Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Традиційно соціальний діалог роками здійснюється, так би мовити, у вузькому колі, тобто традиційна форма ведення консультацій, переговорів та інших форм соціально-економічних контактів, що відбувається між урядом, профспілками та об’єднанями роботодавців. Більше того, коло учасників такого діалогу, весь час зменшувалось, обмежувалось різного роду перешкодами, зокрема, введенням, так званої репризентативності, що не привело до налагодження більш ефективного розуміння між суспільством і владою. Українці, це час від часу, відчувають на собі через якість і хід прийняття, скажімо, пенсійної, медичної реформ, спроб прийняти новий трудовий кодекс, тощо, коли їх прийняття не базується на здійсненні еффективного соціального діалогу в країні, без спроб дізнатися думки широких кіл громадскості, в ч'їх інтересах і мають здійснюватися такі реформи.
І роботовці, і профспілки більше переймаються веденням діалогу з владою стосовно укладання Генеральної угоди, що є важливим фактором, але не головним для суспільства, оскільки спектр проблем громадян, які необхідно вирішувати, значно ширший. Він потребує більш широкого формату суспільного діалогу з владою.
У більш широкому розумінні, соціальний діалог - це має бути паритетна конструктивна співпраця між усім громадянським суспільством та державою.
Наразі у нас є Угода про Асоціацію Україна-ЄС, вона містить конкретні директиви – що, як і коли робити – якщо ми хочемо збудувати дійсно європейську модель соціального партнерства в Україні – ми мусимо слідувати цим директивам... Вона вказує, яким чином профспілкам, організаціям роботодавців та недержавним організаціям об’єднатися заради впровадження європейських принципів соціального діалогу.
На сьогодні вже три роки в Україні діє Платформа громадянського суспільства Україна-ЄС, членом якої я є, як голова Громадської Палати України. Вона створена згідно ст.ст. 469-470 Угоди, саме вона сформована за участі представників трьох сторін громадянського суспільства, де наряду з профспілковими об’єднаннями та організаціями роботодавців, входять представники громадських об’єднань. На сьогодні, в роботі, як самої Платформи, так і її робочих груп, приймає участь сотні представників від громадських об’єднань, участь яких тут домінує.
Перший досвід роботи Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС в форматі новацій соціального діалогу, показує на ефективну співпрацю учасників громадянського суспільства, які добиваються реальної участі в процесах моніторингу, імплементації, адвокації, експертних оцінок, тощо положень угоди про асоціацію.
Оскільки Україна взяла шлях на євроінтеграцію, а це є очевидним фактом, в св’язку з набуттям чинності Угоди з 1 вересня п.р., ми маємо розбудовувати європейську Україну на активності громадянського суспільства.
Тому, сьогодні існує потреба реформування та оновлення соціального діалогу в Україні, як наслідок — необхідність розроблення концепції реформування та розроблення і ухвалення нової редакції Закону України «Про соціальний діалог», де комплексно прописати участь інститутів громадянського суспільства у соціальному діалозі, визнання громадських об’єднань стороною соціального діалогу, здійснення його на багатосторонній основі, а не лише тристоронній чи двосторонній.
І тут, принцип репризентативності, не є прийнятними, особливо після підписання Угоди про Асоціацію. Тут має діяти лише чинник спроможності організацій. Профспілки, роботодавці та неурядові організації мають спільно попрацювати задля вироблення конкретних рекомендацій з удосконалення соціального партнерства в Україні.
Ми знаємо, що спроби змінити закон про соціальний діалог були, зокрема Мінсоцполітики вносили такі подання, аби залучити до соціального діалогу громадські об’єднання, але вони так і не стали законними змінами.
Оскільки згідно Закону України «Про соціальний діалог в Україні» його метою є вироблення та реалізація державної соціальної і економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин та забезпечення підвищення рівня і якості життя громадян, соціальної стабільності в суспільстві, вважаю, що участь громадських об’єднань у соціальному діалозі має бути обов’язковою.
Сьогодні цю мету реалізує не лише сторона профспілок, роботодавців, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, але і широка мережа громадських організацій. Тому об’єднання їхніх зусиль щодо вирішення одних і тих же питань лише сприятиме досягненню мети соціального діалогу.
Приємно, що такая пропозиція була підтримана на круглому столі, що пройшов 08.11.2017 р. в стінах Верховної Ради України на тему: «Соціальний діалог як інструмент взаємодії громадянського суспільства і держави», організований Комітетом ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. За рішенням круглого столу, рекомендовано Кабінету Міністрів України розробити та подати в I кварталі 2018 року на розгляд Верховної Ради України зміни до Закону України «Про соціальний діалог в Україні» щодо залучення інститутів громадянського суспільства до проведення соціального діалогу.
