Яким є попит на активи АРМА і чому?

З початку року АРМА не уклало жодного договору з новими управителями. І на це є ряд причин.

З початку цього року АРМА оголосило вже понад 40 конкурсів для відбору управителів арештованими активами. Станом на кінець квітня 25 відборів було завершено.

Проаналізувавши кількісні і якісні показники, ми з’ясували, що 72% конкурсів фактично не відбулися взагалі. Причинами цього є:

- невідповідність учасників кваліфікаційним критеріям (40%);

- відсутність претендентів на управління активом (20%);

- скасування судами арештів після оголошення конкурсу на актив (16%);

- подача документів лише одним учасником, що суперечить суті конкурсу (12%).

Відтак, лише 3 конкурси  завершилися відбором управителів, з якими наразі триває процедура укладення договорів.

Також ми проаналізували 35 заяв від бізнесу у завершених відборах, 74% з яких навіть не дійшли до розгляду по суті (учасники надали не всі документи, оформили їх неправильно або не підтвердили необхідну інформацію).

В результаті ми отримали 9 валідних заяв на 13 конкурсів, що розглядались по суті. Тобто конкурс склав менше 0,7 управителя на актив. І це при тому, що у третині випадків відбір оголошувався повторно, на деякі активи – тричі.

Не кажучи вже про те, що зазначений показник враховує лише формальні параметри, тоді як, беручи до уваги економічний зміст запропонованих програм управління, релевантний попит на активи виявиться ще меншим.

Вся ця статистика красномовно свідчить, що на активи АРМА поки немає черги з потенційних управителів, причому не лише надійних і з гарною репутацією, а будь-яких. Чому так?

Проблемні активи

Звісно, велику роль тут відіграє специфіка активів, якими управляє Нацагентство. За своєю природою це венчурні активи, обтяжені кримінальним провадженням і ймовірністю щонайменше юридичного саботажу з боку власників. Ефективно управляти такими активами зможе не кожен і ось чому:

1. Високий поріг входу в проект та низька рентабельність на початку управління. Для того, щоб виграти конкурсний відбір, управитель  повинен підтвердити наявність достатнього досвіду, персоналу, матеріально-технічної бази та свою платоспроможність, а також підготувати якісну програму управління. Після перемоги на конкурсі витратитись  на оцінку активу, нотаріальне посвідчення договору управління, отримання операційного контролю над активом та, у разі необхідності, приведення активу у стан, придатний для комерційної експлуатації. Ці процедури можуть зайняти кілька  місяців, протягом яких дохід не буде генеруватись, а витрати можуть бути значними.

2. Високий шанс протидії власника і на етапі заходу на актив, і на етапі здійснення управління,  якщо актив рентабельний.

3. Ризик спорів з новим власником у ситуації, коли  актив буде стягнутий за договором застави/іпотеки або ж проданий в порядку виконання судового рішення.

4. Нестабільність арештів. Арешт може бути скасований у будь-який момент і АРМА зобов’язане  повернути його власнику протягом трьох днів. При цьому в разі накладення нового арешту попереднє управління не відновлюється і вимагає проведення нової процедури відбору, що займає 1-2 місяці з врахуванням строку на оголошення відбору, відбір оцінщика, власне оцінку та нотаріальне посвідчення договору.

5. Відсутність усталеної практики успішного державно-приватного партнерства.

Таким чином,  управління активами АРМА вимагає від бізнесу  не лише наявності досвіду у відповідній сфері і підтвердження  спроможності управляти такими активами, а й готовності управителя відстоювати своє право управляти перед власником, судами та правоохоронними органами.

Однак ризики компенсуються перевагами, зокрема можливістю управляти працюючим бізнесом, отримувати відшкодування витрат за рахунок отриманих доходів та винагороду від управління активом.

Поки що пропозиція активів від АРМА значно перевищує попит. Тому нарощування останнього, в тому числі шляхом відкритості і готовності до діалогу з вітчизняним бізнесом, є одним з наших ключових пріоритетів. Адже точка перетину попиту і пропозиції у сфері управління арештованими активами – це рівень доходів як бізнесу, так і держави.  І в інтересах обох гравців рухати точку рівноваги якомога вище вгору.