наслідки відкриття спадкової справи нотаріусом за заявою, поданою з порушенням 6 місячного строку?

Факт відкриття спадкової справи нотаріусом за заявою, поданою з порушенням наведеного строку, не може свідчити про прийняття особою спадщини, оскільки повноваження щодо поновлення пропущеного строку для прийняття спадщини надані виключно суду (постанова Верховного Суду від 21.06.23 справа 175/1404/19).

Чи можна поштою або через орган місцевого самоврядування подати заяву про прийняття спадщини?

Так, це можливо, оскільки чинне законодавство не позбавляє спадкоємця права надіслати заяву про прийняття спадщини засобами поштового зв’язку (поштою), а також подати її через орган місцевого самоврядування (постанова Верховного Суду від 09.02.22 справа 709/769/19).

При подачі Укрпоштою: направляй рекомендований лист цінний з описом вкладенням, це необхідно для підтвердження змісту вказаного листа.

Строк для відкликання заяви про відмову від спадщини?

Заява про відмову від прийняття спадщини може бути відкликана спадкоємцем протягом строку її прийняття (стаття 1270 ЦК), тобто упродовж 6 місяців з моменту смерті спадкодавця.

При цьому, законодавством не передбачено визначення нотаріусом або судом додаткового строку для відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини (постанова Верховного Суду від 17.01.22 справа 932/5274/20).

Який строк прийняття спадщини під час воєнного стану?

Становить 6 місяців з дати смерті спадкодавця. При цьому встановлення іншого строку законодавством не передбачено та суперечить статтям 1270, 1272 цивільного кодексу (постанова Верховного Суду від 25.01.23 справа 676/47/21).

Як визначити початок перебігу строку для прийняття спадщини?

Початок перебігу строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватися з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою. При цьому, згідно з частиною 5 статті 254 цивільного кодексу, коли останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, визначений відповідно до закону в місці здійснення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (постанова Верховного Суду від 16.06.21 справа 554/4741/19).

ВІДЕО ПОМІЧ: ВРЕМЯ, МЕСТО ОТКРЫТИЯ НАСЛЕДСТВА, СРОКИ ДЛЯ ПРИНЯТИЯ, УСТАНОВЛЕНИЕ ФАКТОВ

Який порядок прийняття спадщини за спадковою трансмісією у випадку пропуску строку прийняття спадщини попереднім спадкоємцем? 

Спадкова трансмісія - це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця, який не встиг реалізувати своє право на прийняття спадщини до його спадкоємців, тобто – перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.

Перехід права на прийняття спадщини за спадковою трансмісією відповідно до статті 1276 ЦК можливий в межах строків для прийняття спадщини та не передбачає перехід права на подання позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, якщо попередній спадкоємець (наприклад батько спадкоємця) не прийняв спадщину і помер після закінчення строку, встановленого для його прийняття, спадкова трансмісія (відносно сина померлого спадкоємця) не застосовується (постанова Верховного Суду від 02.06.21 справа 155/1584/18).

Чи є важкий стресовий стан, викликаний втратою матері у віці 18 років, необхідність отримання свідоцтва про смерть спадкодавця з апостилем і незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (менше двох місяців) достатніми правовими підставами для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини?

Так, є достатніми правовими підставами для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. З цим погодився Верховний Суд у своїй постанові від 16.08.23 справа 758/13293/18).

Чи є виявлення нотаріусом розбіжностей між заявленими спадкоємцем правами і наданими документами після відкриття спадкової справи об'єктивною обставиною, яка не залежала від спадкоємця, і є поважною причиною для продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини?

Виявлення нотаріусом розбіжностей між заявленими спадкоємцем правами і наданими документами після відкриття спадкової справи є об'єктивною обставиною, яка не залежала від спадкоємця, і є поважною причиною для продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини (постанова Верховного Суду від 20.07.22 справа 489/5656/20).

Чи є народження дитини спадкоємицею незадовго до смерті спадкодавця, лікування в стаціонарі в період строку подання заяви про прийняття спадщини поважними причинами і чи створюють вони істотні труднощі для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини?

Наведені обставини є поважними причинами і створюють істотні труднощі для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (постанова Верховного Суду від 13.03.20 справа 314/2550/17).

