Вчені створили синтетичні людські ембріони без яйцеклітин і сперматозоїдів... Чи ні?
Це лише "журналістський" трюк і вдала спроба "завіруситися".
Сенсаційна сенсація! Вчені створили синтетичні людські ембріони без яйцеклітин і сперматозоїдів! Час відкорковувати плодово-ягідне шампанське і радісно ридати! Майбутнє настало! По вулицях бігають і метушаться клоновані, генетично модифіковані синтетичні люди з синтетичних ембріонів і синтетично розмножуються, викликаючи у перехожих етичні питання...
Насправді – ні.
Це лише “журналістський” трюк і вдала спроба “завіруситися”.
14-го червня 2023-го року британська щоденна газета Ґардіан опублікувала непримітну колонку в розділі “Біологія”, надавши їй оманливу, але яскраву назву: “Synthetic human embryos created in groundbreaking advance” (“Історичний прорив: створено синтетичні людські ембріони” – переклад автора і Chat GPT) – і понеслося...
Тільки зовсім вже ледачий не опублікував цю “новину”. Страшні, незрозумілі слова, як то: стовбурові клітини, синтетичні ембріони, сперматозоїди, Френсіс Крік тощо – на день-два захопили інформаційний простір і навіть змусили простих людей, далеких від тієї високої науки, виправдовуватися і публікувати свої роздуми деінде.
А суть у тому, що вчені НЕ створювали синтетичні людські ембріони без репродуктивних клітин.
Професорка Магдалена Зерніцка-Гетц з Кембриджського університету і соавтори створили модельний об'єкт, який складався з купки «перепрограмованих» ембріональних стовбурових клітин (так званих hESCs - human embryonic stem cells). Або, якщо користуватися термінологією оригінальних досліджень, – створили стовбріон (в оригіналі - “stembryo” від “stem” – стовбур\стовбуровий і “embryo” - ембріон).
«Він прекрасний і створений повністю з ембріональних стовбурових клітин» – зазначила авторка дослідження і на цьому можна було би поставити останні крапки над ї...
«Перепрограмованих» означає, що клітини з певними функціями набувають якихось інших. На ембріональній стадії розвитку існують клітини, які можуть перетворитися, умовно кажучи, в будь які інші, що і не дивно. Тому новина, що з ембріональних клітин створено модельний об’єкт, який має властивості ембріона, – не новина.
Новиною стало би створення не стовбріона, а, наприклад, гамет з диференційованих (себто, вже спеціалізованих) стовбурових клітин, як це сталося з мишами в березні цього року.
Якщо з користю витратити кілька зайвих хвилин дорогоцінного часу і заглибитися хоча би на рівень National Center for Biotechnology Information (NCBI), то можна відшукати попередні публікації професорки Магдалени Зерніцкої-Гетц з Кембриджського університету, по яким, як з цеглинок, вибудовується цілий “храм” довгої, кропіткої і відданої праці, присвяченої різним питанням раннього ембріонального розвитку.
І описана в Ґардіан доповідь – не апогей і не вершина, а тільки ще одна “цеглинка” у цьому більш як двадцятирічному “храмі”.
Майже рік тому - 28-го серпня 2022-го року – на BBC вийшла стаття “Без яйцеклітини і сперматозоїдів. Вчені створили повноцінний синтетичний ембріон” – знайдіть, як то кажуть, п’ять відмінностей... Хоча одна відмінність лежить на поверхні – мова йшла про мишині стовбріони.
В даній статті наведено хорошу відповідь на питання, навіщо це все взагалі потрібно: “Наразі британське законодавство дозволяє вивчати людські ембріони в лабораторії лише до чотирнадцятого дня розвитку, але щодо синтетичних ембріонів жодних правил немає.”
І якщо стоїть мета (а вона стоїть) дослідити ранні етапи імплантації і зрозуміти, що у людей відбувається не так (а воно не так відбувається, на жаль, часто), то оминати етичні питання дуже зручно за допомогою, власне, от таких модельних об’єктів.
Але найголовніша причина усіх подібних досліджень - це просто цікаво. Так вже влаштовані ці ваші вчені.
І добре, що наука поволі, крок за кроком, просувається уперед, проте до створення справжнього, компетентного (такого, що може розвинутися у здорову дитину) “синтетичного” людського ембріона ще далеко. Наразі людство не має відповідних інструментів, які могли б забезпечити точне, ефективне і цілеспрямоване репрограмування клітин, аби вони гарантовано набували необхідних дослідникам властивостей. Все це неодмінно колись буде. Але не зараз і не у форматі голосної “сенсації”, коли черговий вчений “ґвалтує” чергового, пробачте на слові, “журналіста”.
Суттєві, історичні, події, зазвичай, відбуваються у форматі “за закритими дверима”, може, настав час і собі - вченим - перейняти таку практику?
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 584
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 549
- Реформа "турботи" 173
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 110
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики 75
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
34983
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
28535
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 13773
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11149
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10543