Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
06.05.2013 03:20
Высшее образование: оно Украине надо?
Все три варианта законопроектов о высшем образовании (1187, 1187-1, 1187-2), принятые к рассмотрению Верховной Радой, имеют подобную структуру. Все они в целом повторяют «многострадальный» вариант, составленный еще при Министре С.Николаенко и благополучно
Все три варианта законопроектов о высшем образовании (1187, 1187-1, 1187-2), принятые к рассмотрению Верховной Радой, имеют подобную структуру. Все они в целом повторяют «многострадальный» вариант, составленный еще при Министре С.Николаенко и благополучно отклоненный в январе 2012 года. Можно сказать, «птенцы одного гнезда», как бы ни уговаривали нас, что один от власти, другой против власти, а третий вообще чуть ли не революционный. По всей видимости, кому-то, стоящему над политическими шоу, которые показывают народу СМИ и Верховная Рада, очень мешает украинское высшее образование. Изо всех сил насаждается примат заграничного образования вплоть до его приоритетности при устройстве на государственные должности. Иными словами, считается «хорошим тоном» иметь шпиона и врага Украины на украинском государственном поприще. Странно, право…
Но «вернемся к нашим баранам». Раскрывая законопроект (вне зависимости от варианта), первым делом наталкиваемся на удручающий список неких словосочетаний, которые должны, видимо, после освящения принятия закона стать стандартными и общеупотребительными. Хотя бы первое словосочетание:
«К.І.1) автономія вищого навчального закладу — сукупність передбачених цим Законом прав та обов’язків вищого навчального закладу щодо провадження освітньої, наукової, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів з метою створення умов, необхідних для здобуття громадянами вищої освіти та певної кваліфікації;
Б.І.1) автономія вищого навчального закладу – самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації наукових досліджень, навчально-виховного процесу, внутрішнього управління та фінансів у межах, що передбачені цим Законом;».
Вся автономия в пределах, предусмотренных законом, особенно если учесть, что под эти законопроекты Департамент высшего образования готовит более ста двадцати (> 120) подзаконных актов, очень похожа на полный государственный контроль. Третье определение этого же словосочетания такое:
«Я.І.1) автономія вищого навчального закладу – це незалежність вищого навчального закладу від держави, органів публічної влади (органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим) та інших суспільних сил у прийнятті рішень стосовно освітньої діяльності, науково-дослідної роботи, інших пов’язаних з ними видів діяльності, а також адміністрування, внутрішньої організації та управління, майна і фінансів вищого навчального закладу, яка передбачає відповідальність закладу як центру вільної думки перед суспільством та державою за розвиток людського потенціалу, за науковий і технологічний прогрес суспільства;»
Здесь мы обнаруживаем настолько р-революционный подход, который более напоминает конфедеративные отношения, вплоть до полной самостоятельности, но сразу же отпадает всякая аргументация в необходимости государственного Закона вообще. Разве не так?
В цитатах применяются буквенно-цифровые метки, где буквами помечены законопроекты Кивалова, Балоги, Яценюка, зарегистрированные соответственно под номерами 1187, 1187-1, 1187-2 в Верховной Раде, числами – номер статьи и номер пункта.
Можно взять определение высшего образования:
«К.І.7) вища освіта — освіта, яка здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого засвоєння змісту освіти, що ґрунтується на повній загальній середній освіті та завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації;
Б.І.5) вища освіта – сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладі у відповідній галузі знань та за певною кваліфікацією, на освітніх рівнях, що за складністю є наступними за рівнем повної загальної середньої освіти;
Я.І.5) вища освіта – освіта високого рівня спеціалізації та складності, яка ґрунтується на повній загальній середній освіті і передбачає здобуття фундаментальної освіти з галузей науки та відповідної професійної підготовки;»
Налицо разночтение и разное понимание этого словосочетания между авторами законопроектов, что говорит не только о сложности объекта, но и о необходимости предварительных договоренностей на стадиях до принятия Закона. Но ведь этого нет. Честно говоря, хотелось бы похвалить и присоединиться к последнему определению, но оно совершенно не согласуется с МСКО (ISCEd), где однозначно определяются два уровня ВЫСШЕГО образования – профессиональный (без допуска к научным исследованиям) и исследовательский. Если принимать понравившееся определение, как быть с евроинтеграцией? Иными словами, декларируя полное слияние в Евросоюзе и активно призывая к нему, мы будем потихоньку делать по-своему?