Чи вважалася тимчасова окупація території АР Крим перешкодою для реалізації спадкоємцем своїх спадкових прав, і свідчити про наявність поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини?

15.06.22 Верховний Суд у своїй постанові по справі 638/4895/15 погодився з висновками про наявність поважних причин пропуску спадкоємцем встановленого законодавством строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки він був позбавлений можливості реалізувати своє право на прийняття спадщини до моменту законодавчого врегулювання питання реалізації права на спадкування.

Чи є гостре раптове захворювання, при якому спадкоємець звернувся із заявою про прийняття спадщини наступного дня після одужання, пропустивши всього три дні, обставиною, що пов'язана з об'єктивними, непереборними, суттєвими труднощами для спадкоємця, що призвели до незначного пропуску строку для прийняття спадщини?

Наведене є обставиною, що пов'язана з об'єктивними, непереборними, суттєвими труднощами для спадкоємця, що призвели до незначного пропуску строку для прийняття спадщини (постанова Верховного Суду від 23.11.20 справа 315/714/19).

Чи є незнання спадкоємця про наявність заповіту, недобросовісна поведінка інших спадкоємців та нотаріуса щодо повідомлення такого спадкоємця про існування заповіту і наявність у нього спадкових прав підставою для визначення спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини?

Є підставою для визначення спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини (аналогічна позиція сформульована в постановах Верховного Суду від 21.09.20 у справі 130/2517/18, від 22.12.21 у справі 703/4978/19).

ВІДЕО ЯКЕ ДОПОМАГАЄ: ЗАВЕЩАНИЕ В НАСЛЕДСТВЕННОМ ДЕЛЕ. ОТВЕТЫ НА ВОПРОСЫ, ПРАКТИКА ВЕРХОВНОГО СУДА

При визначенні додаткового строку для прийняття спадщини важлива тривалість стаціонарного лікування і ступінь захворювання заявника?

Так, є важливою тривалість і ступінь захворювання спадкоємця, а не тільки факт перебування на лікуванні в закладі охорони здоров’я (постанова Верховного Суду від 17.02.22 справа 953/15603/20).

Якщо на момент звернення до нотаріуса стан здоров'я спадкоємця не змінився, він не перебував на лікуванні, тоді відсутні підстави для висновку, що його хвороба була об'єктивною і непереборною перешкодою, з якою закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини?

У такому разі відсутні підстави для висновку, що хвороба була об'єктивною і непереборною перешкодою, з якою закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини (постанова Верховного Суду від 30.07.20 справа 172/888/18). Отже, в аналогічних ситуаціях не розраховуй на хворобу, а обґрунтуй позицію іншими доходами та доказами.

Хвороба дітей спадкоємця може вважатися підставою для визнання поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини?

Ні, у цьому випадку хвороба дітей не може вважатися підставою для визнання спадкоємцю поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки заяву у тому числі може бути подана не лише особисто, але може бути подана поштою (постанова Верховного Суду від 12.11.18 справа 136/200/17).

Факт перебування спадкоємця у Польщі свідчить про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини?

Факт перебування в іншій країні сам по собі не свідчить про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини (постанова Верховного Суду від 17.04.19 справа 161/9998/17).

Надання нотаріусу недостовірної адреси проживання спадкоємця є причиною, пов’язаною з об'єктивними, непереборними, суттєвими труднощами для спадкоємця у здійсненні дій, поданні до нотаріальної контори заяви для прийняття спадщини у встановлений законом строк?

Надання недостовірної адреси не є причиною, пов’язаною з об'єктивними, непереборними, суттєвими труднощами для спадкоємця у здійсненні дій, поданні до нотаріальної контори заяви для прийняття спадщини у встановлений законом строк (постанова Верховного Суду від 13.12.8 справа 459/295/16).

Що вважається місцем проживання, на території якої особа проживає більше шести місяців на рік?

Згідно з частинами 3, 4 статті 1268 цивільного кодексу, спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом терміну, встановленого ст. 1270 цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи відповідно до частини 1 статті 29 цивільного кодексу є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статті 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачають, що реєстрація місця проживання або місце перебування особи чи її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами або міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає більше шести місяців на рік (постанова Верховного Суду від 10.01.19 справа 484/747/17).

