Зерно як зброя
Чи буде продовжено дію «зернового коридору» і на яких саме умовах? Це питання сьогодні турбує багатьох не тільки в Україні, але й в усьому світі.
І відповіді на це питання сьогодні немає...
Причина проста: росія використовує зернову угоду як інструмент шантажу – зброю, якою вона доволі ефективно користується. Сподіватися, що стратегія кремля за цього керівництва зміниться - не доводиться. Більш того, привід для непролонгації угоди чи її припинення у будь-який момент, може бути довільний.
Ще геніальний стратег Сунь-Цзи сформулював просту максиму: «Війна це шлях обману». З того часу нічого не змінилося. Ми вже чули про «зерно, яке йде не за адресою», «вибухівку для Кримського мосту на судні із зерном» тощо. Для диктатури не потрібно логічного пояснення вигідного для себе рішення. Більш того, вона завжди буде грати «крапленими картами» і змінювати умови. В принципі це і відбувається, наприклад, через створення проблем із інспекцію суден, що зменшує можливості нашого експорту.
Отже, чого добивається росія зараз?
Перше. «Зернова угода» використовується як розмінна монета у дуже широкому спектрі питань. Насамперед, це збільшення економічного потенціалу самої росії в нинішніх умовах. В першу чергу, мова йде про можливість експорту через територію України аміаку. Окрім того, росія сама є великим експортером зерна. Тож штучно регулюючи об’єми продажів українського продовольства вона впливає на ціну і витискає нас із зовнішніх ринків, збільшуючи доходи. Фінанси ж, як відомо, - кров війни.
Друге. Продовження «зернового коридору» дозволяє росії вести перемовини із світом, при чому з позиції сили. Це дуже важливо в умовах коли з путіним мало хто хоче всерйоз сідати за стіл переговорів. Зерновий шантаж світу створює для цього умови. Коло нього бігають, з ним розмовляють, намагаються домовитися. Думаю в нинішній ситуації це дуже гріє самолюбство. Тож коло питань, яке може виноситися на переговори дуже широке і не закінчується на економіці. Та й сам факт широких переговорів грає на руку путіну. Як казала Маргарита Валуа: «В коханні і на війні одне й теж саме: фортеця, що веде переговори – наполовину взята».
Третє – фактор Туреччини. Анкара у цій війні грає свою гру, відстоюючи виключно власні інтереси. Десь вони можуть перетинатися із українськими, десь із позицією західного світу, десь із російськими. При цьому Туреччина є серйозним гравцем не тільки в чорноморському басейні, але її інтереси перетинаються із російськими на Близькому Сході, Закавказзі і в Середній Азії. Тому «зернова угода», де Туреччина виступає ключовою ланкою, є прекрасним приводом для перемовин з багатьох питань.
Четверте – ризик голоду в країнах Азії та Африки. Не секрет, що геополітичні та геоекономічні амбіції кремля розповсюджуються на бідні країни цих регіонів, які дуже часто цікаві багатьом сильним світу цього у якості ресурсної мінеральної бази. Голод та збільшення рівня бідності в них може призвести до падіння режимів, які як правило орієнтовані на країни Заходу чи Китай. Це, в свою чергу, дозволяє росії здійснити переділ в країнах третього світу на свою користь. Адже гонку за контролем мінеральних ресурсів ніхто не відміняв, а вагнерівці мають необхідний досвід в Африці.
П’яте. Невизначеність та створення проблем із зерновим експортом – це дуже серйозний удар по економіці України. Адже агрокомплекс сьогодні є чи не єдиним локомотивом економіки. Проблеми з експортом зерна – це не тільки питання наповнення бюджету чи дефіциту зерносховищ. Це питання майбутньої посівної. А вже зараз із фахового середовища роздаються дуже песимістичні думки з цього приводу. Тож зараз росія закладає «міну повільної дії» під майбутній урожай.
Отже, що нас очікує?
Шантаж не закінчиться навіть якщо угоду буде пролонговано – він занадто вигідний росії. кремль буде продовжувати шукати варіанти обмеження нашого експортного потенціалу і намагатися нарощувати свій. Нам запропонують кабальні умови і будуть постійно тримати реалізацію домовленостей під питанням.
Єдиним варіантом для нас - є професійне відстоювання інтересів із використанням міжнародних важелів впливу. Однак, при цьому дуже важливо пам’ятати що інтереси України можуть іноді не співпадати із позицією міжнародної спільноти.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 10791
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9903
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6458
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 3746
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 2692