А теперь попробуем обратиться к стилю изложения опять в той же части законопроектов, тем более, что в жонглировании словами и в подмене простых понятий авторы всех вариантов не уступают друг другу. Ниже приведены три цитаты с определениями словосочетаний, так или иначе связанными с термином «квалификация»:
«К.І.23. Національна рамка кваліфікацій — системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів;
Б.І.12. кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена компетентна установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти;
Я.І.19. Національна система професійних кваліфікацій – сукупність механізмів правового, інституційного і фінансового регулювання правовідносин у сфері професійної підготовки, метою якого є забезпечення стандартизованої якості професійних кваліфікацій та їхньої відповідності поточним та перспективним потребам розвитку ринку праці та суспільства».
Как видно из приведенных цитат, чиновники, составлявшие тексты законопроектов в одинаковой мере владеют маловразумительным жонглированием слов, в просторечии называемым словоблудием. Подобное «законотворчество», естественно, требует разъяснений, а вот этого и нужно бюрократам, и вот мы узнаем, что для будущего Закона готовятся более сотни подзаконных актов (независимо от принятого варианта!).
Уже из преамбулы ясно, что законопроекты никакого отношения к реформе и новому строительству высшего образования не имеют.
Переходя к «амбуле», можно отметить, что все существующие колледжи, которые образовались из техникумов, училищ, других средних специальных учебных заведений, обречены на вымирание, зато в структуре университетов предусмотрено создание слабых их копий, уже проявивших себя в деле выпуска «недотыкомок» вполне результативно.
Ставим вопрос: законопроекты предполагают улучшение высшего образования или его окончательное уничтожение?
Куда проще и продуктивнее для экономики и общественной жизни выпускников всех существующих колледжей (ССУЗы) признать бакалаврами, что отвечало бы реалиям жизни и требованиям производства. Правда, в таком решении отсутствуют элементы коррупциогенности, без которых и закон не закон. А уж законопроекты по высшему образованию изобилуют такими элементами, достаточно посмотреть разделы о всевозможных национальных агентствах по контролю. Как расписаны процессы лицензирования и аккредитации! Просто диву даешься шедеврам бюрократической творческой мысли! А ведь все просто. Лицензия должна выдаваться на образование вне зависимости от «рамки», «багета» или даже «оклада» квалификаций, а лишь на основании пакета заказов. Заказчик на специалиста должен выставить оценку. Всё!
Сразу же возникает вопрос о необходимости аккредитации. Рост университета приобретает естественный характер, аккредитация становится ненужной, тем более, что при подготовке бакалавров преподаватель со степенью – бессмыслица, которую в законопроектах стараются возвести в ранг атрибута. Ха!
О вреде всех трех вариантов законопроектов для высшего образования говорилось много и еще будет много сказано. Высшее образование, оставаясь под пристальным вниманием чиновников, никогда не становилось объектом научного исследования, отчего и законопроекты в разных разделах осуществляют лишь описание отдельных сторон системы, наподобие слепцов, описывающих слона. Вряд ли принятие любого законопроекта сколько-нибудь улучшит функционирование системы высшего образования, особенно, если вспомнить, как Министерство (департамент высшего образования) «подставило» Президента, подсунув ему пресловутый подпункт 39.2 на подпись:
«39.2. Підготовка нормативно-правових актів щодо приведення у відповідність із європейськими стандартами норм навчального навантаження викладачів вищих навчальних закладів, збільшення показника кількості студентів на одного викладача до 18
Міністерство освіти і науки України, Мінфін України, Мінекономрозвитку України
грудень – видання актів з питань, зазначених у підпункті 39.2 »
Более наглого издевательства над преподавателями представить нельзя. Это уже даже не система Тэйлора, а отсылка на урановые рудники.
