Прожитковий мінімум 2750 грн. – це реально!?
Системи соціальних страндартів, як цілісної системи, яка б забезпечувала відтворення людини на біологічному рівні та забезпечувала її гідне життя в Україні не існує.
Системи соціальних страндартів, як цілісної системи, яка б забезпечувалавідтворення людини на біологічному рівні та забезпечувала її гідне життя в Україніне існує.
Прожитковий мінімум, як базовий соціальний стандарт, не відображає повногозабезпечення людей, він відтак досі і не став базовим.
Закон України «Про прожитковий мінімум...», який прийнято ще в 1999 роцітак досі і не запрацював. Він так і залишеється популістським.
Розмір прожиткового мінімуму, який було затверджено в 2000 році, так і не вібравв себе усі передбачені законом нормативні значення. Але й той, що є, непереглядався з 2000 року жодного разу, хочь це і передачено законом робити раз на 5 років.
Реально-існуючий рівень прожиткового мінімуму, складає лише десь 40% від повної його складової перебаченої законом,оскільки він не враховує медичні послуги, лікування, утримання дітей,будівництво, придбання та оренду житла, послуги мобільного звязку, кабельноготелебачення, інтернету, підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги,податок з громадян, тощо.
Якщо на сьогодні прожитковий мінімім розглядати у відносності до встановленої мінімальної заробітної плати,яка складає, десь 1100 гривень, то мінімальний прожитковий мінімім мав би бутина рівні 2750 гривень. Скоріше за все, такий прожитковий мінімім і є реальним на цей час, згідно існуючого законодаства.
Ось і виходить, що закон є, але він жодним чином не виконується і ніхто відповідальностіза це не несе.
Дивна річь, коли самі ж урядовці, парламентарії не виконують закони, які жсамі лобіюють та приймають. В цивілізованому світі такого просто не може бути,закон або виконують, або його переглядають чи просто відміняють.
Констуція України, її ст. 48 гарантує кожному громадянину право надостатній життєвий рівень. Але протягом 14 років соціальні страндарти так і не приведеніу відповідність з законом. Винних вцьому так і немає, як і немає впевненості в тому, що щось може змінитися накраще в цьому питання.
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда вчора о 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик вчора о 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов вчора о 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч вчора о 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова вчора о 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко вчора о 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук вчора о 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко вчора о 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов вчора о 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер вчора о 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 14.05.2025 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14.05.2025 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 14.05.2025 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 14.05.2025 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 14.05.2025 08:50
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 33883
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
12937
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 8925
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 7702
-
Колишній керівник кондитерської корпорації Roshen очолив племзавод
Бізнес 6896