Як війна змінить агросектор?
Аналіз тенденцій і трендів
Якщо тезово, то основні трансформації можуть виглядати наступним чином:
1. Втрати сьогодні несуть всі, незалежно від регіону чи розміру бізнесу. Тому у 2023 рік весь агросектор увійде значно послабленим. Запас міцності у кожного свій. Однак, держава має максимально допомогти всім для того, щоб врожай 2023 року відповідав реальним можливостям України.
2. Більша бізнес-мобільність зараз у невеликих агропідприємств. Вони ж можуть стати основними отримувачами міжнародної допомоги. Окрім того, більшість з них можуть активно працювати «в тіні». Тому значення агрохолдингів буде зменшуватися. Ця тенденція значно змінить перспективи розвитку ринку землі в Україні. Це потрібно враховувати.
3. Міни. Це питання дуже болюче для агро, і комплексно вирішити його можна тільки з міжнародною допомогою. Адже процес розмінування не буде відбуватися швидко, він також потребує великих фінансових, технічних та людських ресурсів. Тому в Україні після війни буде чітка «зональність» ризику ведення агробізнесу.
4. Тваринництво. За оцінками Асоціації виробників молока, якщо активна фаза війни не припиниться до кінця 2022 року, втрати можуть сягнути 120 тисяч корів або третини молочного поголів’я промислового сектору України. З врахування того, що українським молочним тваринникам і до війни було несолодко, ми можемо перетворитися у серйозного імпортера «молочки». Ситуацію може змінити лише комплексна програма з відродження галузі на основі великого виробництва.
5. Зміна структури посівів. Наприклад, це стосується зменшення площ посівів пшениці, яка стала менш рентабельною, та збільшення посівів ріпаку. Багато дрібних фермерів шукають варіанти із більш рентабельними нішевими культурами. Це також частково вирішує проблеми з логістикою.
6. Переробка. Дуже добре, що в Уряді сьогодні працюють у напрямі розвитку цієї галузі. Стимулювання переробних підприємств зможе вирішити багато проблем і, нарешті, частково змінити структуру експорту України в бік товарів із вищим рівнем доданої вартості.
7. Шлях в Європу. Кооперація України та Європи буде тільки зростати. Спільні проекти з експорту в/через країни ЄС і створення системи спільної агрологістики отримують новий поштовх.
8. Азія та Африка - все складно. Нинішній рівень експорту призведе до часткової втрати долі на дуже перспективних ринках. Поки Крим буде російським, загроза для українського експорту через Чорне море нікуди не зникне.
9. Інновації, «зелені» технології та модернізація. Після закінчення війни ми отримуємо величезний шанс для створення надсучасного агрокомплексу. Як кажуть: не було щастя, то нещастя допомогло. Головне - не стати простими споживачами технологій, а активно залучати інвестиції в наукоємні галузі агро. Те саме стосується сільськогосподарської техніки, втрати якої вже значні.
10. Інвестиції. Поки що, через ризики, основними інвесторами в агро будуть виступати українські компанії. Це, звичайно, зменшить об’єм коштів і позначиться на загальному рівні вкладень у галузь. Але інвестиції - вкрай важливий момент, тому що відбудовувати потрібно буде дуже багато, адже ворог прицільно руйнує інфраструктуру в агро. Поки що цифри втрат є лише дуже-дуже оціночними, однак, вже зараз зрозуміло, що мова буде йти про мільярди доларів.
Не хочеться писати тривіальну фразу про те, що криза – це завжди можливість. Але у випадку трансформації агросектору України нам всім потрібно дивитися на крок вперед. Просто вирішувати проблеми недостатньо. Потрібно розуміти тенденції, закладати фундамент для якісних трансформацій, які після закінчення війни дадуть свій результат.
- Увольнение с военной службы, родители - инвалиды Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- Точний прогноз, що змінює все 101
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 82
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 80
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 75
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? 74
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
2403
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2214
-
Тисяча і одна проблема. Як амбітний проєкт міста Неом опинився на межі закриття
Технології 1716
-
Молдовагаз замінила Газпром у Придністров'ї: першу партію газу вже доставили
Бізнес 1288
-
Усе про ліки з медичного канабісу в Україні: як, де, коли і хто може отримати
1023