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця може бути доказом того, що він не проживав з спадкодавцем?

Не може бути доказом того, що спадкоємець не проживав з спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав з спадкодавцем на момент відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч. 3 ст. 1268 цивільного кодексу, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, наданими спадкоємцем, і оцінені судом.

У тому числі факт такого проживання можливо встановити у судовому порядку, коли це є необхідним для вирішення спадкової справи (постанова Верховного Суду від 10.01.19 справа 484/747/17.

Якщо на день смерті спадкодавця спадкоємець знаходився в місцях позбавлення волі, він вважається прийнявшим спадщину?

Не вважається, оскільки право на збереження житлового приміщення у випадках затримання або призначення покарання у вигляді арешту, обмеження свободи, позбавлення волі на визначений строк або пожиттєвого позбавлення волі по своїй суті не є підтвердженням факту проживання такої особи за певною адресою, що необхідно для застосування положень ч. 3 ст. 1268 цивільного кодексу.

Оскільки спадкоємець на день смерті спадкодавця знаходився в місцях позбавлення волі, він не вважається прийнявшим спадщину в порядку вищенаведеної статті.

Відтак, незважаючи на те, що спадкоємець знаходився в місцях позбавлення волі, не був позбавлений права прийняти спадщину у порядку, визначеному ст. 1269 цивільного кодексу, шляхом подання заяви про прийняття спадщини з дотриманням вимог, передбачених ст. 1272 цивільного кодексу (постанова Верховного Суду від 01.03.23 справа 185/5690/20-ц).

Реєстрація місця проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, може свідчити про своєчасність прийняття спадщини?

Не може свідчити, якщо докази, що при наявності реєстрації спадкоємець фактично не проживав зі спадкодавцем. Сама по собі реєстрація місця проживання разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини не може свідчити відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України про своєчасність прийняття спадщини. Тому спадкоємець, не прийняв спадщину вчасно і відповідно не отримав права на спадкове майно (постанова Верховного Суду від 19.05.21 справа 937/10434/19-ц).

При розгляді справи про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини підлягає встановленню факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем?

“Визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини” та “факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем” - є взаємовиключними обставинами.

Отже, при розгляді справи про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини не підлягає встановленню факт постійного проживання позивача зі спадкодавцем (постанова Верховного Суду від 02.06.22 справа 602/1455/20).

Звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини на території окупованої Автономної Республіки Крим визнається як належне?

Не може бути визнано як належне, оскільки ця територія не контролюється органами державної влади. А документи видані на тимчасово окупованій території посадовими особами органів, створених відповідно до законодавства Російської Федерації, що відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» свідчить про недопустимість таких доказів. Таким чином документи видані на тимчасово окупованій території не доводять факт прийняття спадщини (постанова Верховного Суду від 28.06.23 справа 524/1413/22).

ВІДЕО БОНУС: Кримський депозит у спадок

П’ятирічний строк проживання однією сім’єю з спадкодавцем повинен бути виконаний на момент відкриття спадщини, і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання з спадкодавцем однією сім’єю?

Так! Для отримання права на спадкування за законом в четверту чергу п’ятирічний строк проживання однією сім’єю з спадкодавцем повинен бути виконаний на момент відкриття спадщини, і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання з спадкодавцем однією сім’єю до вступлення в силу Цивільного кодексу України (01 січня 2004). Слід розмежовувати сферу дії ст. 74 Сімейного кодексу України та ст. 1264 Цивільного кодексу України, оскільки ці норми регулюють різні правовідносини (сімейні та спадкові). Якщо вимога про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу заявлена у зв’язку з таким проживанням не менше п’яти років до відкриття спадщини, відповідні відносини є спадковими і до них слід застосовувати ст. 1264 Цивільного кодексу України (постанова Верховного Суду від 18.09.23 справа 582/18/21).

Якщо спірну квартиру по спадщині отримала особа, відносно якої немає відомостей про видачу їй паспорта громадянина України та реєстрацію як платника податків, чи вважається таке свідоцтво про право на спадщину виданим незаконно?

Так, вважається незаконним, оскільки такий спадкоємець вважається неіснуючим.