Ну, и наконец…
Политикам будущего еще аукнутся поголовное истребление интеллектуалов путем тотальной бакалавризации высшего образования. Для США этот процесс не был настолько актуальным, потому что они имели и имеют пока возможность свой интеллектуальный потенциал повышать путем закупок в других странах носителей интеллекта. Украина такой возможности не имеет. Уничтожая свой интеллектуальный потенциал, эта страна все стремительнее скатывается в пучину слаборазвитости.
Но «вернемся к нашим баранам». Раскрывая законопроект (вне зависимости от варианта), первым делом наталкиваемся на удручающий список неких словосочетаний, которые должны, видимо, после освящения принятия закона стать стандартными и общеупотребительными. Хотя бы первое словосочетание:
«К.І.1) автономія вищого навчального закладу — сукупність передбачених цим Законом прав та обов’язків вищого навчального закладу щодо провадження освітньої, наукової, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів з метою створення умов, необхідних для здобуття громадянами вищої освіти та певної кваліфікації;
Б.І.1) автономія вищого навчального закладу – самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації наукових досліджень, навчально-виховного процесу, внутрішнього управління та фінансів у межах, що передбачені цим Законом;».
Вся автономия в пределах, предусмотренных законом, особенно если учесть, что под эти законопроекты Департамент высшего образования готовит более ста двадцати (> 120) подзаконных актов, очень похожа на полный государственный контроль. Третье определение этого же словосочетания такое:
«Я.І.1) автономія вищого навчального закладу – це незалежність вищого навчального закладу від держави, органів публічної влади (органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим) та інших суспільних сил у прийнятті рішень стосовно освітньої діяльності, науково-дослідної роботи, інших пов’язаних з ними видів діяльності, а також адміністрування, внутрішньої організації та управління, майна і фінансів вищого навчального закладу, яка передбачає відповідальність закладу як центру вільної думки перед суспільством та державою за розвиток людського потенціалу, за науковий і технологічний прогрес суспільства;»
Здесь мы обнаруживаем настолько р-революционный подход, который более напоминает конфедеративные отношения, вплоть до полной самостоятельности, но сразу же отпадает всякая аргументация в необходимости государственного Закона вообще. Разве не так?
В цитатах применяются буквенно-цифровые метки, где буквами помечены законопроекты Кивалова, Балоги, Яценюка, зарегистрированные соответственно под номерами 1187, 1187-1, 1187-2 в Верховной Раде, числами – номер статьи и номер пункта.
Можно взять определение высшего образования:
«К.І.7) вища освіта — освіта, яка здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого засвоєння змісту освіти, що ґрунтується на повній загальній середній освіті та завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації;
Б.І.5) вища освіта – сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладі у відповідній галузі знань та за певною кваліфікацією, на освітніх рівнях, що за складністю є наступними за рівнем повної загальної середньої освіти;
Я.І.5) вища освіта – освіта високого рівня спеціалізації та складності, яка ґрунтується на повній загальній середній освіті і передбачає здобуття фундаментальної освіти з галузей науки та відповідної професійної підготовки;»
Налицо разночтение и разное понимание этого словосочетания между авторами законопроектов, что говорит не только о сложности объекта, но и о необходимости предварительных договоренностей на стадиях до принятия Закона. Но ведь этого нет. Честно говоря, хотелось бы похвалить и присоединиться к последнему определению, но оно совершенно не согласуется с МСКО (ISCEd), где однозначно определяются два уровня ВЫСШЕГО образования – профессиональный (без допуска к научным исследованиям) и исследовательский. Если принимать понравившееся определение, как быть с евроинтеграцией? Иными словами, декларируя полное слияние в Евросоюзе и активно призывая к нему, мы будем потихоньку делать по-своему?