14.11.2017 04:41
Громадянське суспільство і соціальний діалог
Сьогодні існує потреба реформування та оновлення соціального діалогу в Україні, ухвалення нової редакції Закону України «Про соціальний діалог», де комплексно прописати участь інститутів громадянського суспільства у соціальному діалозі, визнання громадськи
Сьогодні не треба говорити про важливість соціального діалогу, його роль очевидна, в цьому згодні усі. Він є важливим інструментом досягнення згоди в суспільстві по гострим питанням. Ми лише можимо говорити про його вдосконалення.Традиційно соціальний діалог роками здійснюється, так би мовити, у вузькому колі, тобто традиційна форма ведення консультацій, переговорів та інших форм соціально-економічних контактів, що відбувається між урядом, профспілками та об’єднанями роботодавців. Більше того, коло учасників такого діалогу, весь час зменшувалось, обмежувалось різного роду перешкодами, зокрема, введенням, так званої репризентативності, що не привело до налагодження більш ефективного розуміння між суспільством і владою. Українці, це час від часу, відчувають на собі через якість і хід прийняття, скажімо, пенсійної, медичної реформ, спроб прийняти новий трудовий кодекс, тощо, коли їх прийняття не базується на здійсненні еффективного соціального діалогу в країні, без спроб дізнатися думки широких кіл громадскості, в ч'їх інтересах і мають здійснюватися такі реформи.
І роботовці, і профспілки більше переймаються веденням діалогу з владою стосовно укладання Генеральної угоди, що є важливим фактором, але не головним для суспільства, оскільки спектр проблем громадян, які необхідно вирішувати, значно ширший. Він потребує більш широкого формату суспільного діалогу з владою.
У більш широкому розумінні, соціальний діалог - це має бути паритетна конструктивна співпраця між усім громадянським суспільством та державою.
Наразі у нас є Угода про Асоціацію Україна-ЄС, вона містить конкретні директиви – що, як і коли робити – якщо ми хочемо збудувати дійсно європейську модель соціального партнерства в Україні – ми мусимо слідувати цим директивам... Вона вказує, яким чином профспілкам, організаціям роботодавців та недержавним організаціям об’єднатися заради впровадження європейських принципів соціального діалогу.
На сьогодні вже три роки в Україні діє Платформа громадянського суспільства Україна-ЄС, членом якої я є, як голова Громадської Палати України. Вона створена згідно ст.ст. 469-470 Угоди, саме вона сформована за участі представників трьох сторін громадянського суспільства, де наряду з профспілковими об’єднаннями та організаціями роботодавців, входять представники громадських об’єднань. На сьогодні, в роботі, як самої Платформи, так і її робочих груп, приймає участь сотні представників від громадських об’єднань, участь яких тут домінує.
Перший досвід роботи Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС в форматі новацій соціального діалогу, показує на ефективну співпрацю учасників громадянського суспільства, які добиваються реальної участі в процесах моніторингу, імплементації, адвокації, експертних оцінок, тощо положень угоди про асоціацію.
Оскільки Україна взяла шлях на євроінтеграцію, а це є очевидним фактом, в св’язку з набуттям чинності Угоди з 1 вересня п.р., ми маємо розбудовувати європейську Україну на активності громадянського суспільства.
Тому, сьогодні існує потреба реформування та оновлення соціального діалогу в Україні, як наслідок — необхідність розроблення концепції реформування та розроблення і ухвалення нової редакції Закону України «Про соціальний діалог», де комплексно прописати участь інститутів громадянського суспільства у соціальному діалозі, визнання громадських об’єднань стороною соціального діалогу, здійснення його на багатосторонній основі, а не лише тристоронній чи двосторонній.
І тут, принцип репризентативності, не є прийнятними, особливо після підписання Угоди про Асоціацію. Тут має діяти лише чинник спроможності організацій. Профспілки, роботодавці та неурядові організації мають спільно попрацювати задля вироблення конкретних рекомендацій з удосконалення соціального партнерства в Україні.
Ми знаємо, що спроби змінити закон про соціальний діалог були, зокрема Мінсоцполітики вносили такі подання, аби залучити до соціального діалогу громадські об’єднання, але вони так і не стали законними змінами.
Оскільки згідно Закону України «Про соціальний діалог в Україні» його метою є вироблення та реалізація державної соціальної і економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин та забезпечення підвищення рівня і якості життя громадян, соціальної стабільності в суспільстві, вважаю, що участь громадських об’єднань у соціальному діалозі має бути обов’язковою.
Сьогодні цю мету реалізує не лише сторона профспілок, роботодавців, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, але і широка мережа громадських організацій. Тому об’єднання їхніх зусиль щодо вирішення одних і тих же питань лише сприятиме досягненню мети соціального діалогу.
Приємно, що такая пропозиція була підтримана на круглому столі, що пройшов 08.11.2017 р. в стінах Верховної Ради України на тему: «Соціальний діалог як інструмент взаємодії громадянського суспільства і держави», організований Комітетом ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. За рішенням круглого столу, рекомендовано Кабінету Міністрів України розробити та подати в I кварталі 2018 року на розгляд Верховної Ради України зміни до Закону України «Про соціальний діалог в Україні» щодо залучення інститутів громадянського суспільства до проведення соціального діалогу.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
Топ за тиждень
- Гра в імітацію 356
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 227
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
Популярне
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12068
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10215
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6554
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4129
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3453
Контакти
E-mail: [email protected]