Установивши, що спірну квартиру по спадщині отримала особа, відносно якої немає відомостей про видачу паспорта громадянина України та реєстрацію як платника податків, а тому, така особа не мала права на спадкування після смерті спадкодавця, оскільки така особа взагалі не існує.

Отже, свідоцтво про право на спадщину, видане на ім'я неіснуючої особи, було видане незаконно (постанова Верховного Суду від 11.10.23 справа 204/1035/18).

Яке тлумачення статті 50 закону «Про нотаріат» та як воно впливає на можливість оскарження нотаріальних дій?

Тлумачення наведеної статті свідчить, що слід розмежовувати оскарження:

1) нотаріальної дії,

2) відмови у вчиненні нотаріальної дії;

3) нотаріального акта.

Такі оскарження можуть бути реалізовані у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може призвести до відновлення порушеного права або інтересу (постанова Верховного Суду від 24.01.24 справа 511/1875/21).

Новий заповіт скасовує дію попереднього заповіту?

Іноді спадкодавець хоче заповісти кожному спадкоємцю окреме майно, але може виникнути ситуація, коли є два заповіти на один і той самий об'єкт нерухомості, але на різних осіб.

У даному випадку, право на спадщину має спадкоємець, на користь якого складено новий заповіт, якщо він був оформлений пізніше. Приклад: Перший заповіт складено 30 січня, а другий — 31 січня. Новий заповіт (31) скасовує дію попереднього (30) (стаття 1254 Цивільного кодексу).

Нюанси:

• новий заповіт не суперечить попередньому (наприклад, один на автомобіль, а інший на гараж), перший залишається чинним;

• новий заповіт буде визнано недійсним, попередній не відновлює свою дію, крім випадків, коли новий складений під насильством або заповідач не розумів своїх дій.

Вищенаведені висновки містяться у постанові Верховного Суду від 22.11.23, справа 361/76/21.

Хоча це здається очевидним, на практиці виникає безліч судових спорів з цього питання.

Яка обов'язкова умова для переходу права вимоги до спадкоємців щодо визнання їх права власності на квартиру, у якій проживав спадкодавець, але яка не була приватизована до його смерті?

Обов'язковою умовою є звернення спадкодавця до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою (постанова Верховного Суду від 09.08.23 справа 523/20890/21).

Які юридичні наслідки мають настати, якщо підтверджена абсолютна неспроможність спадкодавця у момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними?

Визнання такого правочину недійсним на підставі частини першою статті 225 цивільного кодексу. Це зазначено у постанові Верховного Суду від 19.10.23 справа 607/22488/20.

Входить право на розірвання договору купівлі-продажу до складу спадщини і який спосіб захисту порушеного права спадкоємця визнається належним у такій ситуації?

Право на розірвання входить до складу спадщини, оскільки не має особистого характеру та не пов’язане з особою спадкодавця.

Натомість вимога про розірвання договору купівлі-продажу частки у праві спільної власності на нерухоме майно на підставі частини другої статті 651 ЦК України у зв’язку з його частковою оплатою, як і вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав власності покупця, є неналежним способом захисту порушеного права спадкоємця продавця. Способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає позовна вимога про стягнення неотриманих коштів.

Це зазначено у постанові Верховного Суду від 14.12.23 справа 759/12085/20.

Чи є звернення матері до суду із позовом про визнання за нею в порядку спадкування за законом майнових прав на квартиру, якщо ці права вже трансформувалися у право власності чоловіка померлої дочки на новостворене нерухоме майно?

Ні, звернення матері до суду із позовом про визнання за нею в порядку спадкування за законом майнових прав на квартиру є неефективним способом захисту прав, оскільки на момент подання позову ці права вже трансформувалися у право власності чоловіка померлої дочки на новостворене нерухоме майно (постанова Верховного Суду від 06.12.23 справа 947/4822/20).

Може дублікат свідоцтва про право на спадщину бути визнаний недійсним, і які права має спадкоємець на нерухоме майно до його державної реєстрації?

Відповідно до статті 1301 цивільного кодексу, недійсним можна визнати лише оригінал свідоцтва про право на спадщину. Дублікат такого свідоцтва не має самостійного значення і сили правочину, а лише дублює зміст оригіналу.

Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно до його державної реєстрації, має право витребувати це майно з чужого незаконного володіння, а з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, також і від добросовісного набувача.