А теперь попробуем обратиться к стилю изложения опять в той же части законопроектов, тем более, что в жонглировании словами и в подмене простых понятий авторы всех вариантов не уступают друг другу. Ниже приведены три цитаты с определениями словосочетаний, так или иначе связанными с термином «квалификация»:
«К.І.23. Національна рамка кваліфікацій — системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів;
Б.І.12. кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена компетентна установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти;
Я.І.19. Національна система професійних кваліфікацій – сукупність механізмів правового, інституційного і фінансового регулювання правовідносин у сфері професійної підготовки, метою якого є забезпечення стандартизованої якості професійних кваліфікацій та їхньої відповідності поточним та перспективним потребам розвитку ринку праці та суспільства».
Как видно из приведенных цитат, чиновники, составлявшие тексты законопроектов в одинаковой мере владеют маловразумительным жонглированием слов, в просторечии называемым словоблудием. Подобное «законотворчество», естественно, требует разъяснений, а вот этого и нужно бюрократам, и вот мы узнаем, что для будущего Закона готовятся более сотни подзаконных актов (независимо от принятого варианта!).
Уже из преамбулы ясно, что законопроекты никакого отношения к реформе и новому строительству высшего образования не имеют.
Переходя к «амбуле», можно отметить, что все существующие колледжи, которые образовались из техникумов, училищ, других средних специальных учебных заведений, обречены на вымирание, зато в структуре университетов предусмотрено создание слабых их копий, уже проявивших себя в деле выпуска «недотыкомок» вполне результативно.
Ставим вопрос: законопроекты предполагают улучшение высшего образования или его окончательное уничтожение?
Куда проще и продуктивнее для экономики и общественной жизни выпускников всех существующих колледжей (ССУЗы) признать бакалаврами, что отвечало бы реалиям жизни и требованиям производства. Правда, в таком решении отсутствуют элементы коррупциогенности, без которых и закон не закон. А уж законопроекты по высшему образованию изобилуют такими элементами, достаточно посмотреть разделы о всевозможных национальных агентствах по контролю. Как расписаны процессы лицензирования и аккредитации! Просто диву даешься шедеврам бюрократической творческой мысли! А ведь все просто. Лицензия должна выдаваться на образование вне зависимости от «рамки», «багета» или даже «оклада» квалификаций, а лишь на основании пакета заказов. Заказчик на специалиста должен выставить оценку. Всё!
Сразу же возникает вопрос о необходимости аккредитации. Рост университета приобретает естественный характер, аккредитация становится ненужной, тем более, что при подготовке бакалавров преподаватель со степенью – бессмыслица, которую в законопроектах стараются возвести в ранг атрибута. Ха!
О вреде всех трех вариантов законопроектов для высшего образования говорилось много и еще будет много сказано. Высшее образование, оставаясь под пристальным вниманием чиновников, никогда не становилось объектом научного исследования, отчего и законопроекты в разных разделах осуществляют лишь описание отдельных сторон системы, наподобие слепцов, описывающих слона. Вряд ли принятие любого законопроекта сколько-нибудь улучшит функционирование системы высшего образования, особенно, если вспомнить, как Министерство (департамент высшего образования) «подставило» Президента, подсунув ему пресловутый подпункт 39.2 на подпись:
«39.2. Підготовка нормативно-правових актів щодо приведення у відповідність із європейськими стандартами норм навчального навантаження викладачів вищих навчальних закладів, збільшення показника кількості студентів на одного викладача до 18
Міністерство освіти і науки України, Мінфін України, Мінекономрозвитку України
грудень – видання актів з питань, зазначених у підпункті 39.2 »
Более наглого издевательства над преподавателями представить нельзя. Это уже даже не система Тэйлора, а отсылка на урановые рудники.
Ну, и наконец…
Политикам будущего еще аукнутся поголовное истребление интеллектуалов путем тотальной бакалавризации высшего образования. Для США этот процесс не был настолько актуальным, потому что они имели и имеют пока возможность свой интеллектуальный потенциал повышать путем закупок в других странах носителей интеллекта. Украина такой возможности не имеет. Уничтожая свой интеллектуальный потенциал, эта страна все стремительнее скатывается в пучину слаборазвитости.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
Топ за тиждень
Популярне
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 10402
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9855
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6433
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 3678
-
ЄС інвестує 32 млн євро у реконструкцію 375 км залізниці у Молдові
Бізнес 3450
Контакти
E-mail: [email protected]